07.04.2023
Справа № 493/2694/14-к
Провадження № 1-кп/522/284/23
07.04.2023 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
під час судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №120141600100000142 від 19.07.2014 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Стрий Львівської області, громадянка України, працює поїзним диспетчером ДН-1 Одеської залізниці, не заміжня, з вищою освітою, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України -,
прокурор - ОСОБА_4
потерпілий - ОСОБА_5
захисник - ОСОБА_6
обвинувачена - ОСОБА_3
Приморським районним судом м. Одеси здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України.
Під час судового розгляду судом було постановлено на обговорення питання щодо встановлення стороні обвинувачення строків для надання усіх доказів у вказаному кримінальному провадженні, зважаючи на надмірну тривалість провадження.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо встановлення строків.
Потерпілий, захисник та обвинувачений не заперечували проти встановлення строків.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 318 КПК України передбачено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Згідно ст. 332 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку та випадків відкладення судового засідання з причин, передбачених ч. 2 вказаної статті.
На даний час, згідно встановленого обсягу та порядку дослідження доказів, триває судовий розгляд на стадії допиту свідків.
Так, в судові засідання свідки сторони обвинувачення в судові засідання не з'являються.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого розслідування та судового розгляду. В п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України закріплено, що розумність строків є засадою кримінального провадження.
Вимоги про дотримання розумних строків провадження також закріплені в окремій статті 28 КПК України. Так, забезпечення судового провадження в розумні строки покладено на суд.
Закріплення у ч. 6 ст. 28 КПК України права підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК, втілює міжнародно- правовий стандарт, на необхідність якого неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.
Більш цього, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Дотримання розумних строків є основоположним завданням оперативного розслідування будь-якого злочину, закріпленим у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, у кримінальних справах «розумний строк», про який йдеться у ч. 1 ст. 6, може починати відлік не тільки з моменту висунення офіційного обвинувачення. Це може відбутися раніше, ніж справа потрапить до суду (справа «Девеєр проти Бельгії» від 27.02.1980 р.); з дня, коли виписано ордер на арешт; з дати, коли зацікавлену особу було офіційно повідомлено, що проти неї порушено кримінальну справу; з дати, коли було почато досудове слідство (справи «Вемхов проти ФРН» від 25.06.1968 р., «Ноймастер проти Австрії» від 27.06.1968 р., «Рингейзен проти Австрії» від 16.07.1971 р.). «Обвинувачення» для цілей ч. 1 ст. 6 КЗПЛ можна визначити як офіційне повідомлення компетентною владою особи, що є підстави стверджувати про вчинення нею кримінального злочину.
Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".
У п.97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 у справі "Вітрук проти України" зазначено, що "в кримінальних справах "розумний строк", передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було "пред'явлено обвинувачення", тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце "суттєве погіршення становища [підозрюваного]", чи ні. Щодо закінчення "відповідного строку", то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine)".
У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі "Вергельський проти України" зазначено: "розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів".
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.
В постанові (ВС/ККС у справі № 288/113/15-к від 11 серпня 2020 року), зазначено, що положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 КПК України, на необхідності дотримання яких суд неодноразово звертав увагу прокурора, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Крім того обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України , покладається в даному випадку на прокурора. Проте, прокурором не вжито достатніх заходів для забезпечення явки свідків обвинувачення протягом тривалого часу. Недотримання прокурором вимог ч. 3 ст. 23 КПК України також призводить до оголошення неодноразових перерв у судових засіданнях та порушення принципу дотримання розумних строків розгляду справи.
З огляду на вказане, з врахуванням принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, які на думку суду не будуть порушені, оскільки стороною обвинувачення заявлено про наявність певних доказів та запропоновано включити їх до порядку дослідження, тобто суд не вимагає надання інших доказів, про які не заявляв прокурор, однак представлення їх суду прокурором відбувається дуже повільно (забезпечення явки для допиту свідків сторони обвинувачення), що призводить до затягування розгляду справи, та не дозволяє суду здійснити дослідження доказів у повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи той факт, що справа знаходиться на розгляді Приморського районного суду м. Одеси з 12.06.2019, а дослідження доказів триває з порушенням вимог розумності строку, тому суд вважає за доцільне, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні в строк до 30.06.2023 в судових засіданнях, графік яких погоджено судом зі сторонами.
На підставі наведеного, з метою оперативного судового розгляду справи та дослідження наявних доказів та керуючись ст. 114, 318, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд, -
Встановити стороні обвинувачення, в особі групи прокурорів у кримінальному провадженні №120141600100000142 від 19.07.2014 - строк для подання суду доказів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України - до 30.06.2023.
Роз'яснити стороні обвинувачення, що у випадку не виконання нею своїх обов'язків щодо подання доказів на підтвердження обвинувачення по кримінальному провадженню №120141600100000142 від 19.07.2014, у встановлений строк, кримінальне провадження буде розглядатись на підставі наявних доказів у суду станом на кінець граничного строку подання доказів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: