Справа № 521/2361/23
Номер провадження:1-кп/521/1121/23
03 квітня 2023 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022163470000602 від 09.09.2022 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого, за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
клопотання прокурора про (обрання) продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції)
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та ОСОБА_4 , обвинувачуваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про (обрання) продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, прокурор вказує, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Крім того, прокурор заявив клопотання про (обрання) продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, прокурор вказує, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
На теперішній час судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , не було завершено.
Забезпечити доставку до суду обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не представилося можливим у зв'язку з веденим в Україні військовим станом та фактичними бойовими діями на території держави, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з чим судом були вжитізаходи щодо проведення судового засіданні у режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за участю обвинувачених.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про (обрання) продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених та просив їх задовольнити в повному обсязі, продовживши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених.
Обвинувачені та їх захисники заперечували проти клопотань прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання прокурора та долучені документи, суд приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує той факт, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення віднесене до категорії особливо тяжкого злочину, разом з цим суд враховує підвищений ступінь суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , оскільки він поєднаний із незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин, зумовлені тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому.
Також, встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальні правопорушення, у скоєнні яких останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв'язки відсутні.
Крім того, у справі не допитані свідки, тому суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що не виключена можливість впливу обвинуваченого на цих осіб з метою надання бажаних показів.
Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєні умисного кримінального правопорушення, з корисливих мотивів, та враховуючи, що він офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
Даних про такий стан здоров'я особи, що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.
Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_3 , які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім'ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.
Зазначені обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, щодо нього.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.
Крім того, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на підставі ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд приходить до висновку, що тримання під вартою зазначеного обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку про те, що строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та відповідно до ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення віднесене до категорії особливо тяжкого злочину, разом з цим суд враховує підвищений ступінь суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , оскільки він поєднаний із незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин, зумовлені тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й для здоров'я населення в цілому.
Також, встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальні правопорушення, у скоєнні яких останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв'язки відсутні.
Крім того, у справі не допитані свідки, тому суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що не виключена можливість впливу обвинуваченого на цих осіб з метою надання бажаних показів.
Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду документів, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєні умисного кримінального правопорушення, з корисливих мотивів, та враховуючи, що він офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел доходів для існування, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
Даних про такий стан здоров'я особи, що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.
Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_4 , які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім'ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.
Зазначені обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, щодо нього.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.
Крім того, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд приходить до висновку, що тримання під вартою зазначеного обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Враховуючи передбачені ст.177 КПК України вимоги процесуального законодавства, які визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку про те, що строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає продовженню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора, про (обрання) продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 01 червня 2023 року, включно.
Клопотання прокурора, про (обрання) продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 01 червня 2023 року, включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1