Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"30" жовтня 2007 р. Справа № 47/99-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О. , Сіверін В.І.
при секретарі Кононенко О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Цимбалюк С.В. (дов. у справі), Шахнер Є.Н. (дов. у справі)
відповідача - Прохорова О.М. (дов. б/н від 30.07.07 р.)
3-ої особи - Зубко В.В. (дов. №01/784 від 29.10.07 р.)
прокурора - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2336Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 20.04.07 р. по справі № 47/99-07
за позовом Українського ордена "Знак Пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр-21", м. Харків
3-тя особа Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" Харківського обласного управління лісового господарства, м.Харків
За участю прокурора
про розірвання договору
встановила:
Позивач, Український орден "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив розірвати договір № 88 від 01.08.2005 року, укладений між позивачем та відповідачем.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2007 р. по справі № 47/99-07 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю, розірвано договір № 88 від 01.08.2005 року, що укладений між Українським ордена "Знак Пошани" науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр-21", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр-21" на користь Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького державне мито у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр-21", з рішенням місцевого господарського не погодився, подав апеляційну скаргу та після її доповнення, зазначив, що висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Харківської області по справі № 47/99-07 від 20.04.2007 р. скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначив, що рішення місцевого господарського суду Харківської області від 20.04.2007 р. законне та обґрунтоване, тому просить рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2007 р. по справі № 47/99-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Прокурор в судовому засіданні 2 жовтня 2007 р. підтримав позицію позивача, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, тому просить рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2007 р. по справі № 47/99-07 залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.
Третя особа, Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство" Харківського обласного управління лісового господарства, у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначила, що до договору між позивачем та відповідачем від 01.08.2005 р. № 88, лісгосп жодних обов"язків на себе не приймав, будь - яких підписів у вказаному вище договорі не вносив, і тому більше ніякої інформації стосовно апеляційної скарги відповідача надати не може.
Прокурор в судове засідання не прибув, про причини неможливості прибуття Харківський апеляційний господарський суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності прокурора.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін та 3-ої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач, Український орден "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив розірвати договір № 88 від 01.08.2005 року, укладений між позивачем та відповідачем, при цьому позивач в своїй позовній заяві в обгрунтування позовних вимог посилається на статтю 188 Господарського кодексу України, статті 526, 530, 610, 611, 612, 653 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Однак, позивач не надав належних доказів дотримання порядку розірвання договору передбаченого статтею 188 Господарського кодексу України.
Позивач в позовній заяві посилається на лист №20 від 13.01.2006 р., яким позивач ставить умову відповідачу про те, що якщо в строк не буде вирішено питання стосовно відшкодування податкових зобов"язань ДП "Жовтневий лісгосп", які виникають при передачі жилого будинку, то УкрНДІЛГА будуть розірвані всі договірні зобов"язання та буде вважати зазначений договір недійсним.
Однак, даний лист не приймається як належний доказ, оскільки у вказаному листі №20 від 13.01.2006 р. не йдеться мова конкертно про пропозицію розірвати договір №88, а ставиться перед відповідачем лише умова. Інших листів про розірвання договору №88 позивачем не надавались. Тобто позивачем не дотриманий порядок передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.
Також слід зазначити, що позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідачем не виконані обов"язки відповідно до договору №88, а саме пункти 4.1, 4.8, 9.1, 9.2 Договору.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.4.1 "Заказчик" передає (поручає) "Дольщику" наступні повноваження (за довіреністю):4.1.1. "Дольщик" до початку робіт обновлює технічні умови в повному обсязі, проводить експертизу проекту та в разі необхідності виконує його доработку; 4.1.2 "Дольщик" подовжує рішення місцевих органів влади на відвід землі та будівництво жилого будинку, отримує дозвіл на будівництво.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на надано доказів того, що ним виписана довіреність на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр-21" на виконання повноважень, які передані відповдіно до п.4.1.
А пунктом 4.2 Договору №88 передбачено, що "Заказчик" передає "Дольщику" на період будівництва будівельну площадку для виконання робіт, а пунктом 4.3. закріплено, що "Заказчик" до початку робіт передає "Дольщику" в повному обсязі проектну документацію, доказів чого також позивачем не надано.
Тобто, пунктами 4.1, 4.2, 4.3 спірного договору передбачено, що початок виконання відповідачем обов"язків по цьому договору залежить від виконання позивачем своїх обов"язків.
Таким чином, саме позивачем не було виконано обов"язків передбачених Договором №88.
Також, позивач в позовній заяві зазначає, що відповідачем не було виконано пункт 4.8 Договору №88, яким передбачено, що ТОВ "Будівельний центр-21" приймає від УкрНДІЛГА за актом приймання передачі об"єкт незавершеного будівництва - "Жилой будинок по пер.Ізумрдуний,1" та виконує на об"єкті всі види робіт, передбачені проектом.
Однак, позивачем не надано акт прийому-предачі, з якого вбачалось, що об"єкт незавершеного будівництва - "Жилой будинок по пер.Ізумрдуний,1" був переданий ТОВ "Будівельний центр-21", або докази того, що відповідач відмовився від прийому цього об"єкту.
Тобто, пункт 4.8 Договору №88 був невиконаний позивачем.
Відповідно до п.9.1 спірного договору №88 до початку робіт і виконання зобов'язань, визначених розділом 4 даного договору, позивач надає відповідачу копії документів, завірених належним чином, що підтверджують право позивача на власність об'єкту незавершеного будівництва.
Зі змісту зазначеного пункту 9.1 вбачається, що саме на позивача покладено обов"язок надати відповідачу копії документів, завірених належним чином, що підтверджують право позивача на власність об'єкту незавершеного будівництва.
Доказів того, що позивач надав відповідачу копії документів, завірених належним чином, що підтверджують право позивача на власність об'єкту незавершеного будівництва до суду не надавались.
Також, п.9.2. договору передбачав, що у випадку виникнення податкових зобов'язань в процесі передачі об'єкту незавершеного будівництва з балансу 3-ї особи на баланс позивача, відповідач приймає на себе зобов'язання по їх відшкодуванню.
Тобто, компенсування вже понесених виплат, що може бути проведено тільки після оплати податків у певній сумі та що повинно бути підтверджено певними доказами самого факту сплати та суми, яка підлягала компенсуванню. Але позивачем таких доказів не було надано.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, підстави для одностороннього розірвання договору визначені в статті 651 ЦК України, із якої вбачається, що в разі відсутності згоди сторін на дострокове розірвання договору необхідна наявність двох умов, а саме порушення договору другою стороною, та наявність саме істотного порушення другою стороною умов договору.
Позивач в позовній заяві посилається на порушення умов договору не відповідачем по справі, а самим позивачем, причому не зазначає, що порушення носять істотний характер.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання договору №88 на тій підставі, що відповідачем не виконуються обов"язки передбачені цим договором є необгрунтовані, оскільки саме позивачем не були виконані обов"язки, передбачені договором №88, на які сам позивач посилається в своїй позовній заяві, а крім того позивачем не дотриманий і порядок розірвання договору встановлений статтею 188 Господарського кодексу України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені у рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи, при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд не забезпечив дотримання вимог матеріального права та не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2007 року по справі №47/99-07 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в вищевикладених підстав.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
1. Апеляцйну скаргу відповідача задовольнити.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2007 р. по справі № 47/99-07 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили .
Головуючий суддя Токар М.В.
Судді Івакіна В.О.
Сіверін В.І.