Справа № 640/4070/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.
06 квітня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» до Головного управління ДПС у м. Києві у якому позивач просила суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11 грудня 2019 року № 0385810411.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не надано належної оцінки доказам.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведена камеральна перевірка дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Хім-трейд», якою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 11 листопада 2019 року №8367/26-15-04-11-13.
ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 11 грудня 2019 №0385810411 на суму 99 256,94грн. (застосовано штрафні санкції).
Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України.
Податковим кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом норм ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Поряд з цим, нормами п. 54.3 ст. 54 ПК України визначені випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 56.1, 56.17 і 56.18 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
У випадку ж звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. При цьому, таке право на оскарження рішення контролюючого органу у судовому порядку платник може реалізувати у межах строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, "податковий борг" - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як вбачається з Акту камеральної перевірки від 11 листопада 2019 року № 8367/26-15-04-11-13, податковим органом встановлено, зокрема, порушення граничного строку (11.10.2019) сплати податкового повідомлення рішення від 27 червня 2019 року № 532311207.
В той же час, як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, останній скористався порядком судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 27 червня 2019 року № 532311207.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-трейд» до Головного управління ДФС у м. Києві задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 №0532311207.
Таким чином, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій в розмірі 49 637,22 за податковим повідомленням-рішенням від 27 червня 2019 року № 532311207, оскільки з урахуванням норми статті 56 Податкового кодексу України, зазначене рішення податкового органу є неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а тому, таке нарахування штрафних санкцій в цій частині є протиправним.
Щодо нарахування штрафних санкцій на суму 893,54 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Як вбачається з Акту камеральної перевірки від 11 листопада 2019 року № 8367/26-15-04-11-13, податковим органом встановлено, зокрема, порушення граничного строку (21.10.2019) сплати податкового повідомлення рішення від 08 жовтня 2019 року № 11061409.
В той же час, як вбачається з платіжного доручення від 10 жовтня 2019 року № 61799, позивачем у межах встановленого граничного строку, тобто до 21 жовтня 2019 року сплачено податкове зобов'язання, згідно Податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2019 року № 11061409.
З аналізу викладеного вбачається, що узгоджене зобов'язання згідно з податковим повідомленням-рішенням № 11061409 позивачем сплачено, тому нарахування штрафних санкцій в частині цього зобов'язання також є протиправним.
Викладене вище у сукупності свідчить про невідповідність податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2019 року № 0385810411 вимогам Податкового законодавства, що має наслідком його скасування.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 383 КАС України,колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Л.В. Бєлова