Справа № 509/4428/22
06 квітня 2023 року смт.Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 509/4428/22 за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
20.10.2022 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді 2-х земельних ділянок та частках у квартирах. За життя ОСОБА_2 не склав заповіту на ім'я позивача. Протягом встановленого шестимісячного терміну вступу у спадщину позивач не звернувся в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, в зв'язку з тим, що працює водієм-далекобійником, часто перебуває у відрядженнях. В 2021 році ще діяли запроваджені державою карантинні обмеження, викликані пандемією коронавірусної хвороби, під час яких здебільшого не працювали як приватні, так і державні нотаріуси, а з 24.02.2022 у зв'язку з війною, розпочатою РФ проти України, було запроваджено воєнний стан, внаслідок чого також досить тривалий час не працювали нотаріальні контори та державні органи влади. Вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин та просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.
25.10.2022 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 29.11.2022 року. Витребувано від приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Куркан Н.Ф, копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витяг зі Спадкового реєстру про заповіти.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.02.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду на 06.04.2023 року.
Позивач та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, остання надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надіславши суду заяву про розгляд справи у відсутність представника. Відзив до суду не подали.
Суд ухвалив розгляд справи провести у відсутність сторін за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається в позові, як на підставу своїх вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно дост.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Згідно із ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилом ч. 2ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 03.05.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління, актовий запис № 11524 .
Померлий ОСОБА_2 , доводився батьком позивача, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серія НОМЕР_2 .
Заповіту спадкодавець не залишив.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що слідує із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 10.02.2023 року.
Приватний нотаріус Куркан Н.Ф. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки не підтверджений факт постійного проживання з батьком на час його смерті, а також ним пропущено 6-ти місячний строк, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України, та надала відповідний лист спадкоємцю за № 316/01-16 від 20.09.2022р.
На підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України, позивач має право звернутися до судових органів для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, або встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю на день смерті
Суд встановив, що позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що працює водієм-далекобійником, часто перебуває у відрядженнях. В 2021 році ще діяли запроваджені державою карантинні обмеження, викликані пандемією коронавірусної хвороби, під час яких здебільшого не працювали як приватні, так і державні нотаріуси, а з 24.02.2022 у зв'язку з загарбницькою неспровокованою війною, розпочатою РФ проти України, було запроваджено воєнний стан, внаслідок чого також досить тривалий час не працювали нотаріальні контори та державні органи влади.
Все вищевикладене свідчить про існуючі перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вони дійсно створили спадкоємцеві об'єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини.
Згідно довідок Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області № 168 від 05.04.2022 року та № 169 від 05.04.2022 року, померлий ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 13.01.1998 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснив Пленум ВСУ в абз.6 п.24постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з правовою позицією ВСУ від 04.11.2015 р. (справа №6-1486цс15), відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Положеннями ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати складні умови праці спадкоємця, пов'язані з тривалими відрядженнями. Саме така правова позиція висловлена Верховним судом України в Постанові від 13.03.2020 року по справі №314/2550/17.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановлено, що ОСОБА_1 має обґрунтовані сподівання на набуття права власності на спадкове майно. Відмова позивачу у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини призведе до невиправданого втручання у право позивача на набуття та володіння спадковим майном. Ця обставина свідчитиме про пряме порушення ч.1ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд вважає, що запобігання такого порушення є додатковою підставою для задоволення позову.
Згідно проголошеного принципу та враховуючи вищезазначені обставини справи, суд прийшов до висновку про необхідність забезпечення права позивача на спадкування, враховуючи відсутність при цьому порушень прав третіх осіб чи інтересів держави, встановивши позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяці, з моменту набрання рішенням законної сили.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст.1269,1270,1272 ЦК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці, з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Є.М.Панасенко