Справа № 120/11477/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
05 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ
18.08.2022 позивачем подано до Вінницького окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку, визначеному статтею 382 КАС України.
Ухвалою суду від 22.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22.08.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом 30 днів подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №120/11477/21-а.
29.12.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано звіт про виконання судового рішення.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.01.2023 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 в адміністративній справі № 120/11477/21-а.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення суду пенсійним органом здійснено розрахунок розміру пенсії позивача та донараховано стягувачу кошти. Водночас, судове рішення в повному обсязі не виконане, адже позивачу не виплачено кошти в сумі 352507,72 грн, донараховані у зв'язку з проведенням перерахунку пенсії за спірний період.
Судом першої інстанції враховано, що оскільки часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об'єктивними причинами (відсутність у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів), то відсутні підстави для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу в порядку, визначеному ст. 382 КАС України.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу суду та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду та накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що дії боржника щодо виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром (27 16539 грн), починаючи з 01.07.2019 є невиконанням рішення суду.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Відповідачем подано відзив в якому вказано, що оскільки часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об'єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто, то, відповідно, відсутні підстави для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу в порядку, визначеному ст. 382 КАС України.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 08.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням суду від 06.12.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо застосування обмеження максимальним розміром до пенсії ОСОБА_1 при проведенні її перерахунку з 01.04.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
25.03.2022 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у даній справі.
18.08.2022 позивачем подано до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку, визначеному статтею 382 КАС України.
Ухвалою суду від 22.08.2022 вирішено відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 22.08.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом 30 днів подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №120/11477/21-а.
29.12.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано звіт про виконання судового рішення, у якому зазначено, що Головним управлінням здійснено розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , який станом на 01.04.2019 склав - 27165,39 грн та донараховано стягувачу кошти в сумі 352507,72 грн за період з 01.04.2019 по 28.02.2022, що підтверджується розрахунком на доплату. Починаючи з березня 2022 року позивач отримує пенсію в новому розмірі.
Донараховані кошти в сумі 352507,72 грн за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України. При цьому, відповідач вказує, що заборгованість в сумі - 352507,72 грн буде виплачена після виділення необхідних коштів на фінансування з Державного бюджету України.
Окрім того, представник відповідача зазначає, що виходячи з обсягу затверджених видатків, з бюджету Фонду області виплачено 11,8 млн. грн заборгованості за судовими рішеннями, що набули законної сили по 30.06.2020.
Так, в Головному управлінні станом на 15.12.2022 обліковується 12680 судових рішень на суму - 1766814506,46 грн, що підлягають виплаті за окремою бюджетною програмою. Вказана кількість охоплює рішення, які набувають законної сили після 30.06.2020 та залишаються не виплаченими на сьогоднішній день. Відтак, виплата коштів на виконання рішень суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень Головного управління для здійснення відповідних виплат.
Враховуючи, що рішення щодо ОСОБА_1 набуло законної сили 06.01.2022, його виконання слідуватиме за рішеннями, що набрали законної сили у 2020 та 2021 роках, оскільки черговість виконання залежить від дати набрання рішенням законної сили.
За таких обставин, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, вважає, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №120/11477/21-а виконано в межах покладених судом зобов'язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.
03.01.2023 до суду надійшло доповнення до звіту про виконання рішення суду, у якому представник відповідача вказав, що за період з 05.03.2019 по 04.09.2021 стягувачу здійснено перерахунок пенсії та донараховано кошти в загальній сумі 12043,49 грн, та з 01.01.2018 по 31.11.2019 стягувачу здійснено перерахунок пенсії та донараховано кошти в сумі - 5992,07 грн.
Відповідно до розрахунків на доплату до пенсії у квітні 2019 року ОСОБА_1 фактично отримав - 12994,27 грн та донараховано кошти - 14171,12 грн (12075,08 грн + 2005,81 грн + 90,23 грн. В цілому, розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.04.2019 склав - 27165,39 грн.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 статті 382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту чи за наслідками розгляду такого звіту - встановлення нового строку для подання звіту та накладання штрафу.
Відтак, статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.
Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII від 02.06.2016 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Поряд з цим суд здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку та на підставах, визначених нормами процесуального права.
Згідно матеріалів справи на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 пенсійним органом здійснено розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , який станом на 01.04.2019 склав - 27165,39 грн та донараховано стягувачу кошти в сумі 352507,72 грн за період з 01.04.2019 по 28.02.2022, що підтверджується розрахунком на доплату. Починаючи з березня 2022 року позивач отримує пенсію в новому розмірі.
Водночас, ухвалене на користь позивача рішення в цій справі станом на даний час в повному обсязі не виконане, адже позивачу не виплачено кошти в сумі 352507,72 грн, донараховані у зв'язку з проведенням перерахунку пенсії за спірний період з 01.04.2019 по 28.02.2022.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Отже, виплата пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-XII, здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області виключно за рахунок коштів Фонду, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.
Водночас в силу вимог статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу перерахованої пенсії в сумі 352507,72 грн, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати вказаної заборгованості.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, оскільки часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об'єктивними причинами, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу в порядку, визначеному ст. 382 КАС України.
При цьому основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Водночас прийняття судом рішення про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу у даному випадку не вплине на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та, відповідно, не відновить його право на отримання присуджених бюджетних коштів.
Також суд застосовує правову позицію Верховного Суду щодо підстав для накладення штрафу на керівника територіального управління Пенсійного фонду, сформовану у подібних правовідносинах в постанові від 23.04.2020 при вирішенні справи № 560/523/16.
Так, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення, та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, беручи до уваги висновки Верховного Суд у справі № 560/523/16, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу за невиконання рішення суду у цій справі.
Аналогічні висновки були застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 17.08.2022 у справі № 120/4483/21-а.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.