Справа № 127/1069/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
05 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Виконавчого комітету Вінницької міської ради (далі - відповідач) про стягнення грошової компенсації за житлове приміщення та моральної шкоди,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив стягнути грошову компенсацію за неотримане житло в розмірі 1 300 461,07 грн та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку, доказів звернення позивача до відповідача щодо отримання компенсації вартості житла і наявної з даного питання відмови останнього, матеріали справи не містять.
Також вказано, що позивачем не було доведено причинно-наслідкового зв'язку з предметом позову, у відповідній частині вимог, тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач, як військовослужбовець, звільнений у запас, як особа з інвалідністю І групи та, як член сім'ї загиблого військовослужбовця, має право на першочергове та позачергове отримання житла.
Враховуючи тривалий розгляд справи судом, погіршення стану здоров'я та інвалідність позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Інших підходів, ніж дата взяття на облік у формуванні черговості забезпечення житлом осіб, які користуються певним правом (мають однакові пільги) в черговості одержання таких приміщень, законодавство України не встановлює.
За інформацією департаменту житлового господарства Вінницької міської ради ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку від 25.02.1993, разом з сім'єю у складі 3 осіб: ОСОБА_1 (заявник), ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (дочка) за № НОМЕР_1 загальної черги та № НОМЕР_2 в списку на позачергове отримання житла.
Тобто, виконавчий комітет Вінницької міської ради добросовісно виконав вимоги постанови Вінницького апеляційного суду від 16.11.2021 по справі №127/4999/21.
Зазначає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому саме позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 06.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
04.01.2023 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якому вказано, що у зв'язку з особливим характером військової служби, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії і компенсації. При цьому ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах , визначених законодавством України.
Зазначає, що завдання моральної шкоди полягало у тому, що його незаконно було знято з квартирного обліку внаслідок чого, позивач пережив значний стрес, був пригніченим, а здоров'я суттєво погіршилось.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, являється інвалідом 1 групи та з 25.02.1993, разом з сім'єю у складі 3-х осіб, перебуває на квартирному обліку позачергового отримання житла у виконавчому комітеті Вінницької міської ради.
Водночас, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.01.2021 №198, позивача знято з квартирного обліку на першочергове отримання житла.
Однак, постановою Вінницького міського суду по справі №127/4999/21 від 16.11.2021 вказане рішення скасовано, а права позивача поновлено шляхом прийняття рішення №2904 від 02.12.2021, яким рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28.01.2021 №198, в частині зняття позивача та його сім'ї з квартирного обліку, визнано таким, що втратило чинність.
Враховуючи, що за тривалий період перебування на відповідному обліку позивач не отримав житла, він звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради грошову компенсацію за неотримане житло в розмірі 1300461,75 грн. та 200000,00 моральної шкоди.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених п. 10 ст. 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII.
Відповідно до ч. 9 ст. 12 вказаного Закону військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Згідно зі ст. 36 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Відповідно до ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; за місцем роботи спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Статтею 48-1 ЖК України визначено, що порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.
02.09.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 728 "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян", якою затвердив "Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення".
Відповідно до п. 2 Порядку його дія поширюється на: військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей; осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей; сім'ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; сім'ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.
Згідно з п. 3 Порядку військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Положенням п. 5 Порядку передбачено, що черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Пунктами 9-12 Порядку регламентовано, що Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальні органи, Національна гвардія, Управління державної охорони, ДКА, Адміністрація Держспецзв'язку щороку протягом I кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, військовими комісаріатами та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються документи, перелік яких наведено у п. 11 Порядку №728.
Житлові комісії військових частин, військових комісаріатів та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) (далі - житлові комісії) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір (п. 10 Порядку №728).
З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, зокрема, відповідно до Порядку №728, наказом Міноборони від 31.07.2018 №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).
Розділом VII вказаної інструкції передбачено порядок виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення.
Так, пунктами 4, 5 розділу VII Інструкції №380 передбачено, що житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) інформують листом з повідомленням військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання житлових приміщень, про їх право на отримання грошової компенсації, її орієнтовний розмір та перелік документів, необхідних для її отримання, або надають таке повідомлення особисто під підпис.
Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовці та члени їх сімей подають до житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій) документи, визначені в Порядку визначення розміру і надання грошової компенсації.
Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) розглядають надані документи протягом десяти робочих днів та приймають відповідне рішення про надання грошової компенсації.
Про прийняте рішення житлова комісія у п'ятиденний строк письмово інформує військовослужбовців та членів їх сімей.
З наведених норм слідує, що процедура надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення, відбувається за умови дотримання певного порядку послідовних дій, першочерговим етапом якого є звернення особи до уповноваженого суб'єкта із заявою про здійснення відповідної компенсаційної виплати.
Проте, в даному випадку, доказів звернення позивача до відповідача щодо отримання компенсації вартості житла і наявної з даного питання відмови останнього, матеріали справи не містять.
Разом з тим судом першої інстанції вірно враховано правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 07.07.2021 у справі № 9901/345/20, від 19.08.2021 у справі № 640/13881/19, від 18.02.2021 у справі №160/6885/19, зокрема про те, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень, та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Згідно матеріалів справи з довідки департаменту житлового господарства Вінницької міської ради №535 від 20.04.2022, ОСОБА_1 дійсно перебуває на квартирному обліку разом з своєю сім'єю, згідно рішення виконкому міської ради №92 від 25.02.1993.
На квартирному обліку перебуває за №248 загальної черги та за № 103 в списку на першочергове отримання житла
Тобто перед позивачем в списку на позачергове отримання житла, перебуває ще 102 особи, які потребують поліпшення житлових умов.
Отже позивач має право на позачергове отримання житла, проте чинним законодавством не встановлено переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими позачерговиками, а забезпечення позивача житлом можливе лише згідно з існуючою черговістю та у порядку, передбаченому законодавством. Судовий орган не може підміняти собою суб'єктів владних повноважень, які здійснюють відповідний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та надають житлові приміщення та виходити за межі позовних вимог.
Вказане узгоджується із правовими висновками, зробленими Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 12.03.2018 у справі № 676/1707/17-ц, від 30.01.2020 у справі № 335/3599/18, від 24.02.2020 у справі № 725/3605/19, від 22.05.2020 у справі № 522/16805/17 та вірно враховано судом першої інстанції.
Враховуючи відсутність доказів того, що позивач звертався до відповідача з приводу отримання компенсації вартості житла та відсутність відмови відповідача у наданні такої компенсації, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову та стягнення грошової компенсації за неотримане житло в розмірі 1 300 461,07 грн.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що судом не ставиться під сумнів факт перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку та наявність права на грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення, однак для отримання зазначеної грошової компенсації та визначення її остаточного розміру позивач має подати відповідачу відповідну заяву та документи, визначені в Порядку визначення розміру і надання грошової компенсації. При цьому, у разі відмови ОСОБА_1 у отриманні зазначеної грошової компенсації, він не позбавлений права оскаржити таку відмову у судовому порядку.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 120/3806/19-а, та від 24.02.2023 у справі № 120/3823/19-а.
Щодо стягнення моральної шкоди колегія суддів зазначає, що така вимога є похідною та залежить від задоволення основної позовної вимоги. Оскільки основна вимога задоволенню не підлягає, то відсутні підстави для задоволення похідної про стягнення моральної шкоди.
Відтак суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в цій частині та не надає правової оцінки рішенню суду у вказаній частині.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.