Справа № 500/220/23
05 квітня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Національної поліції в Запорізькій області про стягнення витрат на навчання в сумі 68 911 грн 43 коп., -
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 68 911 грн 43 коп.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 у період з 2018 року по 2022 рік проходила службу в органах внутрішніх справ. Між нею, Головним управлінням Національної поліції України в Запорізькій області та Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ 18.08.2018 року укладено контракт №5503 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. Вказаний контракт був достроково розірваний у зв'язку зі звільненням 18.11.2022 року відповідача зі служби в Національній поліції за власним бажанням. Оскільки відповідачка не відшкодувала витрати на її утримання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, які склали 68 911 грн 43 коп., позивач просить суд стягнути їх на свою користь.
Ухвалою суду від 13.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників та призначено судове засідання на 13.03.2023.
Представник позивача в судове засідання призначене на 13.03.2023 не заявилася, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала заяву про відкладення розгляду справи, яка мотивована тим, що у зв'язку із захворюванням не могла вчасно найти адвоката для представлення її інтересів та подачі відзиву на позов.
Ухвалою суду від 13.03.2023 розгляд справи відкладено та продовжено відповідачу строк для подачі відзиву на позов до 03.04.2023.
В судове засідання 05.04.2023 представник позивача не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання 05.04.2023 не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи чи слухання справи у її відсутність не подала.
Від відповідачки 04.04.2023 на адресу суду надійшов відзив та клопотання про витребування доказів.
У відзиві, який поданий з пропуском строку на його подання, відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду. Також відповідач вважає, що позивач не довів розміру витрат, а наведена сума в позові є необґрунтованою. Крім того, ОСОБА_1 просить застосувати до спірних правовідносин норми Конституції України та Конвенції про примусову чи обов'язкову працю №29, яка ратифікована Україною 10.08.1956.
Ухвалами суду від 05.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та клопотання про залишення позову без розгляду.
Враховуючи те, що сторони не заявляли клопотань про відкладення розгляду справи, а представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, суд прийшов до переконання про завершення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Наказом ректора Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №177ос від 17.08.2018 року ОСОБА_1 зарахована року курсантом першого курсу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ факультету та присвоєно їй спеціальне звання "рядовий поліції". (а.с. 6)
Між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції України в Запорізькій області та ОСОБА_1 укладено контракт №5503 від 18.08.2018 року про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. (а.с. 8).
Пунктами 1.1 - 1.4 цього контракту передбачено, що Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ як виконавець зобов'язується забезпечити навчання (теоретичну та практичну підготовку) особи згідно з освітньо-професійною програмою підготовки для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра; протягом навчання на денній формі забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, ствердженими нормативно-правовими актами МВС України, Національної поліції України.
Воднораз відповідно до пунктів 3.1-3.5 контракту особа зобов'язується: виконати в повному обсязі освітньо-професійну програму підготовки для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра; після закінчення навчання в строк прибути до місця призначення, визначеного у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за відповідною посадою та відпрацювати не менше 3-х років; у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служи в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі виконавця витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.
ОСОБА_1 03.11.2022 звернулася з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції України за власним бажанням. (а.с. 10)
Наказом ГУНП в Запорізькій області №1207ос від 18.11.2022 року лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). (а.с.139)
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ у 14 листопада 2022 року надав ОСОБА_1 повідомлення про необхідність протягом 30 діб з моменту його отримання відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у закладі вищої освіти (а.с.27).
Відповідачка отримала цей лист 14.11.2022 року, про що свідчить її підпис на даному повідомленні.
Проте , у встановлений строк не відшкодувала витрати на її утримання у закладі вищої освіти відповідно до умов контракту. Тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 72 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Згідно з частиною 2 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Частинами 4, 5 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" установлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України №261 від 12.04.2017 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), зокрема у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Типову форму контракту затверджує МВС.
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Пунктом 4 Порядку №261 передбачено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Згідно з пунктами 5, 6, 7, 8 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.
Примірна форма договору затверджується МВС.
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку №261 стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію.
Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.
У разі поновлення на навчанні та (або) на службі в поліції особи, що була відрахована з навчання чи звільнена із служби в поліції незаконно, відшкодовані особою витрати підлягають поверненню їй в повному обсязі на підставі судового рішення чи наказу.
Суд установив, що Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ є державним вищим навчальним закладом із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських та знаходиться у сфері управління Міністерства внутрішніх справ України. Відповідачка за державним замовленням з 18.08.2018 року навчалася у цьому вищому навчальному закладі на підставі контракту про здобуття освіти. Відповідачка звільненилася зі служби в поліції за власним бажанням (до закінчення трирічного терміну). Тому відповідно до частини 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" відповідачка повинна відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно з розрахунками, складеними відповідними службами, витрати на утримання ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2018-2022 р.р. склали 69 911 грн 43 коп.
Вищенаведені дані підтверджуються відповідним довідками-розрахунками (а.с.14 - 21).
Суд вважає, що наведені документи є належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі також - Закону № 996-XIV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частина 2 зазначає, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Довідки-розрахунки долучені позивачем до справи мають всі вищенаведені ознаки первинних бухгалтерських документів.
Відповідач заперечуючи дані наведені в довідках-розрахунках не навів аргументованих фактів, які б свідчили про неправильність зазначених у них даних.
Враховуючи те, що відповідачка на пропозицію позивача добровільно не відшкодувала вказані витрати на її утримання, тому вимоги позивача про їх примусове стягнення є правомірними та підлягають задоволенню.
Безпідставними є посилання відповідачки на застосування до даних правовідносин норм Конституції України та Конвенції про примусову чи обов'язкову працю №29, оскільки в даному випадку ніхто не заставляв ОСОБА_1 підписувати контракт на здобуття освіти, а питання примусової праці в даному випадку відсутнє взагалі, оскільки позивачка добровільно звільнилася з органів Нацполіції. Предметом спору є невиконання позивачкою взятих на себе зобов'язань згідно умов контракту на здобуття освіти.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати у справі не понесені.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 68911 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот одинадцять) грн 43 (сорок три) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 квітня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (місцезнаходження/місце проживання: пр. Гагаріна, 26,м. Дніпро,49005 код ЄДРПОУ/РНОКПП 08571446);
відповідач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
третя особа:
- Головне управління Національної поліції в Запорізькій області (місцезнаходження/місце проживання: вул. О. Матросова, 29,м. Запоріжжя,Запорізька область,69005 код ЄДРПОУ/РНОКПП 40108688) .
Головуючий суддя Осташ А.В.