Дата документу 05.04.2023 Справа № 336/3600/22
Єдиний унікальний № 336/3600/22 Головуючий у 1 інстанції: Дацюк О.І.
Провадження № 22-ц/807/752/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
05 квітня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В., суддів Гончар М.С., Подліянової Г.С.
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина у зв'язку з продовженням навчання,
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина у зв'язку з продовженням навчання.
Вобґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 з відповідачем мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання та, оскільки відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 04 серпня 2022 року до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , двадцяти трьох років або припинення навчання.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 992,40 гривні (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина аліменти у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 04 серпня 2022 року до припинення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, існує невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому, ОСОБА_1 у скарзі зазначив, що на його утриманні є донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, він є внутрішньо переміщеною особою та орендує 1-кімнатну квартиру для своєї родини, за яку сплачує орендну плату у розмірі 7000,00 грн. та комунальні послуги у розмірі близько 1500 грн. в місяць.
Також зазначає, що визнає та не заперечує свій обов'язок щодо утримання повнолітнього сина, в тому числі на період його навчання у вищому навчальному закладі. тому добровільно перераховував сину кошти на банківську карту, а також неодноразово передавав кошти сину в руки на особисті потреби, тобто матеріальну допомогу він сину надає.
Скаржник зауважує, що його повнолітній син ОСОБА_3 отримує стипендію, в нього відсутні витрати на оплату навчання, так як він навчається за рахунок державного бюджету за держзамовленням, у нього відсутні витрати на оплату гуртожитку, оскільки він проживає разом з матір'ю, відсутні витрати на проїзд до університету, оскільки через карантинні обмеження навчання проходить дистанційно, проте вказані обставини суд залишив поза увагою, не досліджував, жодної оцінки не надав, і не врахував під час ухвалення оскаржуваного рішення.
ОСОБА_1 зазначає, що працює офіційно, та в січні 2023 року його заробіток склав 54 924,00 грн. Таким чином, 1/4 частка його доходу складає 13 731,00 грн. Враховуючи, що мінімальна заробітна плата з січня 2023 року дорівнює 6 700,00 грн., прожитковий мінімум для працездатної особи складає 2 684,00 грн., з урахуванням обов'язку двох батьків допомагати повнолітньому сину, отримання сином стипендії та за відсутності у сина витрат на оплату навчання, відсутності витрат на оплату гуртожитку (з матеріалів справи вбачається, що син проживає разом зі своєю матір'ю), відсутні витрати на проїзд до університету (дистанційне навчання), вважає доцільним стягнення з нього аліментів у розмірі 1/8 частки від його доходу, що буде складати 6865,00 грн., тобто розмір мінімальної зарплати.
Оскільки судом вказані обставини дослідженні не було, але мають значення для її вирішення, у письмовому клопотанні просив з метою захисту своїх прав та для забезпечення повного та всебічного розгляду справи, витребувати з ГУ ДПС в Запорізькій області інформацію про отримані ОСОБА_2 доходи за 2022 та за 2023 рік, а також витребувати в Запорізькому національному університеті інформацію щодо оплати ОСОБА_3 коштів за навчання, за гуртожиток, інформацію щодо отримання ним стипендії.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.
Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не пере-
дбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не прово-
диться.
Зі змісту статті 274 ч. 4 п.1 ЦПК України вбачається, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи у спорах про стягнення аліментів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обгрун-
тованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а
також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , виходив із їх обґрунтованості. Судове рішення мотивоване тим, що розмір аліментів, визначений позивачем, є достатнім для утримання повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання.
Суд першої інстанції встановив і підтверджено матеріалами справи, що згідно зі свідоцтва про одруження, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружились 22.09.2001р. Після одруження ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
02.10.2008р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу. Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
Відповідно до свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_6
За відомостями Департаменту реєстраційних послуг ЗМР, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою зареєстрована його матір ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою, видною Запорізьким національним університетом від 19.07.2022 року, ОСОБА_3 є студентом 2 курсу освітнього рівня бакалавр. Факультет: фізичного виховання, здоров'я та туризму, спеціальність: фізична культура і спорт/фізичне виховання. Форма навчання: денна/держзамовлення.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення щодо підстав виникнення обов'язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
В частині 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів, який підлягає стягненню з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Між тим, під час ухвалення рішення судом першої інстанції не в повній мірі враховані положення ст. 182 СК України та встановлено розмір аліментів, який є завищеним.
Суд правильно зазначив, що відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину ОСОБА_3 , який продовжує навчання.
Проте, ухвалюючи рішення в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, не повно дослідив обставини справи щодо необхідності розміру витрат ОСОБА_3 , не дослідив дохід ОСОБА_2 та дохід ОСОБА_1 . А при визначенні розміру аліментів, суд неповно врахував обставини, що мають значення для справи, зокрема, не врахував, що ОСОБА_3 є студентом 2-го курсу факультету фізичного виховання, здоров'я та туризму Запорізького національного університету, навчається на денній формі навчання за держзамовленням. Крім того, за рахунок державного бюджету ОСОБА_3 отримує стипендію.
Визначивши аліменти у розмірі 1/4 частки всіх доходів відповідача, суд першої інстанції не з'ясував та не врахував фактичної суми його доходів, його сімейного стану, наявності утриманців тощо, чим припустився порушення принципу розумності та достатності стягнутих аліментів відповідно до фактичних потреб повнолітнього сина сторін, адже сам по собі факт навчання дитини в навчальному закладі не може бути підставою для призначення аліментів у заявленому позивачем розмірі, а доказів на існування будь-яких витрат позивача, пов'язаних із навчанням сина, остання не надала.
Оскільки судом першої інстанції справа була розглянута в спрощеному провадженні
без виклику сторін, на адресу суду від ОСОБА_1 повернувся конверт без вручення позовної заяви разом з додатками, отже суд першої інстанції не дослідив в повній мірі матеріальний стан обох сторін, їх повнолітнього сина, у зв'язку з чим, апеляційний суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, та на ухвалу суду про їх витребування надійшли документи по справі, які підлягають дослідженню.
Згідно листа вх. № 03576 від 17.03.2023р. Головне управління ДПС у Запорізькій області надало інформацію з центральної бази даних ДРФО ДПС України щодо джерел та сум отриманих доходів громадянкою ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , які за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 р. склали 214 719,13 грн.
Відповідно до наданої інформації із Запорізького національного університету (вих. № 01101-18/315 від 29.03.2023р.), ОСОБА_3 навчається у Запорізькому національному університеті на факультеті фізичного виховання, здоров'я та туризму на першому (бакалаврському) рівні здобуття вищої освіти (денна форма), за рахунок коштів державного бюджету. У гуртожитках Запорізького національного університету не проживає. Отримує стипендію, розмір якої у період з 01.09.2021р. по 31.12.2021р. склав 5200,00 грн., у період з 01.01.2022р. по 31.12.2022р. складав 24 314,00 грн., у період з 01.01.2023р. по 31.01.2023р. склала 2000,00 грн. Тобто на час ухвалення
рішення судом розмір стипендії ОСОБА_3 становив 2000 грн.
За наслідками досліджених доказів, наданих на запит суду, та їх оцінкою встановлено, що доводи апеляційної скарги підтверджуються, оскільки ОСОБА_2 має заробіток, повнолітній ОСОБА_3 навчається безкоштовно та отримує стипендію, послугами гуртожитку не користується.
З наданої довідки про доходи, встановлено що щомісячний дохід відповідача за січень 2023 року склав 54 924 грн. ( а.с. 56).
Але у ОСОБА_1 є інша сім'я, та він на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.09.2019 р. (а.с. 51).
Також, він є внутрішньо переміщеною особою, винаймає житло, орендна плата за яке складає 7000,00 грн., що підтверджується договором оренди нерухомого майна від 14.04.2022 р. (а.с.49).
У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що аргументи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, при цьому 1/8 частина заробітку ОСОБА_1 , яку останній не проти сплачувати на утримання сина, буде складати розмір мінімальної заробітної плати. Тож колегія вважає, що стягнута судом першої інстанції 1/4 частину доходів відповідача слід зменшити до 1/8 частини всіх доходів відповідача.
Разом із тим, апеляційний суд вважає за доцільне роз'яснити, що повнолітній син чи мати, з якою син проживає, не позбавлені права вирішувати питання про стягнення аліментів з батька, у зв'язку із навчанням повнолітнього сина, у подальшому окремо від цієї справи в разі зміни майнового стану батька.
Також батько не позбавлений права у подальшому, за наявності для цього можливості, надавати у добровільному порядку повнолітньому сину будь-яку матеріальну допомогу у зв'язку із навчанням тощо.
На підставі досліджених на стадії апеляційного провадження доказів, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції не належно враховані також і положення ст. 199 СК України, відповідно до яких обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей не є безумовним, на відміну від утримання неповнолітніх, та виникає лише в тому випадку, якщо у платника аліментів є така можливість, проте визначений судом розмір аліментів є таким, що погіршить його матеріальне становище.
Враховуючи вищевикладені обставини та матеріали справи, колегія суддів вважає,
що скарга відповідача є обґрунтованою, а оскаржуване рішення суду необхідно змінити
шляхом зменшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на період навчання його повнолітнього сина ОСОБА_3 , до 1/8 частки від його доходу.
Відповідно до п.1 ч. 1ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Частиною четвертою зазначеної статті визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За таких обставин, відповідно до пп. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга
ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, з визначеного судом у 1/4 частини від доходу батька на 1/8 частину.
Керуючись ст. ст. 367-369, 372, 374-376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року в частині стягнення аліментів на навчання - змінити.
Постановити в цій частині нову постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає та зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з 04.08.2022р., і до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не більш, як до досягнення ним двадцяти трьох років.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково
Постанова прийнята, складена та підписана 05 квітня 2023 року.
Головуючий: С.В. Маловічко
Судді: М.С. Гончар
Г.С. Подліянова