Справа № 305/135/20
Іменем України
29 березня 2023 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Куштан Б.П., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Терпай С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою АТ КБ "Приват Банк" на рішення Рахівського районного суду від 29 березня 2021 року у справі № 305/135/20 (Головуючий: Марусяк М.О.), -
У січні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 08.11.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 740 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підписанням анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які розміщені на офіційному сайті позивача, «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивач забезпечив відповідачу можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП-пароль.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.
У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 31.10.2019, має заборгованість в сумі 214 960,47 грн., що складається з наступного: 739,50 грн. - заборгованість за кредитом; 207 370,97 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6850 грн. - заборгованість за пенею.
У зв'язку з відсутністю у законодавстві норми, якою передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, позивач посилаючись на вищенаведене просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.11.2011 року у розмірі 135400,03 грн., що складається з 739,50 грн. - заборгованість за кредитом; 134660,53 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; за період з 08.11.2011 року по 31.12.2018 року та судові витрати понесені банком при подачі позовної заяви до суду.
Рішенням Рахівського районного суду від 29 березня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" суму основного боргу за кредитним договором б/н від 08.11.2011 у розмірі 739,50 грн.
Відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 08.11.2011 по 31.12.2018 в сумі - 134 660,53 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", судовий збір в сумі 2102 грн.
Не погоджуючись з рішенням у частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення у цій частині як таке, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, так як у даному випадку кредитний договір був укладений шляхом оформлення і підписання Анкети-заяви від 08.11.2011 та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду, у яких визначено умови щодо розміру та порядку нарахування процентів, комісії та штрафних санкцій, що є складовою частиною кредитного договору.
Рішення суду у частині задоволених позовних вимог не оскаржується та набрало законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника АТ КБ «Приват Банк» - Дурдинець Р.Ю., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
ОСОБА_2 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, а тому його неявка не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Матеріалами справи встановлено, що 08 листопада 2011 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Прватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 08.11.2011 року про отримання від АТ КБ «Приватбанк» кредиту у розмірі 740,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту.
Того ж дня, 08.11.2011 року ОСОБА_2 підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» 55 днів пільгового періоду.
Як убачається з довідки (а.с.64) початковий розмір кредитного ліміту становив 300,00 грн., у подальшому він збільшився до 2000 грн. і 10.06.2018 року зменшився до 740,00 грн.
Для користування кредитними коштами, ОСОБА_2 було надано кредитну картку, яка пере випускалася, і термін дії останньої картки 07/15.
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 31.10.2019 року у відповідача утворилась заборгованість у сумі 214 960,47 грн., що складається з наступного: 739,50 грн. - заборгованість за кредитом; 207 370,97 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 6 850 грн. - заборгованість за пенею.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Суд першої інстанції відмовляючи у стягненні заборгованості за відсотками посилався на відсутність в матеріалах справи доказів того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Проте з таким висновком суду, колегія суддів погодитися не може із наступних підстав.
Крім анкети-заяви № б/н від 08.11.2011 року у якій не зазначена процентна ставка, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, витягу з Умов та Правил надання банківських послуг та витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які відповідачем не підписано, позивачем до позовної заяви додано довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду, і в цій довідці визначено основні умови договору, у тому числі базова відсоткова ставка в місяць, розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді), термін внесення щомісячних платежів, вказано розмір комісії на залишок заборгованості, зазначені розмір пені та штрафу за порушення умов договору і така довідка підписана відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 9).
Підписавши заяву та довідку, які є складовими частинами кредитного договору, позичальник відповідно до статі 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Водночас, згідно довідки, наданої АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_2 отримав кредитні картки з терміном дії до 06/15 та 07/15, а тому позивач може пред'являти вимогу стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі яка буланаявна саме станом на липень 2015 року.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 08.11.2011 року, укладеного між Приват Банком та клієнтом - ОСОБА_2 , станом на липень 2015 року заборгованість по відсоткам становила 4007,87 грн. та заборгованість за пенею - 2 150,00 грн. і така сума заборгованості по відсоткам та пені підлягає стягненню.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції у частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та пенею підлягає скасуванню у відповідності до п.п. 1, 3, 4 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково, стягнувши суму заборгованості за відсотками та пенею у межах дії кредитної картки, із вищенаведених підстав.
Судові витрати у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 183 грн. 90 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу АТ КБ "Приват Банк" задовольнити.
Рішення Рахівського районного суду від 29 березня 2021 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ "Приват Банк" до ОСОБА_2 про стягнення 134 660 грн. 53 коп. заборгованості по відсоткам та пені скасувати.
Позов АТ КБ "Приват Банк" задовольнити частково
Стягнути із ОСОБА_2 на користь АТ КБ "Приват Банк" 4007 грн. 87 коп. заборгованості по відсоткам та 2 150 грн. пені.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приват Банк»183грн. 90 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення
Повний текст постанови складено - 04 квітня 2023 року.
Головуючий
Судді: