04 квітня 2023 року Справа №160/2659/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали адміністративної справи №160/2659/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
13 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІУ з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком № 1 в АТ "Дніпрометробуд" (ЄРДПОУ 04880239) з 20.12.2017 року та з урахуванням заробітної плати, набутої після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄРДПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу за Списком № 1 та заробітну плату за період роботи в АТ "Дніпрометробуд" (ЄРДПОУ 04880239) з 20.12.2017 року по 13.06.2022 року та здійснити з квітня 2022 року перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу за Списком № 1 та заробітної плати, набутої за період з 20.12.2017 року та виплати перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява протиправністю бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням пільгового стажу.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/2659/23 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року залучено до участі у справі №160/2659/23 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33004, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ: 21084076).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
03 квітня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про поновлення процесуального строку, яка надійшла через систему «Електронний Суд» від позивача. Заява обґрунтована тим, що під час розгляду відповідачем заяви позивача про призначення пенсії від 22.04.2022 року відповідач не зарахував окремий період трудової діяльності позивача ані до страхового, ані до пільгового стажу, в зв'язку з чим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року по справі №160/6256/22 відповідача зобов'язано зарахувати відповідний період до страхового стажу позивача. Однак, про незарахування цього ж періоду трудової діяльності позивача до пільгового стажу позивач дізнався лише з відповіді відповідача від 10.10.2022 року, що була надана на відповідне звернення позивача. В зв'язку з цим позивач просить поновити йому строк на звернення до суду з лютого 2023 року, оскільки саме в лютого 2023 року позивач отримав рішення, що є предметом оскарження.
Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами особи, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Водночас, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі №646/6250/17, від 19.06.2018 р. у справі №646/6250/17 та від 15.09.2020 р. у справі № 635/7878/16 сформульовано правову позицію, згідно якої пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), відтак до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016р. у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі № 522/2738/17, від 09.07.2019р. у справі 676/1557/16-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.09.2020р. у справі № 635/7878/16, від 30.10.2018 р. у справі № 493/1867/17, від 22.01.2019р. у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017) та від 22.11.2019р. у справі №1140/3136/18.
В той же час, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан, який станом на дату звернення позивача до суду воєнний стан в Україні не припинено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що позивач є пенсіонером, суддя вважає за доцільне заяву про поновлення строку звернення до суду задовольнити та поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Суд вважає недоліки позовної заяви усуненими та продовжує розгляд справи.
Керуючись ст. ст. 122, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Поновити строк звернення ОСОБА_1 до суду по справі №160/2659/23 та продовжити розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Боженко