03 квітня 2023 року Справа №160/6261/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків стосовно не підготовки висновку про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 11 785 034,00 грн (код бюджетної класифікації 11021000) шляхом перерахування їх на рахунок ПДВ (код бюджетної класифікації 14010100) та не подання його до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області;
- зобов'язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати висновок про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 11 785 034,00 грн. (код бюджетної класифікації 11021000) шляхом перерахування їх на рахунок ПДВ (код бюджетної класифікації 14010100) та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області у строки, передбачені законодавством.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених ст. 161 КАС України.
Так, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
При цьому, суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведені нормі кореспондують приписи ч.6 ст.161 КАС України, якою визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас, ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, з урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України, обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Як слідує з позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків стосовно не підготовки висновку про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 11 785 034,00 грн (код бюджетної класифікації 11021000) шляхом перерахування їх на рахунок ПДВ (код бюджетної класифікації 14010100) та не подання його до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, при цьому, як встановлено судом, позивач попередньо звертався до відповідача з відповідними заявами про повернення вищевказаних надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток ще 25.06.2019 року та 12.08.2019 року, про що позивачем самостійно зазначається у позовній заяві, проте, не зважаючи на такі звернення, відповідач висновку про повернення цих надміру сплачених сум грошових зобов'язань не склав та до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не направив, отже, позивач ще у 2019 році дізнався та повинен був дізнатися про допущення відповідачем оскаржуваної бездіяльності.
При цьому подальші звернення позивача до відповідача з аналогічними заявами про повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у 2023 році, на які відповідачем надано відповідь від 09.02.2023 №750/6/32-00-04-02-02-02, не змінюють не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про складання/не складання контролюючим органом висновку про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та направлення/ не направлення його до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, тощо.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, позивач звернувшись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з цією позовною заявою лише 29.03.2023 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду, пропустив понад три роки строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України.
Водночас, в порушення вимог ст.161 КАС України, позивачем не надано разом із позовною заявою зави про поновлення строку звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Таким чином, позивачу слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з означеними позовними вимогами з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, або докази дотримання строку звернення до суду з цим позовом.
Крім цього, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що судовий збір за подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем сплачено не в повному обсязі.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 гривні.
За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить - 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840,00 грн.).
Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру, які стосуються оскарження бездіяльності Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків стосовно не підготовки висновку про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 11 785 034,00 грн (код бюджетної класифікації 11021000) шляхом перерахування їх на рахунок ПДВ (код бюджетної класифікації 14010100) та не подання його до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
При цьому зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” слідує, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення (дій) суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
За наведених обставин, звернені до суду вимоги, що стосуються зобов'язання контролюючого органу скласти висновок про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в розмірі 11 785 034,00 грн шляхом перерахування їх на рахунок ПДВ (код бюджетної класифікації 14010100), безпосереднім наслідком чого є зміна складу майна позивача, є майновими і за їх подання має бути сплачений відповідний судовий збір.
У даному випадку судом встановлено, що ціна позову становить 11 785 034,00 грн.
За таких обставин, сума судового збору за подання вищевказаного адміністративного позову з вимогою майнового характеру складає 26840,00грн.
При цьому в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 10.03.2023 №10762 ПАТ «Банк «Кліринговий дім» про сплату позивачем судового збору на суму 2684,00грн.
За таких обставин, позивачу слід надати документ про доплату судового збору за подання до суду позовної заяви з вимогами майнового характеру у розмірі 24156,00грн.
Судовий збір має бути сплачено у розмірі 24156 грн. 00 коп. за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин;
- оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 24156,00грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Турова