1Справа № 335/15406/14-ц 6/335/21/2023
30 березня 2023 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Клюшник В.В.,
представника заявника Уткіна О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи - Товариство з обмеженою відповідальністю „Кей - Колект”, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Укрхімсінтез”, Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого документу такими, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого документу такими, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої зазначає наступне.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 року задоволений позов ТОВ „Кей - Колект” до ОСОБА_1 , ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” про стягнення заборгованості за кредитним договором №11064729000 від 27.10.2006 року, а саме: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” на користь ТОВ „Кей - Колект” суму заборгованості за кредитним договором №11064729000 від 27.10.2006 року, яка складає 54965,76 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року становить 866 260 грн. 38 коп., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту 29181,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року складає - 459904,38 грн., заборгованість за процентами - 25784,01 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року складає - 406 356,00 гр. заборгованість за нарахованою комісією - 0,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ„Кей - Колект” судовий збір у розмірі 1827,00 грн. Стягнуто з ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” на користь ТОВ „Кей - Колект” судовий збір у розмірі 1827,00 грн.
Задовольняючи у повному обсязі заявлений позов, суд вважав встановленим те, що 27.10.2006 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ „УкрСиббанк” кредитний договір №11064729000, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати йому кредит у сумі 36000 доларів США, а позичальник зобов'язався в порядку на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором до додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.
Відповідно до п. 1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 26.10.2017 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 27.10.2006 року ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” уклав з ПАТ „УкрСиббанк” договір поруки №11064729000/П, відповідно до умов якого поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання умов основного зобов'язання всім належним йому майном та грошовими коштами 12.12.2011 року ПАТ „УкрСиббанк” відступило ТОВ „Кей - Колект”, відповідно до договору факторингу №1 свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача по кредитному договору.
Станом на 01.12.2013 року загальна заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №11064729000 від 27.10.2006 року складає 54965,76 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 866 260 грн. 38 коп., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту 29181,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року складає - 459904,38 грн., заборгованість за процентами - 25784,01 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року складає - 406 356,00 грн., заборгованість за нарахованою комісією - 0,00 гр., що підтверджується розрахунком заборгованості.
На виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 року позивачу ТОВ „Кей - Колект” виданий виконавчий лист, що 16.03.2016 року пред'явлений до виконання у Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, відкрито ВП№50472060. Виконавче провадження закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Господарського суду Запорізької області від 12.06.2012 року (Справа 12/5009/903/11) визнано ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” (код ЄДРПОУ 30241500) - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру.
До господарського суду Запорізької області 19.12.2015 року надійшла (повторно) заява ТОВ „Кей - Колект” про заміну кредитора у справі №12/5009/903/11 про банкрутство ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” - ПАТ „УкрСиббанк” на його правонаступника - ТОВ „Кей - Колект”, відповідно до приписів ст. 25 ГПКУ, провадження у справі в частині вимог ТОВ „Кей - Колект”, які виникли на підставі кредитних договорів №11064700000 від 27.10.2006; № 11064729000 від 27.10.2006 та № 11284396000 від 17.01.2008), а саме: в частині вимог первісного кредитора в сумі 605.636,20 грн., з яких: 25769,64 грн. - вимоги 1-ї черги задоволення (забезпечені заставою), 563879,13 грн. - вимоги 4 черги задоволення, 15987,43 грн. - вимоги 6 черги задоволення.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 року (справа №12/5009/903/11) заяву ТОВ ТОВ „Кей - Колект” про заміну кредитора у справі № 12/5009/903/11 про банкрутство ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” - ПАТ „УкрСиббанк” на його правонаступника - ТОВ ТОВ „Кей - Колект” задоволено.
Замінено кредитора - ПАТ „УкрСиббанк”, у справі №12/5009/903/11 про банкрутство ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез”, на його правонаступника - ТОВ „Кей - Колект”.
Зі змісту ухвали господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 року вбачається, що при розгляді заяви про заміну кредитора у справі №12/5009/903/11 «....ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 визнано конкурсним кредитором у справі №12/5009/903/11 про банкрутство ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Укрхімсінтез” Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” на суму 579866,56грн., з яких основний борг - 563754,13грн. (4 черга задоволення), пеня, штраф - 15987,43грн. (шоста черга задоволення), судові витрати -125,00грн. ( перша черга задоволення). Крім того, окремо внесено до реєстру вимоги кредитора ПАТ „УкрСиббанк” у сумі 25769,64 грн. які забезпечені заставою майна боржника.
Вимоги ПАТ „УкрСиббанк” ґрунтуються на зобов'язаннях боржника перед банком, що випливають з умов кредитного договору, укладеного банком з гр. ОСОБА_4 (договору №11064700000 від 27.10.2006); зумов кредитних договорів, укладених банком з гр. ОСОБА_5 (договорів № 11064729000 від 27.10.2006 та № 11284396000 від 17.01.2008), з договорів поруки та застави, відповідно до яких боржник - ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Укрхімсінтез” виступив поручителем та заставодавцем перед банком за усіма грошовим зобов'язаннями вказаних фізичних осіб за переліченими кредитними договорами. При цьому, борг ОСОБА_4 склав 258992,47 грн., борг ОСОБА_3 - 318860,93грн. та 25769,64 грн., що забезпечені заставою майна боржника.
За результатами ліквідаційної процедури ліквідатором складено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги таких кредиторів з черговістю задоволення, визначеною ст. 31 Закону України „Про банкрутство” (в редакції до 19.01.2013):
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції м. Запоріжжя з вимогами в сумі 4354,80 грн. основного боргу 2 черги задоволення;
Управління ПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя з вимогами в сумі 50817,33 грн., з яких: 38040,13 грн. основного боргу 2 черги задоволення, 12777,20 грн. пені 6 черги задоволення;
Запорізький міський центр зайнятості з вимогами в сумі 3589,22 грн. основного боргу 2 черги задоволення;
Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з вимогами в сумі 6809,03 грн. основного боргу 3 черги задоволення;
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі з вимогами в сумі 2872,93 грн. основного боргу 2 черги задоволення;
ТОВ „УТН-Восток” з вимогами в сумі 17204,76 грн. основного боргу 4 черги задоволення.
ТОВ „Кей - Колект” з вимогами в сумі 605.636,20 гри., з яких: 25769,64 грн. - вимоги 1-ї черги задоволення (забезпечені заставою), 563879,13 грн. - вимоги 4 черги задоволення, 15987,43 грн. - вимоги 6 черги задоволення;
ПАТ „КБ „Надра” в особі відділення ПАТ „КБ „Надра” ЗРУ з вимогами в сумі 962705,39 грн., з яких: 799114,49 грн. - вимоги 1 черги задоволення (забезпечені заставою), з яких погашено 86003,37 грн., 163590,90 грн. - вимоги 4 черги задоволення;
Фізична особа - підприємець ОСОБА_7 з вимогами в сумі 255593,00 грн. основного боргу 4 черги задоволення.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута розглянуті на засіданні комітету кредиторів (у тому разі - ТОВ „Кей - Колект”) боржника та затверджені рішенням комітету (протокол №7 від 05.08.2016).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.08.2016 року (справа №12/5009/903/11) затверджено:
звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого ОСОБА_6 у справі №12/5009/903/11 в сумі 121948,80 гривен вартості послуг за період від червня 2012 по липень 2016 року, та в сумі 125695,99 грн. витрат за період з червня 2012 по липень 2016 року.
звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс;
банкрута - TOB „ВКФ”Укрхімсінтез” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 32; (код 30241500) - ліквідовано;
провадження у справі припинено;
визнано погашеними (відповідно до ч. б ст.31 ЗУ «Про банкрутство») узгоджені (заявлені) вимоги (ТОВ „Кей-Колект"на суму 605636,20 гривен), що не задоволені за недостатністю майна».
Ухвала господарського суду Запорізької області від 26.08.2016 року (справа №12/5009/903/11) є чинною, в апеляційному порядку не оскаржувалась.
Обставини, встановлені під час розгляду господарської справи, - є такими, що не підлягають доказуванню .
Процесуально-правові обставини, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню:
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. Закону № 2677-VI) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Дана норма діяла у період з 09.03.2011 року по 05.10.2016 року, у відповідності до ЗУ № 2677-VI від 04.11.2010 року „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» та ЗУ № 1403-VIII від 02.06.2016 року.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановления.
За пунктом 4 Розділу II „Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2677- VI, який набрав чинності з 09.03.2011р., виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Таким чином, поширення дії норм вказаного Закону на правовідносини щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа.
Виконавчий лист від 17.02.2015 року виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя після набрання чинності Законом № 2677-УІ, тому строк пред'явлення цього виконавчого листа до виконання повинен визначатися цим Законом і становити один рік з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили (17.02.2015 року).
Зазначення судом у виконавчому листі іншого строку пред'явлення його до виконання не має правового значення, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.
Суд має право лише поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувана та поважності причин пропуску цього строку.
Строк пред'явлення виконавчого документу від 17.02.2015 року закінчився 18.02.2016 року.
Виконавчий лист від 17.02.2015 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, був чинним до 18.02.2016 року.
Згідно з вимогами ст. 23 Закону № 606-ХІУ строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Строк пред'явлення виконавчого листа від 17.02.2015 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, - переривався пред'явленням до виконання у 2016 році, був повернутим стягувану у 2018 році.
Будь-яке наступне пред'явлення зазначеного виконавчого листа до виконання свідчить про його пред'явлення поза межами встановленого для цього строку.
Посилаючись на зазначене заявник просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 року, яким був задоволений позов ТОВ „Кей - Колект” до ОСОБА_1 , ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11064729000 від 27.10.2006р., а саме: про стяг пеня солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” на користь ТОВ „Кей - Колект” суму заборгованості за кредитним договором №11064729000 від 27.10.2006р., яка складає 54965,76 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року становить 866 260 грн. 38 коп., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту 29181,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року складає - 459904,38 грн., заборгованість за процентами - 25784,01 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року складає - 406 356,00 грн., заборгованість за нарахованою комісією - 0,00 грн., а також - про стягнення з ОСОБА_3 судового збору у розмірі 1827,00 грн. і з ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” на користь ТОВ „Кей - Колект” судового збір у розмірі 1 827,00 гривен.
01.03.2023 року на адресу надійшли письмові заперечення представника ТОВ „Кей - Колект” на заяву про визнання виконавчого документу такими, що не підлягає виконанню, в якому останній просить в задоволені заяви ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а не для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження“). Встановлення обставин щодо дотримання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягають з'ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду цієї справи.
При цьому у стягувача залишається право на поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, у разі доведеності (ст. 433 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, вважають заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню такою, що не підлягає задоволенню.
Представник заявника в судовому засіданні заяву про визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню підтримав, просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви, тому суд вважає за можливе розглянути дану заява за відсутності стягувача.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей - Колект” до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ ”Укрхімсінтез” про стягнення заборгованості, задоволені.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ ”Укрхімсінтез” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей - Колект” суму заборгованості за кредитним договором № 11064729000 від 27.10.2006 рок, яка складає 54965,76 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року становить 866 260 грн. 38 коп., а саме: заборгованість по основній сумі кредиту 29181,75 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року складає - 459904,38 грн., заборгованість за процентами - 25784,01 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15.12.2014 року складає - 406 356,00 грн., заборгованість за нарахованою комісією - 0,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей - Колект” судовий збір у розмірі 1827,00 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ ”Укрхімсінтез” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кей - Колект” судовий збір у розмірі 1827,00 грн.
На виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2015 року позивачу ТОВ „Кей - Колект” виданий виконавчий лист, що 16.03.2016 року пред'явлений до виконання у Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, відкрито ВП№50472060. Виконавче провадження закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Господарського суду Запорізької області від 12.06.2012 року (Справа 12/5009/903/11) визнано ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” (код ЄДРПОУ 30241500) - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 року (справа №12/5009/903/11) заяву ТОВ ТОВ „Кей - Колект” про заміну кредитора у справі № 12/5009/903/11 про банкрутство ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез” - ПАТ „УкрСиббанк” на його правонаступника - ТОВ ТОВ „Кей - Колект” задоволено.
Замінено кредитора - ПАТ „УкрСиббанк”, у справі №12/5009/903/11 про банкрутство ТОВ „ВКФ „Укрхімсінтез”, на його правонаступника - ТОВ „Кей - Колект”.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку:
а) його було видано помилково;
б) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою;
в) з інших причин.
При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так , зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувана на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Як роз'яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року "Про практику розгляду сулами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" у зв'язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так и частково, а тому підстави, якими заявник обгрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так и часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився;- обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже , закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов'язок припинився, або його обов'язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.
Таким чином, пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, а не для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження“). Встановлення обставин щодо дотримання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягають з'ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду цієї справи.
При цьому у стягувана залишається право на поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, у разі доведеності (ст. 433 ЦПК України).
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.
У пілотному рішенні у справі "Бурдов проти Росії" від 7 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова "судового розгляду" .
У справі "Soering vsUK" [5] Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.
Наведена заявником обставина не підпадає під перелічені в цивільному процесуальному законі підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 260, 432 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи - Товариство з обмеженою відповідальністю „Кей - Колект”, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Укрхімсінтез”, Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого документу такими, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів, з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текс ухвали виготовлено 04.04.2023 року.
Суддя Ю.В.Геєць