Справа № 761/8961/23
Провадження № 3/761/2559/2023
04 квітня 2023 року, суддя Шевченківського районного суду м. Києва Міхєєва І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 2 статті 130 КУпАП, -
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 153867, 26.02.2023 року о 17.10 год. по вул. Оранжерейній, 3 у м. Києві ОСОБА_1 , будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, керував автомобілем марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка не відповідає дійсності, виражене тремтіння пальців рук). При цьому, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 2 статті 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважності причини неявки ОСОБА_1 до суду, що на переконання суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та доказам, долученим до матеріалів, за відсутності останнього.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АДД № 153867 від 26.02.2023 року, сд-диск із відеозаписом, довідка інспектора управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Тлісової А. від 02.03.2023 року, постанова Шевченківського районного суду м. Києва 24.11.2022 року, суд, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, як вбачається з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським патрульної поліції було повідомлено ОСОБА_1 про обов'язок пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності у нього стану наркотичного сп'яніння в спеціалізованому закладі охорони здоров'я. Однак останній, виявляючи явні ознаки сп'яніння, відмовився від проходження запропонованого огляду, у зв'язку з чим за фактом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, у зв'язку з порушенням останнім п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Так, згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає зокрема, за повторну відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вчинену протягом року.
Отже, законодавцем визначено, що водій на вимогу працівника поліції зобов'язаний пройти огляд з метою встановлення чи відсутності стану сп'яніння.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши наявні докази у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 , повторно протягом року будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та в діях останнього вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, у зв'язку з чим він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції зазначеної статті.
При цьому, з урахуванням того, що автомобіль марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , а не особі, яка керувала транспортним засобом - ОСОБА_1 , суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 130 КУпАП, не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 такого додаткового виду адміністративного стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, ч. 2 ст. 130, 307, 308, 317 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова суду підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя І.М. Міхєєва