17 березня 2023 року місто Київ
справа № 755/848/23
апеляційне провадження № 33/824/1387/2023
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Видюком Дмитром Володимировичем, на постанову Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Левко В.Б. від 7 лютого 2023 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 7 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн. 80 коп. судового збору.
Не погоджуючись з постановою судді районного суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Видюк Д.В. 17 лютого 2023 року звернувся із апеляційною скаргою у якій просив постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 7 лютого 2023 року скасувати, провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Представник скаржника зазначає, що працівниками поліції складено протокол з чисельними порушеннями та не здобуто і не надано суду доказів вчинення правопорушення. В протоколі помилково зазначено наявність конфлікту як ознаку насильства в сім'ї, не зазначено в чому полягає об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема, щодо психологічного та економічного насильства відносно колишньої дружини, а також, яка саме могла бути завдана шкода потерпілій. Суд дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 не дає користуватись спільним майно. При накладенні стягнення, судом взагалі не було враховано характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Видюк Д.В. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
ОСОБА_2 та її захисник - адвокат Константинов О.Г. в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 7 лютого 2023 року без змін.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, апеляційний суд доходить висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Вирішуючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
11 січня 2023 року старшим інспектором СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві старшим лейтенантом поліції Мельником І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 490473 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 11 січня 2023 року близько 10 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , у громадянина ОСОБА_1 виник словесний конфлікт із колишньою дружиною громадянкою ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру. До протоколу долучено пояснення ОСОБА_2 від 11 січня 2023 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2КУпАП, що ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті старшого лейтенанта поліції Мельника І., та поясненнях ОСОБА_2 .
Проте з таким висновком місцевого суду погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за
виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа), у відповідності з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного та економічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдається шкода.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині 1 статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Отже, самі по собі, зокрема, крики та словесні образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише в тому випадку, коли
такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, а дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 490473 від 11 січня 2023 року вказано що у ОСОБА_1 виник словесний конфлікт із колишньою дружиною громадянинкою ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Разом з тим, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено, що словесні образи викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоду її психічному здоров'ю.
У рапорті старшого інспектора СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві старшого лейтенанта поліції Мельника І., адресований начальнику Дніпровського УП ГУНП у місті Києві майору поліції М. Ніконову, у якому вказано, що 11 січня 2023 року в складі МГР-004 було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що 11 січня 2023 року близько о 10 год. 00 хв. за адресою проживання її колишній чоловік ОСОБА_1 кричав, словесно ображав, вимикав бойлер, закривав на замки тумби, де знаходяться її особисті речі, чим вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного та економічного характеру. В подальшому, з громадянином ОСОБА_1 було проведено профілактичну бесіду та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 490473, за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
З долучених до матеріалів справи пояснень ОСОБА_2 від 11 січня 2023 року убачається, що колишній чоловік ОСОБА_1 , з яким вони розлучені з 22 грудня 2022 року, за місцем проживання закриває ящики на кухні на замки та ланцюги, вимикає бойлер, кричить та ображає словесно.
При цьому, жодних конкретних висловів, які ображають чи принижують людську гідність, жодних погрозливих висловів зі змісту яких можна дійти висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру ОСОБА_2 в своїх поясненнях не наводить, вказуючи лише, що ОСОБА_1 закриває ящики на кухні на замки та ланцюги, вимикає бойлер, кричить та ображає словесно. Жодних висловів або дій, які можуть бути інтерпретовані, як насильство психологічного або економічного характеру ОСОБА_2 в своїх поясненнях не наводить.
Суд звертає увагу, що самі по собі словесні образи, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
У апеляційній скарзі представник скаржника зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 не дає користуватись спільним майном, проте він зачинив лише ті кухонні меблі, якими користується із сином, із усіх наявних у квартирі (що підтверджується фотографіями кухні) та які вони усно поділили із ОСОБА_2 та користуються окремо. ОСОБА_1 свідомо оцінює наявність трьох власників житла та право на проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , зареєстрованого в квартирі.
Надані суду докази в їх сукупності не доводять ту обставину, що ОСОБА_1 позбавив потерпілу можливості користуватися спільним майном і це завдало шкоди її правам та інтересам.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 11 січня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; перекваліфіковувати дії, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до статті 62 Конституції України винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог статей 245, 252, 268, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частини 1 статті 173-2 КУпАП, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також не з'ясував інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та дійшов необґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Видюка Д.В. підлягає задоволенню, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Видюком Дмитром Володимировичем, задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 7 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов