14 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000220000024 від 01.09.2022.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, вилученого під час проведення обшуку у приміщеннях, які використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія», за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 60-Б, а саме: грошові кошти у сумі 5072200 гривень та 12000 Євро.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор вказував на те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв'язку із істотним порушенням
Справа № 761/6491/23 Слідчий суддя - ОСОБА_8
Апеляційне провадження № 11-сс/824/1904/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт зазначав, що доводи сторони захисту, надані в суді першої інстанції під час розгляду клопотання прокурора, у тому числі щодо походження вилучених грошових коштів, спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Також прокурор вказував на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
На переконання прокурора, вилучені за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 60-Б, грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом представниками (працівниками) ПрАТ «Юрія», а тому можуть бути речовими доказами у даному кримінальному провадженні, що у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для накладення арешту на зазначені грошові кошти.
Також апелянт звертав увагу на те, що 27.02.2023 слідчим суддею, в порушення вимог ст.ст. 7, 22 КПК України, не надано копію повного тексту оскаржуваної ухвали.
14.03.2023 у судовому засіданні захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких він посилався на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали та просив її залишити без змін.
Захисник вказував на те, що вилучені грошові кошти належать ОСОБА_9 , зокрема фактично всі грошові кошти є дивідендами, отриманими останнім за результатами розподілу чистого прибутку від господарської діяльності СТОВ «Надія», а відтак не пов'язані з господарською діяльністю ПрАТ «Юрія» та її контрагентів.
ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні не має будь-якого статусу.
Докази законності походження даних грошових коштів надавалися детективу під час проведення обшуку, а тому, на думку захисника, постанова детектива про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами у даному кримінальному провадженні носить суто формальний характер.
Таким чином, вилучені грошові кошти не відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 та ПрАТ «Юрія», які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів судового провадження, другим відділом детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72022000220000024 від 01.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Відповідно до даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 службові особи ПрАТ «Юрія» (00447853) здійснили завищення податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, за наслідками фінансово-господарських операцій, що мають ознаки безтоварності, з придбання товарно-матеріальних цінностей (насіння соняшнику, кукурудза) у ТОВ «ТД «Злата оіл» (43424740), ТОВ «Селянське ФГ Авалон» (43683746), ТОВ «ТД Агро старгет» (43242173), ТОВ «Астор рітейл» (43873642), ФГ «Агроднестер» (42830110), ФГ «Лани Слобожанщини» (42981220), що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів на суму 42 495 144, 35 грн., що є особливо великими розмірами та підтверджується висновками аналітичного продукту від 30.08.2022 № 94, складеного фахівцями Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ України.
Зокрема, під час досудового розслідування встановлено, що по ланцюгу постачання (насіння соняшнику, кукурудзи) на адресу ТОВ «ТД «Злата оіл», ТОВ «Селянське ФГ Авалон», ТОВ «ТД Агро старгет», ТОВ «Астор рітейл», ФГ «Агроднестер», ФГ «Лани Слобожанщини» в період з 01.04.2021 по 31.12.2021 нібито здійснювалось наступними товариствами: ТОВ «Абізу» (43847366), ТОВ «Алькафрах» (44011891), ТОВ «Нива агроплюс» (43634091), ТОВ «Спектрум» (44067263), ТОВ «Альтерн груп» (43829326), ФГ «Золоте зерно ЮО» (43634374), ТОВ «ТД Ерлайнсофтагро» (42743201), ТОВ «Алтея фарм інвест» (43704121), ТОВ «НВФ «Оллан-агро» (30336267), ТОВ «Спектр енергобуд» (43950119), ТОВ «Мілссгрупп» (43950119), ТОВ «Галоагро бізнес» (42829676), ТОВ «Лінампром» (43697125).
Однак, проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 ТОВ «Абізу», ТОВ «Алькафрах», ТОВ «Нива агроплюс», ТОВ «Спектрум», ТОВ «Альтерн груп», ФГ «Золоте зерно ЮО», ТОВ «ТД Ерлайнсофтагро», ТОВ «Алтея фарм інвест», ТОВ «НВФ «Оллан-агро», ТОВ «Спектр енергобуд», ТОВ «Мілссгрупп», ТОВ «Галоагро бізнес», ТОВ «Лінампром» операції з придбання товару з номенклатурою «насіння соняшнику, кукурудза» відсутні, а також відсутні виробничі потужності для вирощування вказаної продукції.
За таких обставин, підприємством ПрАТ «Юрія» по підробленим документам відбувається незаконне формування технічного податкового кредиту та як наслідок мінімізація податкових зобов'язань з ПДВ, що призводить до умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.
Як зазначено у клопотанні, зазначені псевдо господарські взаємовідносини були направлені на мінімізацію сплати податків та отримання від невстановлених осіб готівкових коштів, які отримані шляхом їх обготівкування після документального оформлення вищезазначених операцій.
Вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи Державного контролю та фінансового моніторингу що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.02.2023 надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 60-Б, які на праві власності належать Територіальній громаді м. Києва та орендуються ТОВ «Лавіком плюс», з метою виявлення та вилучення оригіналів документів з приводу фінансово-господарських взаємовідносин з придбання ПАТ «Юрія» (00447853) насіння соняшнику, кукурудзи у ТОВ «ТД «Злата оіл» (43424740), ТОВ «Селянське ФГ Авалон» (43683746), ТОВ «ТД Агро старгет» (43242173), ТОВ «Астор рітейл» (43873642), ФГ «Агроднестер» (42830110), ФГ «Лани Слобожанщини» (42981220) за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, зокрема угод, договорів та додатків до них; видаткових накладних; податкових накладних; актів приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг); актів приймання - передачі ТМЦ; довіреностей; оригіналів документів, що підтверджують оплату поставленого товару чи наданих послуг (квитанцій до прибуткового касового ордеру, банківських виписок); копії наказів про призначення службових осіб на посади директора, головного бухгалтера, та їх посадових інструкцій.
Згідно даних протоколу обшуку від 16.02.2023, складеного детективом першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_10 , цього ж дня проведено обшук приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 60-Б, які орендується ТОВ «Лавіком плюс» та відповідно до договору суборенди передано ОСОБА_9 , в ході проведення якого виявлено та вилучено майно, у тому числі грошові кошти у сумі 5072200 гривень та 12000 Євро.
Постановою старшого детектива другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 від 17.02.2023, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72022000220000024 від 01.09.2022 грошові кошти, у тому числі вилучені 16.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 60-Б, а саме: 5072200 гривень та 12000 Євро.
22.02.2023 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням від 17.02.2023, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене 16.02.2023 у ході проведення обшуку у приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 60-Б, які використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія», а саме: грошові кошти у сумі 5072200 гривень та 12000 Євро.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва 24.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора, з тих підстав, що прокурором не доведено відповідність вилученого майна ознакам речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, а відтак не доведено наявності ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України та не обґрунтовано наявності правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за яким здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що майно, вилучене 16.02.2023 у ході проведення обшуку у приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 60-Б, які використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія», а саме: грошові кошти у сумі 5072200 гривень та 12000 Євро,відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.
Крім того, постановою старшого детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_11 від 17.02.2023 грошові кошти, вилучені 16.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 60-Б,а саме: 5072200 гривень та 12000 Євро, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72022000220000024 від 01.09.2022.
Колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді в оскаржуваній ухвалі про те, що клопотання прокурора не містить доводів на підтвердження наявності підстав для накладення арешту на вказане майно.
Як постанова детектива від 17.02.2023 про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами, так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вказані грошові кошти можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, чи можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом.
Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.
На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене чи відчужене.
З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказані грошові кошти підлягають арешту з тих підстав, що вони у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження №72022000220000024 від 01.09.2022 та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту майно, вилучене 16.02.2023 у ході проведення обшуку у приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 60-Б,які використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія», а саме: грошові кошти у сумі 5072200 гривень та 12000 Євро.
Викладені у письмових запереченнях захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 доводи про те, що вилучені грошові кошти мають законне походження та належать ОСОБА_9 , та не пов'язані із здійсненням господарської діяльності ПрАТ «Юрія», підлягають встановленню та перевірці під час подальшого досудового розслідування.
Як убачається із матеріалів судового провадження, на даному етапі досудового розслідування встановлена причетність службових осіб ПрАТ «Юрія» до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та як встановлено органом досудового розслідування, офісні та складські приміщення за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 60-Б,використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія».
Крім того, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні не має будь-якого статусу, за викладених у клопотанні обставин не є підставою для відмови в його задоволенні, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Інші доводи сторони захисту не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешту майна.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 16 лютого 2023 у ході проведення обшуку у приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 60-Б, які використовуються службовими особами ПрАТ «Юрія», а саме: грошові кошти у сумі 5072200 (п'ять мільйонів сімдесят дві тисячі двісті) гривень та 12000 (дванадцять тисяч) Євро.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3