справа № 756/13991/14 Головуючий у І інстанції -Шевчук А.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/2255/2023 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
02 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів ,-
встановив:
У листопаді 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін М.І. звернувся із поданням про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року подання приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Миколи Івановича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про вирішення питання щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку-задоволено.
Звернуто стягнення, в межах зведеного виконавчого провадження НОМЕР_4, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на яку не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні подання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального та матеріального права, щодо всебічного й повного з'ясування обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , є єдиним його житлом, вказує, що не працює та не має можливості орендувати інше житло. Посилається на принцип правомірності, передбачений ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Ляпін М.І. подав відзив на апеляційну скаргу. В обгрунтування якого вказує, що подання подано до суду відповідно до ч. 4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, а отже був змушений звернутись до суду з поданням про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. Вказує, що подання спрямовано лише на забезпечення примусового виконання рішення суду відповідно до законодавства про виконавче провадження, яке ним додержано.
ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийнятою з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суд відповідають обставинам справи.
Вказує, що при виселені з квартири боржнику під відеозапис передано його речі, технічний паспорт на автомобіль, ключі від нього та 9000 доларів США, а отже його твердження про складне матеріальне становища є безпідставними. Вказувала, що в квартирі з 17.11.2022 року проживала дитина з інвалідністю з мамою, а не боржник.
Зазначає, що боржник має інше майно а саме транспортний засіб на який постановою державного виконавця від 17.11.2021 року накладено арешт та оголошено у розшук.
Наголошує, що дії приватного виконавця законні і узгоджуються з приписами ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення, виходячи з наступного.
Задовольняючи подання суд першої інстанції виходив з того, що виконавець зобов'язаний у відповідності до п.1 ч. 2 ст. «Про виконавче провадження» здійснювати заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядок ,які встановлені виконавчим документом і цим Законом .
Приватним виконавцем вжито ряд послідовних заходів передбачених Законом України «Про виконавчепровадження» для можливості виявлення у боржника джерел доходів, рухомого та нерухомого майна за для реального стягнення заборгованості.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що подання підлягає задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна М.І. перебуває 5 (п'ять) виконавчих проваджень:
- НОМЕР_5 з виконання Виконавчого листа №756/16287/20 від 07.05.2021 р., виданого Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 (далі - Боржник) на користь ОСОБА_2 (далі - Стягувач) суми боргу в розмірі 67 958,25 грн.
- НОМЕР_6 з виконання Виконавчого листа №756/16288/20 від 06.08.2021 р.,виданого Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу у розмірі 10 247,91 грн.
- НОМЕР_7 з виконання Виконавчого листа №756/16288/20 від 06.08.2021 р., виданого Оболонським районним судом м. Києва, простягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 60 000 грн.
- НОМЕР_8 з виконання Виконавчого листа №756/11736/18 від 11.09.2019 р., виданого Оболонським районним судом м. Києва, простягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно протягом усього часу проживання ОСОБА_2 з дитиною з інвалідністю - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та опікування ним, починаючи з 12 вересня 2018 року.
- НОМЕР_9 з виконання Виконавчого листа №756/717807/17 від 22.05.2019 р. виданого Оболонським районним судом м. Києва, простягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3 000,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з 08.11.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), приватним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень НОМЕР_5 від 19.08.2021 р.; НОМЕР_6 від 19.08.2021 р.; НОМЕР_7 від 19.08.2021 р.; НОМЕР_8 від 07.09.2021 р.; НОМЕР_9 від 07.09.2021 р.
20.08.2021 р. приватним виконавцем було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 у зведене виконавче провадження НОМЕР_4.
07.09.2021 р. приватним виконавцем було винесено постанову про приєднання виконавчих проваджень НОМЕР_9 та НОМЕР_8 до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_4.
В подальшому виконавцем вживались заходи примусового виконання направлені на стягнення заборгованості.
В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника відсутні кошти чи рухоме майно на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача в повному обсязі.
З'ясовано, що за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27.08.2020 року, за боржником було визнано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (№ 271453972 від 20.08.2021 р.) відсутній запис про право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ..
Таким чином, право власності на квартиру АДРЕСА_1 на момент звернення із поданням не зареєстровано в установленому законом порядку.
Приватний виконавець зазначав, що станом на дату звернення з заявою до суду, боржником не вчинено будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду. Крім того, в порушення п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржником не було надано декларацію про доходи та майно, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб.
Ч.4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до ч.10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Так, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Частиною 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Таким чином, звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку можливе за умови належного проведення виконавчих дій, достовірного встановлення належності цього майна боржнику та відсутності у боржника коштів чи іншого нерухомого майна на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.
З матеріалів подання вбачається, що 20.08.2021 р. приватним виконавцем була винесена постанова про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках та на кошти, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Згідно з повідомленнями банківських установ, а саме: AT«СБЕРБАНК» (вих.№11322/4/07-2-5-БТ від 27.08.2021 p.); AT «A-Банк» (вих.№20.1.0.0.0/7-20210827/303 від 28.08.2021 p.); AT «Державнийекспортно-імпортний банк України (вих.№0022801/27825-21 від 30.08.2021 p.); AT «Державний ощадний банк України» (вих.№46/12-11/1/5315/9496-БТ від 07.09.2021 p.); AT «Альфа-Банк» (вих.№78459/26-б/б від 08.09.2021 р.) боржник не є клієнтом банку.
Відповідно до повідомлення AT «ПриватБанк» (вих.№20.1.0.0.0/7- 210828/3108 від 31.08.2021 р.) боржник має відкриті рахунки. Виконавцем було направлено платіжні вимоги для списання грошових коштів. Платіжні вимоги повернулися без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках.
08.09.2021 р. приватним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника. Також, до Державного реєстру обтяжень рухомого і нерухомого майна було внесено відповідні реєстраційні записи.
За інформацією відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві (вих. №689/125/66/02-2021 від 29.09.2021), боржник як власник зареєстрованої мисливської нарізної, гладкоствольної, газової, холодної зброї, як власник зареєстрованого пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії не значиться.
Згідно з повідомленням Територіального сервісного центру РСЦ МВС в м. Києві (вих. № 31/26-1289 від 13.10.2021) за боржником зареєстровано транспортні засоби, а саме: HYUNDAI ELANTRA ( НОМЕР_2 ), 2008 р.в., та FIAT UNO ( НОМЕР_3 ) 1985 р.в.
Постановою від 17.11.2021 року було накладено арешт на вищезазначені транспортні засоби боржника, а також винесено постанову від 17.11.2021 про розшук майна боржника.
На момент звернення до суду з цим поданням транспортні засоби розшукано не було.
22.10.2021 р. було складено акт приватного виконавця, відповідно до якого з 12:20 до 12:40 год. було здійснено перевірку майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_2 . В ході здійснення перевірки двері до квартири ніхто не відчинив, рухомого майна на яке можливо звернути стягнення виявлено не було.
18.11.2021 р. було складено акт приватного виконавця, відповідно до якого з 09:15 до 09:35 год. було здійснено перевірку майнового стану боржника за адресою: АДРЕСА_2 . В ході здійснення перевірки доступ до житлового приміщення було надано мешканцями квартири. За наданою інформацією боржник проживає в квартирі, але на даний момент відсутній. При перевірці майнового стану встановлено, що рухоме майно боржника на яке можливо звернути стягнення відсутнє.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ 271453972 від 20.08.2021 р.), 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27.08.2020 року, справа №756/424/19, також з реєстру було отримано копію технічного паспорту на вищезазначену квартиру.
При цьому, згідно рішення Оболонського районного суду м. Києва від27.08.2020 року, за боржником було визнано право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Разом з тим, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (№ 271453972 від 20.08.2021 р.) відсутній запис про право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Окрім того, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Враховуючи викладене, приватним виконавцем вжито ряд послідовних заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» для можливості виявлення у боржника джерел доходів, рухомого та нерухомого майна за для реального стягнення заборгованості.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши подання, перевіривши матеріали справи, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що подання підлягає задоволенню з підстав, наведених вище.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник