справа №356/552/21 Головуючий у І інстанції - Лялик Р.М.
апеляційне провадження №33/824/1943/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
15 вересня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гуля В.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Березанаського міського суду Київської області від 13 травня 2022 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
03 грудня 2021 року о 14 годині 20 хвилин в Київській області, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 24, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Березань, вул. Михайлівська, 50. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, на підставі поданої ним заяви про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення (а.с. 35). Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
ОСОБА_1 , будучи поінформованим про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, не виявляв інтересу щодо розгляду відносно нього справи в місцевому суді, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, не повідомив про причини неявки до суду.
Постановою судді Березнаського міського суду Київської області від 13 травня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову та прийняти нову, якою провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова постановлена з порушеннями норм матеріального прав.
Зазначає, що силу принципу презумції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Вказує, що був позбавлений приймати участь у розгляді справи в суді першої інстанції, оскільки не був належним чином повідомлений.
Посилається на те, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що він керував автомобілем та був зупинений. Також матеріали справи не містять свідків або відео, що підтверджує факт керування автомобілем. Більш того, працівники поліції склали протокол про неправильне паркування чим підтвердили факт не керування транспортним засобом.
Результати дослідження на стан наркологічного сп'яніння , що долучені до матеріалів справи є неналежним доказом, оскільки складені з порушеннями вимог Інструкції і вважаються недійсними.
Вказує, що в матеріалах справи міститься висновок, згідно з яким огляд на стан сп'яніння проводився після складання працівником поліції протоколу, а отже з невідомих причин працівники поліції не дочекавшись результатів огляду були впевнені в тому, що буде позитивний висновок, що фактично викликає сумнів у його незалежності та допустимості, як доказу по справі.
Зазначає, що на підтвердження своєї невинуватості самостійно після складання протоколу був змушений пройти огляд на стан наркологічного та алкогольного сп'яніння в загальному порядку протягом декількох годин після зупинки його працівниками поліції, про що свідчить висновок КМКНК «Соціопатія» №6888 від 03.12.2021 року, час огляду 18 год 25 хв, згідно з висновком якого він пройшов огляд на стан сп'яніння, за результатами якого наркологічного чи алкогольного сп'яніння не виявлено.
Вказує на невідповідність висновків, які були зроблені лікарем-наркологом КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради» від 03.12.2021 року вимогам Інструкції , а отже відповідно до вимог п.22 Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735 висновки, щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, у відповідності з вимогами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом встановлено, що 03 грудня 2021 року о 14 годині 20 хвилин в Київській області, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 24, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою: м. Березань, вул. Михайлівська, 50. , яким встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
За положеннями пунктів 2, 8 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІІ Інструкції.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункти 8, 9 Інструкції).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а пройшов його у встановленому порядку у лікаря-нарколога КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради» у лікаря Галицького А., згідно висновку якого ОСОБА_1 03.12.2021 року перебував в стані наркотичного сп'яніння.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5) (пункти 15, 16,17, 19, 20, 21 Інструкції).
Матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції.
Матеріали справи не містять пояснень свідків та/або відео, що підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 ВС у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а правоохоронці можуть зупиняти авто, лише коли є факт правопорушення.
Більше того, працівники поліції склали постанову відносно ОСОБА_1 за неправильне паркування, чим фактично підтвердили факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Відповідно до п. 3.3 Розділу III Інструкції «про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, поліцейський чоловічої статі із автопатруля», передбачено, що запис на нагрудну камеру поліцейського здійснюється з моменту зупинки безперервно до закінчення спілкування. Однак відео відсутнє.
Отже, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. В той же час стаття 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Відповідальність за знаходження біля автомобілю, або в непрацюючому автомобілі, навіть у стані алкогольного, чи іншого сп'яніння, законодавством не встановлена.
Відповідно до п. 1.10 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2002 року, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення « водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування особою транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов'язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Результати досліджень на стан сп'яніння ОСОБА_1 , що долучені до матеріалів справи є неналежним доказом.
Слід зазначити, що відповідальність за ст. 130 КУпАП настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, на момент складання протоколу працівники поліції повинні були мати беззаперечні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного та/або алкогольного сп'яніння, які повинні були бути долучені до протоколу відносно ОСОБА_1 .
Згідно вимогам ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення вказаного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Аналогічні вимоги, але більш конкретні передбачені і спеціальною Інструкцією про порядок про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, відповідно до якої:
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акту медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, факт перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, а відтак і факт керування транспортними засобами особою у такому стані, тобто вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути підтверджений лише за результатами огляду водія на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями.
В матеріалах справи міститься висновок, згідно з яким огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився після складання працівником поліції протоколу, а отже з невідомих причин працівники поліції не дочекавшись результатів огляду були впевнені в тому, що у ОСОБА_1 буде позитивний висновок, що фактично викликає сумнів у його належності та допустимості як доказу по справі.
Для підтвердження своєї невинуватості ОСОБА_1 самостійно після складання протоколу був змушений пройти огляд на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння в загальному порядку протягом декількох годин після зупинки його працівниками поліції, про що свідчить висновок медичного КМКНК «Соціотерапія» № 6888 від 03.12.2021 року, час огляду 18 год. 25 хв. Згідно з висновком ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння, за результатами якого ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння не виявлено.
Таким чином, надаючи оцінку наявним у справі доказам, у тому числі висновку лікаря нарколога, необхідно звернути увагу на дотримання під час проведення огляду вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015№ 1452/735. відповідно до вимог пунктів 7, 15-17 розділу III якої, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим; діагноз встановлюється та вноситься до акту медичного огляду за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторних досліджень, а відповідний висновок - додаток 4 до вказаної вище Інструкції видається на підставі акту медичного огляду. При цьому зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Відповідно до вимог п. 22 Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, а відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважаються недійсними.
ОСОБА_1 не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Також, відповідно до положення ч. 1 ст.265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені зокрема, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Матеріали справи не містять жодних доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Таким чином дії працівників поліції не узгоджуються з Формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі.
З матеріалів справи убачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, в порушення вимог ст. ст. 265-2 та 266 КУпАГІ не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та дозволили йому продовжувати управляти автомобілем.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, розроблені та затверджені наказом МВС від 07.11.2015 року за N 1395 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за N 1408/278853 "Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", наказом МВС від 06.11.2015 року за N 1376 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 01.12.2015року за N 1496/27942 "Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", спільним наказом МВС і МОЗ від 09.11.2015 року за N 1452/735 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за N 1413/27858 "Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", недотримання норм яких дає підстави для висновку про недопустимість доказів на підтвердження обставин події та доведеності вини особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення.
Як Видно з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 складено 03.12.2022 року о 14 год 35 хвилин,а висновок лікаря-нарколога КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради» у лікаря Галицького А., зроблений 03.12.2022 року о 14 год 45 хв.
Таким чином, висновки викладені в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності були зроблені до висновку лікаря-нарколога КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради» у лікаря Галицького А., а отже протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням і не може слугувати належним доказом по справі.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол складений з порушенням вимог чинного законодавства, а відсутність у ОСОБА_1 стану сп'яніння підтверджується висновком КМКНК «Соціопатія» №6888 від 03.12.2021 року, час огляду 18 год 25 хв.
Крім того відсутні докази, що ОСОБА_1 керував автомобілем, оскільки в матеріалах справи відсутня відео фіксація поліцейських
За таких обставин, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, що призвело до помилкового висновку щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова Березанаського міського суду Київської області від 13 травня 2022 рокущодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасуванню, а провадження- закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Березнаського міського суду Київської області від 13 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Гуль