Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення уточненого позову без розгляду
04 квітня 2023 року Справа №200/817/23
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з заявою адвоката Овчаренка О.О. про поновлення строку звернення до суду з уточненою позовною заявою в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в нарахуванні позивачу з 01 січня 2023 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713, до призначеної пенсії, та незаконного зменшення при перерахунку пенсії основного розміру пенсії до 70%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист деяких категорій осіб” від 14.07.2021 року №713, у розмірі 2000,00 грн з виплатою виниклої заборгованості за період з 01.01.2023 року, а також при перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 200/16773/21 застосувати основний розмір пенсії 90 %.
28 лютого 2023 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
09 березня 2023 року від представника позивача до суду через підсистему ЄСІТС “Електронний суд” надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
13 березня 2023 року ухвалою суду в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії до 70% та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 200/16773/21 застосувати основний розмір пенсії 90 %, повернуто позивачу.
Відносно іншої частини позовних вимог суд 13 березня 2023 року ухвалив відкрити провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17 березня 2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій представник позивача виклав позовні вимоги в наступній редакції: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо відмови у нарахуванні мені з 01 січня 2023 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії, та незаконному зменшені при перерахунку пенсії з 01.01.2023 року основного розміру пенсії до 70%; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 01 січня 2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень, з виплатою виниклої заборгованості за період з 01.01.2023 року, а також при перерахунку пенсії з 01.01.2023 року, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 200/16773/21, застосувати основного розміру моєї пенсії 90 % .
Тобто з урахуванням позовних вимог, в частині яких позовну заяву ухвалою суду від 13.03.2023 року було повернуто без розгляду.
При цьому, означені позовні вимоги мали мотивування аналогічне тому, що вже викладене в позовній заяві.
20 березня 2023 року ухвалою суду уточнений адміністративний позов було повернуто на підставі ч. 8 ст. 47 КАС України.
22 березня 2023 року від представника позивача повторно надійшов уточнений адміністративний позов з дотриманням приписів ч. 8 ст. 47 КАС України.
Надаючи правову оцінку наданій представником позивача заяві про уточнення адміністративного позову суд дійшов висновку про її залишення без руху з огляду на те, що по своїй суті вказана заява є заявою про збільшення позовних вимог в тій частині, що була повернута без розгляду, тобто фактично мова йде про заявлення додаткових позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії до 70% та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 200/16773/21 застосувати основний розмір пенсії 90 %.
Суд дійшов висновку, що в означеній частині позовних вимог пропущено строк звернення до суду з позовною заявою.
Поряд з цим, позивачем не було сплачено судовий збір в частині збільшених позовних вимог.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо залишення уточненого адміністративного позову без руху суд звернув увагу представника позивача на те, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 200/16773/21 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення № 594 від 12.10.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області “Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_2 ” на підставі оновленої довідки ДУ “ТМО МВС України по Донецькій області” № 33/25-2795 від 03.09.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, згідно Постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП”; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням довідки ДУ “ТМО МВС України по Донецькій області” № 33/25-2795 від 03.09.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, згідно Постанови КМУ від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП” та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_2 основного розміру пенсії до 70 відсотків та зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області при здійснені ОСОБА_2 перерахунку пенсії за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.05.2018 року застосувати основний розмір пенсії 90 відсотків, та виплати недоотриману суму пенсії; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Здійснюючи перегляд вказаного рішення суду в апеляційному порядку в постанові від 06.12.2022 року Перший апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що “з матеріалів справи вбачається, що в травні 2018 року відповідач зменшив відсоток грошового забезпечення при обрахунку пенсії з 90 % до 70 %.
Натомість, позивач звернувся із даними позовними вимогами 06 грудня 2021 року в заяві про уточнення позову (а.с.22-28), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині позовних вимог про зобов'язання провести перерахунок пенсії із застосуванням основного розміру пенсії 90 % від грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, що в порушення процесуального законодавства було задоволено місцевим судом”.
Тобто, суд апеляційної інстанції констатував, що станом на 06 грудня 2021 року строк звернення до суду з позовними вимогами відносно зниження відсотку основного розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення був пропущений.
Представник позивача в уточненій позовній заяві зазначив, що при перерахунку пенсії з 01.01.2023 року, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 200/16773/21 ГУ ПФУ в Донецькій області незаконно та протиправно зменшило розмір пенсії позивача з 90% до 70%, на його письмове звернення в лютому 2023 року з вимогою застосувати при перерахунку пенсії з 01.01.2023 року основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення, який з позиції позивача йому встановлено по життєво, ГУ ПФУ відмовлено.
Представник позивача також зазначив, що Першим апеляційним адміністративним судом не визнано безпідставним вимоги ОСОБА_1 стосовно застосування при перерахунку пенсії основного розміру 90%, а лише зазначено, що позивач порушив строки визначені КАС України, та не довів суду обґрунтованість їх порушення.
Водночас, представник позивача також стверджував, що саме при здійснені перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року у справі № 200/16773/21, який відбувся в лютому 2023 року, було знижено відсоток обчислення пенсії.
Поряд з цим, доказів, які б підтверджували, що до перерахунку пенсії в лютому 2023 року позивач отримував пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення, представник позивача до суду не надав, як і не надав доказів того, що рішенням № 594 від 12.10.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області “Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_2 ”, яке було предметом оскарження у справі № 200/16773/21, було знижено відсоток основного розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення.
Крім того, раніше 09 березня 2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою в якому представник позивача стверджував, що сторона позивача не має аргументів, які можуть надати ОСОБА_1 підстави знову звернутися до суду із позовом про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області про зменшення основного розміру пенсії, саме при перерахунку пенсії в травні 2018 року.
Надаючи оцінку доводам уточненого адміністративного позову суд дійшов висновку, що уточнюючи позовні вимоги представник позивача фактично збільшив їх в тій частині, що була повернута заявнику ухвалою суду від 13 березня 2023 року у справі №200/817/23 через пропуск строку звернення до суду з позовної заявою в цій частині, поряд з цим, у суду відсутні підстави вважати, що зниження відсотку обчислення пенсії відбулось після 2021 року, водночас, суд враховує, що останній перерахунок пенсії позивача до 2021 року був проведений в травні 2018 року, коли і відбулось зниження відсотку обчислення пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення, що було встановлено судом у справі №200/16773/21.
Проаналізувавши всі доводи сторони позивача щодо визначення дати настання обізнаності про порушення прав позивача в частині зниження відсотку обчислення пенсії, суд дійшов висновку про їх суперечливість та відсутність чіткої позиції з цього питання та відхилів їх.
24 березня 2023 року ухвалою суду уточнений адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення уточненого адміністративного позову без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом: надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску; надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.
03 квітня 2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з уточненим адміністративним позовом та квитанція про сплату судового збору від 03.04.2023 року №0.0.2930959590.1 у розмірі 858,88 грн (2684 грн х 0,4 х 0,8), відповідно до положень п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
В заяві про поновлення строку звернення до суду з уточненим адміністративним позовом представник позивача зазначив, що розмір пенсії 90 % грошового забезпечення позивачу призначено пожиттєво і він не може бути зменшений при проведенні перерахунку, оскільки на теперішній час позивач отримує пенсію у розмірі 70 % грошового забезпечення, то має місце триваюче правопорушення.
Поряд з цим, представник позивача зазначив, що позовні вимоги заявлені в адміністративній справі №200/16773/21 відрізняються від позовних вимог заявлених в адміністративній справі №200/817/23, проте стосуються періоду, про який йде мова у справі №200/16773/21.
Водночас представник позивача зазначив, що про зниження відсотку обчислення пенсії позивач дізнався в січні 2023 року.
Надіючи правову оцінку всім доводам представника позивача, заявленим під час розгляду справи №200/817/23, щодо дати, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів адміністративної справи №200/16773/21, що містяться в Комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», суд встановив, що 30 листопада 2021 року ухвалою суду відкрито провадження за адміністративним позовом у межах позовних вимог: визнати протиправними та скасувати Рішення № 594 від 12.10.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області “Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_2 ”, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки ДУ “ТМО МВС України по Донецькій області” № 33/25-2795 від 03.09.2021 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП”; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням довідки ДУ “ТМО МВС України по Донецькій області” № 33/25-2795 від 03.09.2021 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП”, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2500 грн.; оклад за спеціальним званням - 2200 грн.; надбавка за стаж служби (50%) - 2350,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби (в розмірі 44,91 % від грошового забезпечення) - 3166,16 гривень; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 250 гривень; премія (в середньому розмірі за прирівняною посадою розмірі 62,58 % від грошового забезпечення) - 6549,72 гривень, загальної суми 17015,88 гривень.
06 грудня 2021 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач виклав позовні вимоги в наступній редакції: “визнати протиправними та скасувати рішення № 594 від 12.10.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області “Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_2 ”, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки ДУ “ТМО МВС України по Донецькій області” № 33/25-2795 від 03.09.2021 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП”; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням довідки ДУ “ТМО МВС України по Донецькій області” № 33/25-2795 від 03.09.2021 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП”, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2500 грн; оклад за спеціальним званням - 2200 грн; надбавка за стаж служби (50%) - 2350,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби (в розмірі 44,91 % від грошового забезпечення) - 3166,16 гривень; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 250 гривен; премія (в середньому розмірі за прирівняною посадою розмірі 62,58 % від грошового забезпечення) - 6549,72 гривен, загальної суми 17015,88 гривен; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у безпідставному зменшені ОСОБА_2 основного розміру пенсії до 70 відсотків; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області при здійснені ОСОБА_2 перерахунку пенсії за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 01.01.2016 року застосувати основний розмір пенсії 90 відсотків, та виплати недоотриману суму пенсії”.
До уточненого адміністративного позову представником позивача було додано протоколи перерахунку пенсії від 06.10.2015 року, згідно якого пенсію позивача було обчислено виходячи з 90 % відсотків грошового забезпечення, та від 21.10.2021 року, згідно якого пенсію позивача було обчислено виходячи з 70 % відсотків грошового забезпечення.
Згідно протоколу перерахунку пенсії від 16.04.2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виходячи з 90 % розміру грошового забезпечення.
Проте, згідно протоколу про перерахунок пенсії від 01.05.2018 року позивачу знижено відсоток обчислення пенсії до 70% грошового забезпечення.
На підставі означених доказів суд першої інстанції дійшов висновку, що зниження відсотку обчислення пенсії відбулось саме з 01.05.2018 року, що було погоджено судом апеляційної інстанції.
Не застосовуючи строк звернення до суду з позовною заявою суд першої інстанції виходив з того, що про порушення свого права позивач дізнався в грудні 2021 року з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.12.2021 року №0500-1502-8/118282, проте такий висновок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції визнав помилковим, звернувши увагу на дату зниження відсотку обчислення пенсії позивача та констатувавши пропуск строку звернення до суду в цій частині позовних вимог.
Підсумовуючи викладені обставини суд дійшов висновку, що позивач про зниження відсотку обчислення пенсії знав задовго до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №200/16773/21 в лютому 2023 року.
Щодо доводів позивача про відмінність позовних вимог заявлених в адміністративних справах №200/16773/21 та №200/817/23 через різність періодів щодо яких вони заявлені, суд звертає увагу позивача, що вирішуючи питання відносно дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою ключовим питанням, яке підлягає встановленню судом є дата, коли позивач дізнався або мав дізнатись про порушення свого права.
В спірні правовідносини в обох справах об'єднує те, що хоч вони і стосуються різних періодів, все ж спричинені зниженням відсотку обчислення пенсії позивача, яке відбулось в травні 2018 року.
Спірні правовідносини серед подібних, що систематично перебувають на розгляді в Донецькому окружному адміністративному суді, відрізняє те, що позивач до 2021 року не вчиняв дій, направлених на з'ясування розміру та складових його пенсії після перерахунку проведеного в травні 2018 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 року.
Тобто, продовж більш 3 років позивач не цікавився цим питанням, не звертався до відповідача, до суду або за правовою допомогою.
Водночас, суд погоджується, що з 06.12.2021 (дати звернення до суду з уточненим позовом у справі №200/16773/21) до 06.12.2022 року (дата винесення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду рішення суду у справі №200/16773/21) у сторони позивача були відсутні підстави для звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
Поряд з цим, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже сторона позивача мала довести відсутність реальної, об'єктивної можливості виявлення належної зацікавленості та вчинення активних дій з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено перерахунок пенсії, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновків, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав також зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою».
В контексті спірних правовідносин позивач не виявляв належної цікавості щодо розміру та порядку обчислення його пенсії впродовж понад 3 років, що на думку суду аж ніяк не може бути розцінено як «розумний строк після отримання пенсійної виплати».
Щодо доводів сторони позивача, що в частині збільшених позовних вимог має місце триваюча протиправна поведінка відповідача суд зазначає наступне.
Визначення триваючого правопорушення надано в постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17, згідно якого триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
В постанові від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а Верховний Суд зазначив, що «відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не є такими, що запроваджені з метою відмови у захисті порушеного права (права на перерахунок пенсії у визначеному законодавством порядку), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави».
Поряд з цим, суд звертає увагу сторони позивача, що в зазначеній вище постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
В контексті спірних правовідносин суд дійшов висновку, що неможливість вчинення дій направлених на з'ясування розміру та складових пенсії з травня 2018 року по грудень 2021 (через відсутність копії адвокатського запиту в матеріалах справ №200/817/23 та №200/16773/21 точну дату звернення до відповідача встановити не можливо) стороною позивача не обґрунтовано, не зважаючи на те, що суд зазначав про це, наводив позиції Верховного Суду, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню при вирішенні питання щодо строків звернення до суду в спірних правовідносинах, натомість сторона позивача уникає обґрунтування обставин, які завадили позивачу до 2021 року з'ясувати питання обчислення його пенсії (розмір, складові, відсоток обчислення тощо) та створити у суду хибне уявлення щодо дати, коли позивач дізнався про порушення свого права не зважаючи на висновки суду апеляційної інстанції у справі №200/16773/21, які відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України мають бути враховані у справі №200/817/23.
Враховуючи викладене, уточнений адміністративний позов подано до суду поза межами шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, водночас, суд не встановив поважності причин його пропуску.
Статтею 47 КАС України не врегульовано питання наслідків пропуску строку подання до суду заяви про збільшення позовних вимог, якою з своєю фактичною суттю є уточнена позовна заява у цій справі.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Водночас, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, уточнений адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду по аналогії закону в порядку, визначеному ст. 240 КАС України.
Згідно ч.ч. 3-5 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір згідно квитанції про сплату судового збору від 03.04.2023 року №0.0.2930959590.1 у розмірі 858,88 грн може бути повернутий йому після надання відповідної заяви.
Керуючись ст. 47, 78, 122, 123, 161, 240, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду з уточненим адміністративним позовом - відмовити.
Уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Розглянути справу в межах прийнятих до розгляду позовних вимог.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко