29 березня 2023 року Справа №160/3711/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі №160/3711/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Крона Імпульс Плюс” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
27 лютого 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Крона Імпульс Плюс” звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12.12.2022 року №0115910407 в частині застосування штрафу у сумі 220 751, 88 грн. (двісті двадцять тисяч сімсот п'ятдесят одна тисяча грн. 88 копійок) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
27.03.2023 року до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява, в якій представник відповідача-1 просить суд:
- здійснювати розгляд справи №160/3711/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Крона Імпульс Плюс” про визнання протиправним та скасування рішень контролюючого органу та зобов'язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження;
- у разі відмови у розгляді справи №160/3711/23 за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю “Крона Імпульс Плюс” про визнання протиправним та скасування рішень контролюючого органу та зобов'язання вчинити певні дії за правилами загального провадження - розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, оскільки Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зацікавлене в тому, щоб судове засідання відбулося за участю представника відповідача. Крім того, відповідачем зазначено про те, що розгляд справи №160/3711/23 в порядку спрощеного позовного провадження виключає можливість оскарження рішення суду в касаційному порядку.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд виходить з наступного.
Пунктом 3 ч.3 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначений перелік, який наведено у ч.4 ст.257 КАС України, є вичерпним.
Керуючись приписами ст.257 КАС України, судом було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 ст.260 КАС України передбачено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, вищезазначеною нормою передбачено, що суд може або залишити заяву відповідача без задоволення, або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Доводи відповідача про обмеження права позивача на касаційне оскарження, є помилковими, оскільки, згідно із п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст.13 КАС України, однією з конституційних засад судочинства, рівно як і адміністративного судочинства, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначних законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Керуючись ст.ст.12, 44, 243, 248, 250, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі №160/3711/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Крона Імпульс Плюс” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Копію ухвали направити всім сторонам по справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник