про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
03 квітня 2023 р. Справа № 120/3092/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Так, частиною 6 статті 161 КАС України, передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Водночас особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом із позовною заявою представницею позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Така, окрім іншого, обгрунтована приписами частини 3 статті 51 Закону України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідно до якої перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. На переконання представника позивача, зазначене прямо впливає на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії в більшому розмірі, а тому застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбаченого наведеною статтею права на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення. Відтак, на переконання представника позивача, право ОСОБА_1 на перерахунок пенсії є беззаперечним, а тому просить поновити строк звернення до адміністративного суду як такий, що пропущено з поважних причин.
Варто зауважити, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду, такі обставини пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
А відтак поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Як свідчить зміст позовної заяви, така, окрім іншого, обгрунтована тим, що позивачеві призначено пенсію за вислугу років у розмірі 89% від грошового забезпечення. Проте, здійснюючи перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", основний розмір пенсії позивача з 01 січня 2018 року зменшено до 70% грошового забезпечення. Далі на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року у справі № 120/16496/21-а позивачеві здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ХЛ62524, виданої Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 17 серпня 2021 року, однак під час такого зменшено основний розмір пенсії позивача до 70% грошового забезпечення.
18 листопада 2022 року представниця позивача звернулася до пенсійного органу із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ХЛ62524, виданої Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 17 серпня 2021 року, застосувавши при цьому розмір пенсії, визначений на момент первинного призначення пенсії, а також без обмеження її максимальним розміром.
Листом від 28 листопада 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило заявницю про відсутність підстав для такого перерахунку.
Не погодившись з такою відмовою, представниця позивача звернулася до суду з позовом із вимогами, які стосуються як оскарження дій пенсійного органу щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а також дій щодо відмови відповідача, яка викладена у листі пенсійного органу від 28 листопада 2022 року, у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 серпня 2021 року № ХЛ62524, виходячи при цьому із 89% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Тобто спір стосується перерахунку пенсії позивача в одній частині позовних вимог, починаючи з 01 січня 2018 року (проте про зменшення розміру пенсії з 01 січня 2018 року позивачеві мало б бути відомо в момент отримання пенсії), а в іншій - з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 серпня 2021 року № ХЛ62524, виходячи із 89% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром (про відмову здійснити такий перерахунок позивачеві стало відомо з листа пенсійного органу від 28 листопада 2022 року).
При цьому позовна заява надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду 27 березня 2023 року.
За таких обставин представницею позивача пропущено строк звернення до адміністративного суду із позовом в частині оскарження дій відповідача, які стосуються зменшення з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії позивача до 70% грошового забезпечення.
У заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду взагалі не наведено будь-яких причин, які б унеможливили вчасне звернення позивача до суду із позовом, а тому суд не може оцінити чи з поважних причин пропущено такий строк.
Посилання представниці позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду на частину 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не застосовні до позовних вимог, що стосуються перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи з 89% сум грошового забезпечення, адже не відбулося зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, до якої належить позивач, а також не вводилися для такої категорії військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, про що йдеться у згаданій вище нормі.
За таких обставин слід дійти висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку пенсії позивача, починаючи з 01 січня 2018 року, виходячи з 89% сум грошового забезпечення, а заява про поновлення строку звернення до суду не містить поважних причин для поновлення такого строку.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом наведення інших обставин, які завадили позивачу вчасно звернутися до суду з позовом в частині вимог, що стосуються перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи з 89% сум грошового забезпечення.
Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачеві у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович