Ухвала від 03.04.2023 по справі 120/3254/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

03 квітня 2023 р. Справа № 120/3254/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою як доказ сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви до такої долучено квитанцію № 0.0.2630034855.1 від 03 серпня 2022 року, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 992,40 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Здійснивши таку перевірку, встановив, що відповідно до інформації, яка міститься у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", судовий збір в розмірі 992,40 гривень, сплата якого підтверджується квитанцією № 0.0.2630034855.1 від 03 серпня 2022 року, зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України у зв'язку із зверненням позивача ОСОБА_1 до Вінницького окружного адміністративного суду з іншою позовною заявою (у справі № 120/6068/22).

Під судовим збором розуміється, зокрема, й збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, окрім іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Отже, наведеними приписами передбачено об'єкти справляння судового збору, до яких віднесено і позовні заяви. При цьому, кожна позовна заява є окремим об'єктом справляння судового збору.

Водночас надана в підтвердження сплати судового збору квитанція № 0.0.2630034855.1 від 03 серпня 2022 року не є належним доказом, який підтверджує сплату судового збору за звернення до суду з цим позовом щодо оскарження дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, адже такий платіжний документ підтверджує сплату судового збору за звернення до суду з іншим позовом.

Кошти за цим платіжним документом зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України у зв'язку із зверненням ОСОБА_1 до суду з іншою позовною заявою, що унеможливлює зарахування цих коштів до спеціального фонду Державного бюджету повторно, адже такі вже зараховані.

Крім того, варто врахувати положення пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", якими передбачено, що однією з підстав для повернення сплаченого судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила, є повернення заяви або скарги.

Отже, позивач вправі звернутися до суду із клопотанням про повернення сплаченого ним судового збору за платіжним документом № квитанцію № 0.0.2630034855.1 від 03 серпня 2022 року у справі №120/6068/22.

Таким чином, до позовної заяви долучено квитанцію № квитанцію № 0.0.2630034855.1 від 03 серпня 2022 року, яка не є належним доказом сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1073,60 гривень.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом надання доказу сплати судового збору в розмірі 1073,60 гривень.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачці у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити позивачці.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович

Попередній документ
110000938
Наступний документ
110000940
Інформація про рішення:
№ рішення: 110000939
№ справи: 120/3254/23
Дата рішення: 03.04.2023
Дата публікації: 06.04.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (25.09.2023)
Дата надходження: 29.03.2023
Предмет позову: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії