м. Вінниця
31 березня 2023 р. Справа № 120/10458/22
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Вінницького національного технічного університету до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель
13.12.2022 року Вінницький національний технічний університет звернувся в суд з адміністративним позовом до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку моніторингу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок від 01.12.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-12-28-002396-b.
Як вбачається зі змісту висновку, відповідачем встановлено порушення вимог абз. 4 п.2 ч.2 ст. 40 та ч. 5 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та зобов'язано позивача усунути порушення, шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
На переконання позивача, вказаний висновок є протиправним і підлягає скасуванню з підстав його необґрунтованості. Крім цього, відповідачем у оскаржуваному висновку встановлено непередбачені законодавством способи усунення порушень законодавства, у зв'язку з чим, звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 19.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи, ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 27.12.2022 року о 12:44 год.
Визначаючись щодо належного способу повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливості скористатись правом на подання відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Згідно із частиною 4 статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.
Частиною 5 статті 18 КАС України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Положенням частини 6 статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із частинами 7, 8, 10 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На цій підставі суд доходить до висновку, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду, зокрема із апеляційною скаргою, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через "Електронний кабінет".
Згідно із підпунктом 15 абзацу 2 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку - суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Відповідно до підпункту 15.17 пункту 15 абзацу 2 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII (далі - Закон) підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021 року.
Відтак, з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (пункту 6 статті 18 КАС України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Пунктом 42 частини 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду №460/8873/20 від 31.08.2022 року.
Враховуючи належне повідомлення сторін по справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
28.12.2021 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (в електронній системі закупівель "Prozorro") розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю електричної енергії (ідентифікатор закупівлі №UA-2021-12-28-002396-b) з ТОВ "Енера Вінниця" (код ЄДРПОУ 41835359) в кількості 1605740 кВт/год на суму 2697643,20 грн. за переговорною процедурою, підставою для застосування якої зазначено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме відсутність конкуренції з технічних причин.
При цьому, в графі вказаного повідомлення "Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі з посиланням на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов для застосування переговорної процедури закупівлі" позивач навів відповідні пояснення, суть яких полягає в тому, що згідно з вимогами чинного законодавства про ринок електричної енергії замовник вважається малим непобутовим споживачем, який має право на отримання універсальної послуги з постачання електроенергії. Водночас, на території Вінницької області єдиним постачальником такої послуги є ТОВ "Енера Вінниця", що виключає конкуренцію з технічних причин.
10.01.2022 року між Вінницьким національним технічним університетом та ТОВ "Енера Вінниця" укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №ВІ-103200.
Наказом Північного-Східного офісу Держаудитслужби України в особі Управління Північного-Східного офісу Державної аудиторської служби України у Сумській області №43-3 від 16.11.2022 року прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі №UA-2021-12-28-002396-b з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу відповідачем складено висновок від 01.12.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-12-28-002396-b, яким встановлено порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема порушення вимог абз. 4 п.2 ч.2 ст.40 та ч. 5 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та зобов'язано позивача усунути порушення, шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
На переконання позивача, вказаний висновок є протиправним і підлягає скасуванню, з підстав його необґрунтованості. Крім цього, відповідачем у оскаржуваному висновку встановлено непередбачені законодавством способи усунення порушень законодавства, у зв'язку з чим, звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (зі змінами і доповненнями), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).
Як визначено частиною 1 статті 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина друга статті 2 Закону №2939-XII).
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 цього ж Закону).
Таким чином, Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи, зокрема Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
У пункті 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII наводиться визначення поняття "моніторинг процедури закупівлі". Ним є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно частини 2 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема у разі виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4).
Підстави та процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - орган державного фінансового контролю) перевірок закупівель визначені Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 року №631 (далі - Порядок №631).
Підпунктом 1 п.4 Порядку №631 встановлено, що перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: укладення договору (договорів) до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог законодавства; стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору; поділу предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель/спрощених закупівель у визначеному законодавством порядку.
Пунктом 50 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Згідно з частинами 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 року №552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 року за №958/35241 (далі Порядок №552).
У розділі ІІІ Порядку №552 визначено, що у пункті 2 констатуючої частини висновку заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
За приписами частин 8, 10 статті 8 Закону №922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Як встановлено судом, наказом Північного-Східного офісу Держаудитслужби України в особі Управління Північного-Східного офісу Державної аудиторської служби України у Сумській області №43-3 від 16.11.2022 року прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі №UA-2021-12-28-002396-b з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Суд зазначає, що правомірність призначення моніторингу закупівлі, а також порядку його проведення позивачем не оспорюється. Разом з тим, позивач вважає помилковими та необґрунтованими висновки Управління за результатами моніторингу процедури закупівлі.
Надаючи правову оцінку встановленим під час моніторингу процедури закупівлі порушенням, суд зазначає наступне.
28.12.2021 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (в електронній системі закупівель "Prozorro") розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю електричної енергії (ідентифікатор закупівлі №UA-2021-12-28-002396-b) з ТОВ "Енера Вінниця" (код ЄДРПОУ 41835359) в кількості 1605740 кВт/год на суму 2697643,20 грн. за переговорною процедурою, підставою для застосування якої зазначено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме відсутність конкуренції з технічних причин, оскільки на території Вінницької області єдиним постачальником такої послуги є ТОВ "Енера Вінниця", що виключає конкуренцію з технічних причин.
Відповідно до приписів статті 13 Закону №922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.
Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині 2 статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Частиною 1 статті 40 Закону №922-VIII визначено, що переговорну процедуру закупівлі визначено як процедуру, що використовується замовником як виняток, і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 40 Закону №922-VIII переговорна процедура закупівлі застосовується замовником якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб'єктом господарювання, зокрема у разі відсутності конкуренції з технічних причин.
Таким чином, зазначений випадок є окремою та самостійною підставою для застосування переговорної процедури, який полягає в тому, що через відсутність конкуренції на відповідному ринку товарів (послуг) з технічних причин договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Частиною 4-6 статті 40 Закону №922-VIII визначено, що за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками), замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг; 4) найменування, ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг; 5) місцезнаходження та контактні номери телефонів учасника (учасників), з яким (якими) проведено переговори; 6) узгоджена ціна пропозиції учасника процедури закупівлі; 7) умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої цієї статті; 8) обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до частини 7 вказаної статті замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п'ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Як зазначено в оскаржуваному висновку від 01.12.2022 року про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-12-28-002396-b, підставою для проведення позивачем переговорної процедури закупівлі визначено відсутність конкуренції на відповідному ринку. Крім цього, електричну енергію, яка закуповується для забезпечення потреб гуртожитків, слід розцінювати як таку, що має бути спожита побутовими споживачами. Тобто, закупівля електричної енергії для забезпечення потреб гуртожитків має бути здійснена у постачальника універсальних послуг.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій. Відтак, за висновками відповідача, позивачем безпідставно застосовано переговорну процедуру, оскільки замовником закупівлі виступає не гуртожиток, а Вінницький національний технічний університет, який не віднесений до поняття "колективний побутовий споживач".
В контексті наведених висновків відповідача, суд враховує положення Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон №2019-VIII), який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Статтею 1 Закону №2019-VIII визначено, зокрема, наступні поняття:
електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;
постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги;
універсальна послуга постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Відповідно до абзацу 4 пункту 13 розділу XVII Закону №2019-VIII упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання.
На території Вінницької області вертикально інтегрованим суб'єктом господарювання було ПАТ "Вінницяобленерго". На виконання Закону України "Про ринок електроенергії" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії було створено ТОВ "Енера Вінниця".
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1268 від 26.10.2018 року, ТОВ "Енера" є постачальником універсальної послуги на території Вінницької області.
Отже, позивач має законне право користуватися послугами універсального постачальника електричної енергії, що дає підстави для застосування переговорної процедури (зважаючи на відсутність в даному випадку конкуренції) та виключає зобов'язання із придбання електричної енергії лише через відкриті торги.
При цьому суд враховує, що у повідомленні про намір укласти договір про закупівлю електричної енергії за переговорною процедурою позивач навів ґрунтовне пояснення причин застосування ним саме переговорної процедури та дійшов вірного висновку про можливість закупівлі електричної енергії у єдиного постачальника універсальної послуги на території Вінницької області - ТОВ "Енера", що узгоджується з приписами чинного законодавства про ринок електричної енергії.
Надаючи правову оцінку покладеному на позивача обов'язку "вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором" суд зазначає, що при обранні та обґрунтуванні вказаного заходу відповідач не зіслався на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути такі порушення. Такий недолік висновку вказує на його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Більше того, за своєю юридичною природною наслідком, запропонованого органом державного фінансового контролю, припинення зобов'язань за договором є його розірвання.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що з метою виконання завдань і функцій державного фінансового контролю, відповідно до статті 10 Закону №2939-ХІІ, передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, а також звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Суд звертає увагу, що розірвання договору можливе лише у випадку його укладення з порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону №922.
Такий захід реагування у вигляді зобов'язання розірвати укладений договір про закупівлю, на думку суду, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють якусь загрозу. У висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів. Вимога про визнання недійсними умови додаткової угоди, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
З огляду на це, суд зазначає, що зобов'язання відповідача щодо усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб шляхом припинення зобов'язань за договором, призвело б до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та мало би для них негативні наслідки, зокрема, для мешканців гуртожтків Вінницького національного технічного університету, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Критерій "пропорційності" передбачає дотриманння справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
Принцип пропорційності неодноразово застосовував і Конституційний Суд України, визначаючи його, в першу чергу, як процесуальну справедливість.
У своєму Рішенні від 25.01.2012 року №3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. “Справедлива рівновага” передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого Управлінням Північного-Східного офісу Державної аудиторської служби України у Сумській області висновку від 01.12.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-12-28-002396-b, а відтак вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північного-Східного офісу Державної аудиторської служби України у Сумській області від 01.12.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-12-28-002396-b.
Стягнути на користь Вінницького національного технічного університету (вул. Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, ЄДРПОУ 02070693) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України (Майдан Свободи, 5, м. Харків, код ЄДРПОУ 40478572).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Вінницький національний технічний університет (вул. Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, ЄДРПОУ 02070693);
Відповідач: Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України (Майдан Свободи, 5, м. Харків, код ЄДРПОУ 40478572).
Суддя Дончик Віталій Володимирович