Справа № 465/4019/22 Головуючий у 1 інстанції: Марків Ю.С.
Провадження № 33/811/479/23 Доповідач в 2-й інстанції: Березюк О. Г.
04 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г. у місті Львові, перевіривши апеляційну скаргу захисника Осадчого В.І. на постанову Франківського районного суду м.Львова від 01 лютого 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Франківського районного суду м.Львова від 01.02.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 гривні.
На дану постанову суду захисник Осадчий В.І. 18.02.2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду скасувати та провадження у справі закрити.
В апеляційній скарзі апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з причин того, що копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції отримав 15.02.2023 року, яку вчасно не отримав через часті вимкнення електроенергії та оголошені повітряні тривоги, а тому вважає, що слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вважаю, що необхідно відмовити у поновлення строку на апеляційне оскарження і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім в судовому засіданні Франківського районного суду м.Львова 01.02.2023 року, в якому в його присутності була допитана свідок ОСОБА_2 за клопотанням захисника Осадчого В.І. та було проголошено оскаржувану постанову суду (а.с.27-38).
Отже, початок строку апеляційного оскарження слід рахувати з 01.02.2023 року, останній день якого припадає на робочий день 13.02.2023 року.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції отримав 15.02.2023 року, водночас законодавець не пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження постанови суду в справі про адміністративне правопорушення з моменту отримання особою її копії. При цьому у клопотанні про поновлення строку апелянт не навів та не надав жодного доказу та підстави про те, що йому чи ОСОБА_1 перешкодило в період строку апеляційного оскарження з 01.02.2023 року по 13.02.2023 року отримати копію постанови та вчасно подати апеляційну скаргу.
Разом з тим, апеляційний суд не вважає поважними причини строку на апеляційне оскарження покликання апелянта про неможливість отримання ним копії постанови суду через відключення електроенергії та оголошення повітряних тривог, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про винесення судом відносно нього постанови суду та на переконання апеляційного суду він та його захисник мали об'єктивну можливість в межах строку на апеляційне оскарження постанови суду отримати її копію та подати апеляційну скаргу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання про те, що захисник Осадчий В.І. без поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження.
Таким чином, враховуючи вищезазначене необхідно відмовити в задоволенні клопотання захисника Осадчого В.І. в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернути матеріали даної апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Відмовити в задоволенні клопотання захисника Осадчого В.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Франківського районного суду м.Львова від 01 лютого 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційну скаргу захисника Осадчого В.І. на постанову Франківського районного суду м.Львова від 01 лютого 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.