Справа № 944/2679/21
Провадження №2/944/315/22
(ЗАОЧНЕ)
23.03.2023 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Яворівська района державна адміністраціця Львівської області як орган опіки і піклування, Новояворівська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням,-
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Яворівська района державна адміністраціця Львівської області як орган опіки і піклування, Новояворівська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що він проживає в квартирі АДРЕСА_1 .
Відповідно до ордеру на жиле приміщення №2270 від 04 лютого 1983 року, квартира АДРЕСА_1 була надана для проживання ОСОБА_1 зі складом сім'ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Він є основним квартиронаймачем вищезазначеної квартири. Після реєстрації шлюбу його донька ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 .
На даний час в квартирі разом з ним зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Наявність зареєстрованих у даній квартирі жильців підтверджується довідкою про склад сім'ї №1845 від 12.05.2021 року, виданою Новояворівською міською радою Яворівського району Львівської області.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 більше десять років назад вибули зі спірної квартири на постійне місце проживання в Італію, де проживають на даний час, однак з реєстрації не знялися.
Факт не проживання та відсутністі відповідачів за місцем реєстрації підтверджується: актом обстеження №139 від 28 лютого 2020 року, актом обстеження №384 від 22 червня 2020 року, актом обстеження №612 від 15 вересня 2020 року, актом обстеження №819 від 12 листопада 2020 року, актом обстеження №342 від 20 квітня 2021 року, складених комісією Комунальним підприємством «Новояворівськжитло».
Зважаючи на те, що відповідачі у спірній квартирі не проживають більше десяти років, не вносять плати за користування жилим приміщенням та за комунальні послуги, не несуть інших витрат по утриманню спірної квартири, вони вважаються такими, що втратили право користування нею.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник скерував на адресу суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у відсутності сторонни позивача, позовні вимоги, викладені у позовній заяві підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити. Проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених в ч.1 ст.280 ЦПК України, не заперечує.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судові засідання не з'явилися, хоч належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали. Від них не надходило на адресу суду жодних клопотань про відкладення судових засідань. Крім цього, як вбачається з матеріалів даної справи 08.08.2022року, 16.12.2022року на сайті судової влади, судом були опубліковані оголошення про виклик відповідачів, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається, із позовної заяви, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , саме на цю адресу також неодноразово були скеровані виклики в судове засідання.
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так як відповідачі, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання не з'явилися повторно в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч.3 ст.131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подали відзиву, від них не надходило на адресу суду жодних клопотань, представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у відсутності відповідачів, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи та згідно ч.6 ст.128, ст.280 ЦПК України, постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача.
Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.41Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що на підставі ордеру №2270, виданого Виконавчим комітетом селищної ради народних депутатів міста Новояворівська від 04 лютого 1983 року, ОСОБА_1 , було надано квартиру АДРЕСА_1 для проживання зі складом сім'ї три чоловіки: ОСОБА_4 - дружина, ОСОБА_5 - дочка, ОСОБА_6 - дочка. ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем вищезазначеної квартири.
З довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №1845, виданої Виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області 12.05.2021 року, вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_3 - онука.
З актів обстеження №139 від 28 лютого 2020 року, №384 від 22 червня 2020 року, №612 від 15 вересня 2020 року, №819 від 12 листопада 2020 року, №342 від 20 квітня 2021 року, які були складені комісією Комунального підприємства «Новояворівськжитло», вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , проте за вказаною адресою не проживають більше десяти років.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Першого протоколу та протоколів № 2, № 4,№ 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі статтею 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Таким чином, право членів сім'ї власника будинку (квартири) користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; і з припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї. Зазначена висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14.
Згідно із частиною 4 статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належить особи, зазначені у частині 2 статті 64 цього Кодексу, тобто дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя. Членами сім'ї власника можуть бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно поживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Отже, права і обов'язки членів сім'ї власника будинку (квартири) регулюються статтями 156, 157 ЖК України, а права і обов'язки наймачів - статтями 158 - 170 ЖК України, а також главою 59 ЦК України.
Відповідно до п.3 Листа ВССУ від 28.01.2013 року « Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» при розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, судам необхідно розрізняти правовідносини, які виникають між власником та колишнім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, колишніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї колишнього власника житла.
У постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим жилим приміщенням може виникати та існувати лише у осіб, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство або при їх вселенні була інша угода про порядок користування цим приміщенням. У разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік він втрачає право на користування цим будинком.
Враховуючи вищевказані обставини, та те що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 останні десять років за місцем реєстрації не проживають, спірним житлом не користуються, участі в утриманні його не беруть. спільного господарства не ведуть, їх речей у квартирі не має, а позивач не може оформити субсидію на житлово комунальні послуги, слід прийти до висновку, що реєстрація відповідачів у даній квартирі створює ряд перешкод в користуванні позивачем своєю власністю, тому позовні вимоги слід задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , втратившими право користування квартирою АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 7, 12, 13, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Яворівська района державна адміністраціця Львівської області як орган опіки і піклування, Новояворівська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , втратившими право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлено в разі пропуску строку з інших причин.
Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Позивач: ОСОБА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2
зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3
зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_3 .
Третя особа: Яворівська районна державна адміністрація Львівської області
юридична адреса: 81000 вул.Ів.Франка, 8 м.Яворів
Яворівського району Львівської області.
Третя особа: Новояворівська міська рада
Яворівського району Львівської області
юридична адреса: 81053 вул.Шевченка,2, м.Новояворівськ
Яворівського району Львівської області.
СУДДЯ: Швед Н.П.