справа № 566/224/23
провадження №3/566/180/23
04 квітня 2023 року смт. Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області А.С. Лободзінський, вивчивши матеріали, які надійшли від Відідлення поліції №1 Дубенського РВП ГУНП у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, працюючої помічником вчителя у Борбинському ліцеї, на утриманні має трьох малолітніх дітей, якій роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП
за ст.173 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №858757 вбачається, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 28 лютого 2023 року, приблизно о 17 год 10 хв, перебуваючи у приміщенні Борбинського ліцею, що розташований за адресою: с. Борбин вул.. Шкільна, накричала на учня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримала за плече та погрожувала кулаком, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_3 є однокласником її сина. У той день, діти побились і вона прийшла до класу, де вони навчаються, покликала ОСОБА_2 та насварилась на нього, щоб той більше не ображав її сина.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення виявлено підстави для передачі їх прокурору, на підставі ст.. 253 КУпАП.
Так, диспозицією статті 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Під нецензурною лайкою у громадських місцях необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.
Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для свідків його дій. Саме мотив є відмітною рисою хуліганства і відрізняється від інших правопорушень тим, що:
- вчиняється за явно несуттєвим приводом;
- безпосередня причина злочинного конфлікту при хуліганстві у більшості випадків є внутрішньою, тобто в самому діючому суб'єкті і не викликана необхідністю ззовні (конкретною ситуацією);
- дії хулігана не завжди логічно обґрунтовані і обумовлені певними обставинами;
- спрямованість і предмет посягання хуліганських дій часто не визначені.
Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Однак, у справі, що є предметом судового розгляду та відповідно до суті сформульованого у протоколі правопорушення, вбачається, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на порушення громадського порядку з хуліганських мотивів. Навпаки, її дії мали конретний привід, викликаний конфліктом між ОСОБА_2 і її сином та посягали не на громадський порядок, а безпосередньо на права малолітнього ОСОБА_2 ( здоров'я, честь, гідність, особисту недоторканність).
За таких обставин суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП у діях ОСОБА_1 відсутня, а відтак відсутній і склад зазначеного адміністративного правопорушення.
Проте, це не виключає наявності у діях ОСОБА_1 складу іншого правопорушення, в тому числі, кримінального, оскільки з матеріалів справи видно, що приводом для початку провадження по справі, слугувало повідомлення матері ОСОБА_2 про застосування до нього з боку ОСОБА_1 фізичного насильства ( вдарила рукою по обличчю) . Такі її дії не виключають складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст.. 125, 126 КК України.
Разом з тим, у рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 та від 20.09.2016 року у справі № 926/08, Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Згідно ч.2 ст.284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Отже, суд вважає, що матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ст..173 КУпАП відносно ОСОБА_1 , слід передати прокурору, а провадження по справі закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 253, 278 КУпАП, -
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП передати прокурору, а провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: