іменем України
04.04.2023 Справа № 910/6916/22
Суддя - Говорун О.В.
Позивач - Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення".
Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 .
Про стягнення 5620,05 грн.
Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Державна установа "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м.Києва з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 5620,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про закупівлю товарів №70/1/1518 від 25.06.2021.
Відповідно до листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 06.10.2022 №6.2-6298/6-22, зареєстроване місце проживання відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.62).
Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022, матеріали справи №910/6916/22 за позовом Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5620,05 грн, передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду Донецької області.
15.11.2022 справа надійшла до Господарського суду Донецької області.
Відповідно до ухвали суду від 21.11.2022, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Вказана ухвала суду направлена та доставлена на електронну пошту відповідача, яка ним була зазначена у відповідних листах надісланих позивачу (а.с.22-25, 28).
Також, враховуючи, що місце проживання відповідача зареєстроване на тимчасово окупованій території України (м.Донецьк), про прийняття справи до розгляду Господарським судом Донецької області за правилами спрощеного позовного провадження відповідача було повідомлено шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті суду.
Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
25.06.2021 між Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (далі - покупець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю товарів №70/1/1518 (далі - договір) згідно з п.1.1. якого, в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця спортивний одяг та аксесуари для легкої атлетики (наказ №1518), код ДК 021:2015:18410000-6 - спеціальний одяг (далі - товар), а замовник (покупець) - прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с.9-13).
Відповідно до п.2.1 договору, ціна цього договору становить 599900 грн.
Згідно з п.2.3 договору, оплата за товар здійснюється покупцем у національній грошовій одиниці України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання товару, на підставі видаткових накладних па товар, за умови отримання покупцем відповідного бюджетного фінансування.
У відповідності до п.3.1 договору, строк поставки товару до 20.12.2021 року (в редакції додаткової угоди №3 від 29.09.2021).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє по 27.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.10.1 договору).
До договору про закупівлю товару №70/1/1518 від 25.06.2021 сторонами складена та підписана специфікація на загальну суму 599900 (а.с.14).
На виконання умов договору №70/1/1518 від 25.06.2021, відповідачем було поставлено позивачу товар, що підтверджується видатковими накладними №10 від 25.08.2021 на суму 406900,00 грн, №17 від 22.11.2021 на суму 165850 грн (а.с.25-26).
20.12.2021 листом №20/12 відповідач звернувся до позивача, в якому просив зменшити ціну договору на 27150грн - суму непоставленого в строк, передбачений договором, товару, посилаючись на ситуацію, що склалась в Україні та світі у зв'язку із пандемією CОVID-19 (а.с.28).
23.12.2021 листом №05-2883/21 позивач повідомив відповідача про можливість зменшення ціни договору у разі сплати відповідачем на користь позивача штрафу, передбаченого п.5.3 договору, надіславши разом з листом проект додаткової угоди та зменшеної специфікації (а.с.29-30).
Відповіді на цей лист відповідач не надав.
28.12.2021 відповідачем було здійснено поставку залишку товару на суму 27150 грн на адресу позивача, що підтверджується видатковою накладною №24 від 28.11.2021 (а.с.27).
13.01.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією №05-199/22, в якій просив сплатити відповідача на користь позивача штраф у розмірі 5430,00 грн - 20% від вартості поставленого з простроченням товару, як це передбачено п.5.3 договору (а.с.37-41).
Відповідь на претензію не надано.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов'язання щодо здійснення своєчасної поставки товару не виконав, прострочивши поставку товару на суму 27150 на 7 днів.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п.5.3 договору, якщо постачальник не поставить товар у строк, визначений пунктом 3.1 цього договору, він на вимогу покупця сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд задовольняє вимогу у цій частині повністю на суму 5430 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 190,05 грн (за прострочення постачання товару протягом 7 днів).
Обґрунтовуючи позов в частині стягнення пені позивач зазначає, що він є державною бюджетною установою, видатки на утримання якої здійснюються з Державного бюджету України, а тому штрафні санкції застосовуються, якщо не передбачено законом чи договором на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.
За змістом положень частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина перша статті 173 ГК України).
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.08.2022 у справі №910/9375/21.
Перевіривши вказаний позивачем розрахунок пені, суд задовольняє вимогу у цій частині повністю, в сумі 190,05 грн.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Державної установи "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" (01001, м.Київ, вул.Еспланадна, 30 б, ідентифікаційний код юридичної особи - 03767831) штраф у розмірі 5430 (п'ять тисяч чотириста тридцять) грн, пеню у розмірі 190 (сто дев'яносто) грн 05 коп. та витрати з оплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Говорун