Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3980/22
Провадження № 1-кп/490/416/2023
28 березня 2023 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
її захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12022152020000894 про обвинувачення
ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дубна Дубинського району Тульської області, є росіянкою, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
І……Сторони просили про оголошення перерви у судовому засіданні для надання їм часу на підготовку до дослідження доказів.
ІІ……Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої під домашнім арештом.
1. В обґрунтування послався, загалом, про те, що та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я, з огляду на що існують ризики того, що вона може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
2. Обвинувачена та її захисник під час судового засідання не заперечували проти продовження відносно ОСОБА_4 строку дії раніше обраного запобіжного заходу.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
І…… На розгляд суду надійшов складений 28 вересня 2022 року слідчим старшим слідчим СВ слідчого відділу відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_7 та у той же день затверджений прокурором окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину ОСОБА_4 .
1. Як зазначив автор обвинувального акту:
12.07.2022, близько 03 години 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 перебувала в приміщенні кухні за місцем реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де готувала їжу.
В подальшому, до приміщення кухні, зайшов чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , який прокинувся від шуму приготування їжі та між ними, з цього приводу , розпочалася сварка, в ході якої ОСОБА_8 почав висловлюватися образливо нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_4 , у зв'язку з чим у останньої виникла образа та неприязнь до ОСОБА_8 , яка послугувала мотивом до виникнення умислу на позбавлення останнього життя, який ОСОБА_4 вирішила реалізувати відразу в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_1 , де відбулася сварка.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне протиправне позбавлення життя свого чоловіка - ОСОБА_8 , близько 03:10 годин, більш точного часу у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , яка стояла біля кухонного столу в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_1 навпроти свого чоловіка - ОСОБА_8 , взяла з кухонного столу до правої руки кухонний ніж, який порахувала зручним знаряддям для вчинення злочину та таким, що володіє достатніми властивостями для досягнення мети - умисного вбивства.
В подальшому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_8 , який був повернений до неї передньою частиною тіла та утримуючи кухонний ніж у правій руці , завдала ОСОБА_8 зверху вниз, ножем один удар в область верхньої третини лівого плеча, пошкодивши підшкірно-жирову клітковину та м'язи плеча.
Розуміючи, що ОСОБА_8 ще подає ознаки життя, з метою довести свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 до кінця, ОСОБА_4 утримуючи ніж у правій руці, завдала ОСОБА_8 зверху вниз, ножем один удар в область грудної клітини зліва, пошкодивши м'язи 3-го міжреберного проміжку. пристінкову плевру, нижню частину верхньої долі лівої легені наскрізь, серцеву сорочку, сорочку по передньо-боковій поверхні, ліве передсердя, порожнину правого шлуночка серця.
Після отримання тілесних ушкоджень в область верхньої третини лівого плеча та в область грудної клітки, потерпілий ОСОБА_8 з приміщення кухні зайшов до приміщення ванної кімнати будинку, де через декілька хвилин перестав подавати ознаки життя та помер.
Смерть ОСОБА_8 настала в результаті одного проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, лівої легені, яке супроводжувалося гострою кровотечею та послідуючою гострою крововтратою.
2. Вказані дії обвинуваченої органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України - як умисне вбивство, тобто - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
ІІ……Питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу в межах цього кримінального провадження вирішувалось таким чином.
1. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_9 від 14 липня 2022 року відносно обвинуваченої ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10 вересня 2022 року включно.
Ухвалою цього ж слідчого судді від 08 вересня 2022 року строк застосування до неї цього запобіжного заходу був продовжений до 12 жовтня 2022 року включно.
2. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 жовтня 2022 року обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід був змінений на домашній арешт із забороною залишати житло у період з 13:00 години до 07:00 години наступного дня.
Місцем перебування ОСОБА_4 під домашнім арештом був визначений будинок АДРЕСА_1 .
На неї додатково були покладені такі обов'язки:
-не залишати будинок АДРЕСА_1 протягом періоду з 13:00 години до 07:00 години наступного дня, окрім випадків явки до суду та оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (повітряної тривоги, обстрілів в районі житлового будинку тощо);
-прибувати до суду за першою вимогою;
-повідомляти суд про актуальні засоби зв'язку та їх зміну;
-утримуватись від спілкування у будь-яких спосіб особисто або через третіх осіб з особами, вказаними, як свідки, в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
3. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 лютого 2023 року період, протягом якого ОСОБА_4 не має залишати житло, був змінений на період з 22:00 години до 06:00 години наступного дня.
При цьому інші умови застосування до неї запобіжного заходу залишились незмінними.
4. Під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд виходив з наявності ризиків того, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вдатись до дій щодо переховування від слідства та суду, а також - вчинити інше кримінальне правопорушення, а запобігти цим ризикам можливо й шляхом тримання обвинуваченої під домашнім арештом.
ІІІ……Хід цього кримінального провадження у суді може бути охарактеризований таким чином.
1. Судом завершене підготовче провадження.
2. Далі суд розпочав судовий розгляд, під час якого прокурор оголосив обвинувальний акт, суд встановив особу обвинуваченої та її ставлення до висунутого обвинувачення та визначив обсяг та порядок дослідження доказів.
3. Наразі сторони просять про оголошення перерви для надання їм часу на підготовку до дослідження доказів у визначеному судом порядку.
IV…… Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року № 757/2022 (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ), від 24 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
Щодо подальшого руху кримінального провадження.
1. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, застосовує, зокрема, процесуальний закон, що регулює аналогічні правовідносини.
2. Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16.
3. Відповідно до статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України
…
Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
/частина 2/
…
Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
/частина 6/
Щодо суті заявленого прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу.
1. Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.
При цьому відповідно до частини 3 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має переконатись, що жоден більш м'який, ніж запропонований слідчим, запобіжний захід не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
2. Відповідно до частини 1 статті 181 Кримінального Процесуального Кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
3. Відповідно до приписів статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України та норм статті 17 Закону України? ? «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»? ? від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права
3.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які:
1)можна перевірити у судовому розгляді;
2)спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.
3.2. Європейський Суд з Прав Людини у своїй практиці обґрунтував підхід, відповідно до якого тримання особи під домашнім арештом, так само, як й триманні її під вартою, є позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції /див., окрім іншого, рішення у справах "Гуццарді проти Італії" (пункти 92 - 95); "Бузаджі проти Республіки Молдова" (пункти 103 - 110); "Корбан проти України (пункти 138 - 139) та інші/.
При цьому Європейський Суд з Прав Людини зазначає, що в більшості випадків домашній арешт передбачає меншу кількість обмежень та менший ступінь страждань та незручностей для затриманого, ніж звичайне ув'язнення у відповідній установі. Але цю обставину Європейський Суд з Прав Людини пов'язує з особливостями режиму, але - не з сутністю становища ув'язненого.
/див., окрім іншого, рішення у справі "Бузаджі проти Республіки Молдова" (пункти 111 - 114); "Корбан проти України (пункти 138 - 139)/
3.3. У пункті 48 рішення у справі "Чеботарь проти Молдови" Європейський Суд з Прав Людини зазначив таке.
"Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання
При цьому у тому ж пункті Суд, посилаючись на свою прецедентну практику зазначає, що самого факту, що підозра є добросовісною, недостатньо. Словосполучення "обґрунтована підозра" означає наявність фактів або інформації, що здатні переконати об'єктивного спостерігача, що особо, можливо, вчинила злочин.
3.4. Відповідно до правової позиції, що сформована Європейським Судом з прав людини, для продовження строку тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку. Також суд вказав, що пункт 3 статті 5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи...
Далі відзначається, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини також наголошував, що "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув'язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою… Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов'язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою, але зі спливом певного часу ця умова перестає бути достатньою… Пункт 3 статті 5 Конвенції не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання".
/див. рішення у справі "Тодоров проти України" від 12.01.2012 року, "Пунцельт проти Чехії", "Харченко проти України" та інші/
Окрім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (рішення від 26.06.1991 року), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення принаймні, протягом певного часу. За виняткових обставинах цей момент може бути врахований у світлі Конвенції, у всякому разі в тій мірі, в якій внутрішнє право … визнає поняття порушення публічного порядку внаслідок скоєння злочину. Однак цей фактор можна вважати виправданим і необхідним, тільки, якщо є підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок дійсно перебуває під загрозою. (п.51).
4. Відповідно до частини 4 статті 196 Кримінального Процесуального Кодексу України:
Суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
5. Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального Процесуального Кодексу України обираючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, суд зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4)утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5)не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6)пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9)носити електронний засіб контролю.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.
Стосовно подальшого руху кримінального провадження.
1. Обставини здійснення цього кримінального провадження свідчать про те, що подальший розгляд цього кримінального провадження за ефективною участі сторін не є можливим.
2. Відносини, що виникли в зв'язку із таким, та ті, що врегульовані у статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України, є повністю подібними, адже мають тотожні суб'єктний склад учасників відносин, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умов застосування правових норм.
Таке доводить, що за обставин, що склались в межах цього кримінального провадження, у судовому засіданні слід оголосити перерву.
3. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.
З урахуванням прогнозованого часу, необхідного для отримання роз'яснення експерта, суд вважає за необхідне оголосити перерву до 11 травня 2023 року до 10:00 години.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим.
1. Оскільки по справі лише завершене підготовче провадження, наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, що їй інкримінується, на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення її вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред'явленого обвинувачення.
Метою ж застосування запобіжного заходу відносно неї наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
2. Разом з таким, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд відзначає таке.
2.1. Припущення органів досудового розслідування у частині того, що в цьому випадку злочин відносно ОСОБА_8 був вчинений є обґрунтованим, адже сторони не заперечують того, що йому були завдані ножові поранення.
2.2. Припущення органів досудового про причетність ОСОБА_4 /тією чи іншою мірою/ до смерті ОСОБА_8 , самою обвинуваченою не заперечується.
Обвинувачена заперечує лише свою роль у подіях, що призвели до її смерті.
Але твердження органів досудового розслідування про те, що саме обвинувачена завдала ударів, від яких сталась її смерть наразі не може бути ані - спростованим, ані - відкинутим.
Що ж стосується заперечень обвинуваченої, то результати їх перевірки можуть знайти своє втілення лише у вироку суду по суті висунутого обвинувачення та не можуть аналізуватись під час вирішення питання про застосування відносно неї запобіжного заходу.
Отже, висунута ОСОБА_4 "підозра" для мети вирішення питання про обрання запобіжного заходу є "обґрунтованою".
Стосовно наявності передбачених законом ризиків.
1. Ухвалою суду встановлена наявність ризику того, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду.
1.1. Наявність цього ризику наразі випливає з того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя людини за який передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, а строк її перебування під вартою наразі не є домірним покаранню, що загрожує їй у разі визнання її винною за вироком суду.
Отже, наявність цього ризику суд вважає доведеною.
1.2. В той же час, ОСОБА_4 вочевидь не має ані - коштів, ані - можливості для ефективного переховування від суду. Додатковою перешкодою для вжиття нею таких заходів є її вік.
До того ж, перебуваючи під домашнім арештом майже 4 місяці, обвинувачена жодного разу умов домашнього арешту не порушувала, жодних дій щодо порушення таких умов не вживала.
Ці обставини істотно знижують актуальність такого ризику.
2. Ухвалою суду встановлена також наявність ризику того, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може вчинити новий злочин.
2.1. Наявність такого ризику підтверджується, на цій стадії процесу, головним чином тим, що характер висунутої підозри, відповідно до вимог діючого законодавства, свідчить про те, що запобігти вчиненню нею нових злочинів можливо лише шляхом її тривалого перебування в умовах позбавлення свободи.
Наразі ж строк перебування обвинуваченої в таких умовах не є домірним визначеному законом строку, що є необхідним для її виправлення.
2.2. В той же час, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину на тлі тривалих сімейних відносин. Та умови стверджуваного злочину та обставини, що призвели до його вчинення, вочевидь не можуть бути повтореними.
Таке, з огляду на підстави, що в цьому випадку визначають наявність цього ризику характер підозри/ доводить, що актуальність цього ризику в цьому випадку також є зниженою.
2.3. В обґрунтування наявності цього ризику прокурор посилається на покази зятя обвинуваченої, ніби та погрожувала йому ножем.
Але ці пояснення наразі не є підтвердженими належними та допустимими доказами та опосередковано спростовуються поясненнями потерпілої, зміст яких достовірність вказаних прокурором показів спростовує.
За такого ці посилання прокурора не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.
За такого підстави для зміни обраного відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та умов його застосування наразі є відсутніми.
Отже, клопотання прокурора щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -
1.У судовому засіданні оголосити перерву до 11 травня 2023 року до 10-00 години.
2.Клопотання прокурора - задовольнити.
2.1. Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період з 22:00 години до 06:00 години наступного дня.
2.2. Визначити місцем перебування ОСОБА_4 під домашнім арештом на виконання цієї ухвали будинок АДРЕСА_1 .
2.3. Покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-не залишати будинок АДРЕСА_1 протягом періоду з 22:00 години до 06:00 години наступного дня, окрім випадків явки до суду та оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (повітряної тривоги, обстрілів в районі житлового будинку тощо);
-прибувати до суду за першою вимогою;
-повідомляти суд про актуальні засоби зв'язку та їх зміну;
-утримуватись від спілкування у будь-яких спосіб особисто або через третіх осіб з особами, вказаними, як свідки, в реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Строк дії ухвали в цій частині встановити в 60 днів - до 28 травня 2023 року.
СУДДЯ = ОСОБА_10 =