СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/789/23
ун. № 759/9666/22
09 лютого 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Журибеди О.М.,
при секретарі Багінській І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, -
12.08.2022 року позивача ОСОБА_1 , звернувся до ОСОБА_2 , третя особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.08.2022 року в справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач, його представник в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Позивач або його представник у судові засідання, 03.11.2022 року та 09.02.2023 року, повторно не з'явились до суду, про час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду,крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З будь-якими клопотаннями про відкладення розгляду справи, яке призначене на 03.11.2022 року та 09.02.2023 року з поважних причин, позивач чи його представник не звертався, доказів поважності причин неявки за викликами для розгляду справи, суду не надав.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що на порушення вимог чинного законодавства, сторона позивача неналежним чином користується наданими процесуальними правами, оскільки справа протягом тривалого часу перебуває у провадженні Святошинського районного суду м. Києва, при цьому у зв'язку з неявною сторони позивача суд позбавлений можливості вирішити справу по суті заявлених вимог.
Ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що в матеріалах справи недостатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вважаючи неможливим розгляд справи за відсутності позивача чи його представника, а також враховуючи відсутність повідомлення причин неявки в судове засідання сторони позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 43, 44, 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутись до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя О.М. Журибеда