03 квітня 2023 року
м. Київ
справа №420/436/22
адміністративне провадження №К/990/8713/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 420/436/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні за період з 23 червня 2017 року по 29 листопада 2021 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 23 червня 2017 року по 29 листопада 2021 рік відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України подати у строк 30 (тридцять) днів з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року частково задоволений позов ОСОБА_1 . Визнана протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні за період з 23 червня 2017 року по 29 листопада 2021 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 23 червня 2017 року по 29 листопада 2021 рік відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
17 березня 2023 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надано квитанцію від 17 березня 2023 року № 0.0.2907531463.1 про сплату судового збору в розмірі 1984,80 грн.
Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, вказані кошти зараховані на казначейський рахунок 17 березня 2023 року.
Таким чином, скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в спосіб, установлений ухвалою Верховного Суду.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 420/436/22 є оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій перелік яких визначений у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що не було ураховано висновки Верховного Суду щодо застосування статей 116, 117 КЗпП України, викладені у постановах від 27 червня 2018 року у справі № 810/1543/17, від 19 липня 2021 року у справі № 340/400/20, від 12 серпня 2020 року у справі № 400/3365/19, а також висновки, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17, від 26 лютого 2020 року у справі №821/1083/17, від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц та постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16.
Крім того, скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника (п.п. «а», «в» пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України).
Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, приходить до висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, що копію оскаржуваної постанови отримав 07 лютого 2023 року, що підтверджується копією конверта. Враховуючи зазначене просить поновити строк на касаційне оскарження.
Згідно приписів частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Враховуючи, що касаційну скаргу подано в межах строку визначеного частиною другою статті 329 КАС України, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,
Задовольнити клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку та поновити строк на касаційне оскарження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 420/436/22.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 420/436/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/436/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
А.Г. Загороднюк
Судді Верховного Суду