Справа № 2 - 67/ 2010 р.
01 березня 2010 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Потеряйко С.А.
при секретарі: Іванченко Т.Б.
за участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_2 до Чернинської сільської ради Таращанського району, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради,-
Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала пояснивши, що 21.11.2008 року вона придбала житловий будинок з погосподарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1. При укладанні договору купівлі-продажу, Чернинською сільською радою було надано довідку, що відповідно до записів у земельно - шнуровій книзі за № 234, по АДРЕСА_1, рахується присадибна земельна ділянка розміром - 0.25 га.
При укладанні договору купівлі-продажу ОСОБА_4 ( продавець) повідомила їй, що частину земельної ділянки, де розміщений куплений нею будинок, за усною домовленістю використовує її сусідка - ОСОБА_3. 14 серпня 2009 року 30-тою сесією Чернинської сільської ради Таращанського району було ухвалено рішення № 350-30-У «Про безоплатну передачу у власність земельної ділянки фізичним особам», згідно з яким їй було безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0.25 га, яка розташована за адресою в АДРЕСА_1 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та було надано дозвіл на розробку технічної документації для виготовлення державного акту.
Після того як вона розпочала виготовляти технічну документацію на дану земельну ділянку, зокрема виготовила кадастровий план-схему, у неї виник конфлікт з ОСОБА_3 з приводу користування частиною присадибної земельної ділянки.
11.09.2009 року на 31 -й сесії Чернинської сільської ради Тараіцапського району Київської області, за ініціативою сільської ради, було ухвалено нове рішення № 465-31-У, яким було зменшено розмір моєї присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 з 0.25 га до 0.15 га. (для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд.).
Також з невідомих на те причин, даним рішенням Чернинської сільської ради, їй було надано за даною адресою ще одну земельну ділянку - 0.10 га. для ведення особистого селянського господарства. Хоча я жодних заяв до Чернинської сільської ради з проханням виділити їй земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, вона не подавала.
Позивачка стверджує, що даним рішенням ( від 11.09.2009 року) Чернинською сільською радою Таращанського району Київської області її незаконно було позбавлено права власності на частину присадибної земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 на якій розміщений її житловий будинок з господарськими спорудами.
09.10.2009 року на 32-й сесії Чернинської сільської ради було винесено рішення про скасування рішення 30-ї сесії Чернинської сільської ради від 14.08.2009 року № 350-30-У в частині передачі їй у власність присадибної земельної ділянки розміром 0.25 га.
Крім того, даним рішенням знову без її заяви з невідомих на те підстав, Чернинською сільською радою їй було виділено у приватну власність ще одну земельну ділянку у розмірі 0.10 га в АДРЕСА_2.
Позивачка вважає, що Чернинською сільською радою було ухвалено правовий акт індивідуальної дії, який скасовує інший правовий акт індивідуальної дії.
Крім того, позивачка стверджує, що під час розгляду так званого земельного спору, Чернинською сільською радою було порушено порядок розгляду земельних спорів, визначений ст.159-160 Земельного Кодексу України, де передбачено, що земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. Тому, Чернинська сільська рада перевищила свої повноваження і ухвалила протиправне рішення, яке порушує її права та законні інтереси. Просить суд позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача в справі судові витрати в розмірі 45,5 грн та кошти за надання послуг адвокатом в розмірі 3000 гривень.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що при будівництві ставків у селі Чернин було затоплено певну частину земельних ділянок, які вживали громадяни села. Взамін цим ділянкам, надавалися по мірі можливості другі наділи неподалік від житла. 20.03.1991 року до виконкому сільської ради подав заяву покійний чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_5, а 30.03.1991 року до виконкому сільської ради була подана заява від ОСОБА_6. Рішенням №16 (протокол №4 від 02 квітня 1991 року) було наділено присадибні земельні ділянки для тимчасового користування, а саме: ОСОБА_5 - 0,08га; ОСОБА_6 - 0,15га.
28.03.1992 року від ОСОБА_6 повторно до виконкому сільської ради подано заяву про надання присадибної ділянки в розмірі 0,10 га. З приводу даного звернення виконкомом рішень не приймав, тобто вона залишилась не розглянута.
02.11.1992 року до виконкому сільської ради надійшла заява від батька ОСОБА_6 про наділення йому земельної ділянки в розмірі 0,10 га. Відповідно до архівного витягу ( протокол №12 засіданням виконкому Чернинської сільської ради від 03.11.1992 р. рішенням №64), ОСОБА_7 було наділено земельну ділянку за селом в розмірі 0,10 га, яка в даний час ніким не використовується. Рішенням сесії №350-30-У Чернинської сільської ради ОСОБА_2 надано земельну ділянку в розмірі 0,25 га по АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_2 самовільно було побудовано паркан, почалися спори із сусіднім землекористувачем ОСОБА_3, то вирішено було площу земельної ділянки уточнити під час виготовлення технічної документації і на 31 сесії прийнято рішення №465 від 11.09.2009 р., де було фактично, відповідно поданих заяв, надати ОСОБА_2 - 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,10 га для ведення особистого селянського господарства за межами присадибної ділянки, тобто відповідно до використання земельних ділянок попередніми власниками житлового будинку по АДРЕСА_1.
Коли ОСОБА_2 виготовила кадастровий план земельної ділянки біля власного будинку і на земельну ділянку, якою користується ОСОБА_3, то було з'ясовано, що її розмір становить 0.3220 га. Оскільки, у користуванні ОСОБА_6 - продавця будинку, була земельна ділянка в розмірі 0,15 га, а в користуванні ОСОБА_3 земельна ділянка в розмірі 0,08 га, відповідно до рішень органів місцевого самоврядування, то разом вони використовують 0,23 га. Відповідно до кадастрового плану залишок становить 0,09 га.
Так як на даний час спір між землекористувачами не вирішено, питання буде винесено на повторну сесію Чернинської сільської ради. Просить суд відмовити в задоволенні позову позивачки, оскільки сільська рада є розпорядником та власником даних земельних ділянок.
Представники третьої особи суду пояснили, що спір у ОСОБА_3 та позивачкою виник в зв'язку з тим, що позивачка самовільно встановила паркан, порушивши межу між земельними ділянками, яку використовує вона та ОСОБА_3 У відповідності до ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Позивач не надав доказів існування державного акту на право власності на зазначену в позові земельну ділянку, а тому слід вважати, що позивач не отримав права власності на цю земельну ділянку. Тому, ствердження позивача про незаконне позбавлення її права власності на частину земельної ділянки не підтверджено належними доказами. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачки.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що попередній землекористувач, а саме його сестра ОСОБА_9 яка була власником житлового будинку в в АДРЕСА_1, використовувала земельну ділянку за розміром, який зазначений в кадастровому плані, виготовленому позивачкою.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що оскільки ОСОБА_6 була «дачніца», то виконком сільської ради прийняв рішення надати їй земельну ділянку для обслуговування житлового будинку в розмірі 0,15 га, а для ведення селянського господарства, їй надали земельну ділянку в розмірі 0,10 «за сосною», за межами її присадибної ділянки.
Судом встановлено, що при будівництві ставків у селі Чернин було затоплено певну частину земельних ділянок, які обробляли громадяни села. Взамін цих ділянок, виконком сільської ради надавав інші наділи неподалік від житла громадян.
20.03.1991 року до виконкому Чернинської сільської ради подав заяву покійний чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_5, а 30.03.1991 року до виконкому сільської ради була подана заява від ОСОБА_6 про виділення їм у користування земельних ділянок. Рішенням №16 (протокол №4 від 02 квітня 1991 року) було наділено присадибні земельні ділянки для тимчасового користування, а саме: ОСОБА_5 - 0,08га; ОСОБА_6 - 0,15 га.
28.03.1992 року від ОСОБА_6 повторно до виконкому Чернинської сільської ради подано заяву про надання присадибної ділянки в розмірі 0,10 га. З приводу даного звернення виконкомом рішень не приймав, тобто вона залишилась не розглянута.
02.11.1992 року до виконкому Чернинської сільської ради надійшла заява від батька ОСОБА_6 про наділення йому земельної ділянки в розмірі 0,10 га. Відповідно до архівного витягу ( протокол №12 виконкому Чернинської сільської ради від 03.11.1992 р. рішення №64), ОСОБА_7 було наділено земельну ділянку за селом в розмірі 0,10 га, яка в даний час ніким не використовується.
21.11.2008 року позивачка, відповідно до договору купівлі продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловською О.Е. та зареєстрованого у реєстрі за № 5657, придбала у ОСОБА_4 житловий будинок з погосподарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1.
20.01.2009 року даний договір був зареєстрований у Білоцерківському МБТІ (номер запису 319 в книзі №2).
При укладанні даного договору Чернинської сільською радою було надано довідку, що відповідно до записів у земельно - шнурової книги за № 234, по АДРЕСА_1 рахується присадибна земельна ділянка розміром - 0.25 га.
При укладанні договору купівлі-продажу ОСОБА_4 повідомила позивачку, що частину земельної ділянки, де розміщений куплений нею будинок, за усною домовленістю використовує її сусідка - ОСОБА_3.
14.08.2009 року, 30 сесією Чернинської сільської ради Таращанського району було ухвалено рішення № 350-30-У «Про безоплатну передачу у власність земельної ділянки фізичним особам», згідно якого - ОСОБА_12 було передано (безоплатно) у власність земельну ділянку площею 0.25 га, яка розташована за адресою в АДРЕСА_1 - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. Відповідно до даного рішення, позивачці було надано дозвіл на розробку технічної документації для виготовлення державного акту.
ОСОБА_2 ( позивачкою) самовільно було побудовано паркан біля житлового будинку та присадибної ділянки, в зв'язку з чим між нею та сусіднім землекористувачем ОСОБА_3 почалися спори.
11.09.2009 року на 31 -й сесії Чернинської сільської ради Тараіцапського району Київської області, за ініціативою депутатів сільської ради, було ухвалено нове рішення № 465-31-У, яким позивачці було виділено земельну ділянку в розмірі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,10 га для ведення особистого селянського господарства в с.Чернин по АДРЕСА_1.
Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, розміщеної в АДРЕСА_1, виготовленого ПП «Землеустрій», її розмір становить 0.3220 га.
09.10.2009 року на 32-й сесії Чернинської сільської ради було винесено рішення №466-32-У про скасування рішення 30-ї сесії Чернинської сільської ради від 14.08.2009 року № 350-30-У в частині передачі у власність позивачці присадибної земельної ділянки розміром 0.25 га та наділено їй у власність земельну ділянку в розмірі 0,10 га в АДРЕСА_2.
В судовому засіданні було встановлено, що позивачка зверталася до виконкому Чернинської сільської ради із заяву про виділення їй земельної ділянки лише 02.08.2009 року.
Відповідно до довідки №29 від 23.02.2010 року, виданої Чернинською сільською радою, Державні акти на право власності на земельні ділянки позивачка та ОСОБА_3 не виготовляли.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 121 Земельного Кодексу України, встановлено, що громадяни України мають право на безоплатне надання їм земельних ділянок із земель державної комунальної власності у таких розмірах: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) - у селах не більше 0.25 га.
Стаття п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції органів місцевого самоврядування відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до п.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, а п. 10 ст.59 цього Закону передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У відповідності до рішення Конституційного суду України N 7-рп/2009 від 16.04.2009р., орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні із пояснень позивачки та представників третьої особи встановлено, що вони не були присутні на засіданні виконкому 11.09.2009 року та 09.10.2009 року, оскільки їх не викликали, тому виконкомом Чернинської сільської ради порушено норму Закону п.2 ст.159 Земельного Кодексу України, якою передбачено, що «Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору».
Відповідно до ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України у разі набуття права власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, яка зайнята житловим будинком, спорудою, та на частину земельної ділянки на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, встановлених договором, якщо ж в договорі розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Як вбачається з договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, розміру земельної ділянки на якій розташований житловий будинок чи яка б перебувала у власності продавця, не визначено.
Отже, суд прийшов до висновку, що виконком Чернинської сільської ради правомірно прийняв рішення №465-31-У від 11.09.2009 року про передачу у власність ОСОБА_2 ( позивачці) земельну ділянку в розмірі 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,10 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що ОСОБА_4 ( продавець) мала у користуванні земельну ділянку в розмірі 0,15 га для обслуговування житлового будинку.
Рішення виконкому Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області № 466-32-У від 09.10.2009 року підлягає скасуванню в частині виділення позивачці земельної ділянки в розмірі 0,10 га в с.Чернин «за сосною», оскільки в судовому засіданні встановлено, що з такою заявою вона до сільради не зверталася.
Суд при огляді в судовому засіданні письмових доказів у виді земельно шнурових книг Чернинської сільської ради, встановив, що в них є виправлення щодо розміру земельної ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а саме виправлення проведені в земельно-шнурових книжках з 1986-по 2005 рік ( з 1,15 га на 0,25 га), а тому суд критично відноситься до даних доказів і вважає за необхідне з даного приводу звернутися до прокурора Таращанського району.
Враховуючи дані обставини, виходячи з того, що згідно ст. 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю і у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а відповідно до ст. 12 вказаного Кодексу до повноважень сільських рад належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, суд вважає, що позов позивачки підлягає частковому задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката, то суд вважає, що позовні вимоги також підлягають частковому задоволенню
Згідно статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ.
Додатком до цієї постанови встановлено, що розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачка звертаючись до суду із вказаним позовом для вирішення спору уклала угоду з адвокатом ОСОБА_1 та провела оплату вказаних послуг в розмірі 3000 грн., то з відповідача по справі на користь позивачки повинно бути стягнуто 1735,80 грн.
Визначаючи цю суму, суд враховує, що адвокат позивачки приймав участь судових засіданнях: 24 лютого 2010 року на протязі 2-х год 25 хв, 01 березня 2010 року на протязі 1 год 30 хв., що підтверджується журналами судового засідання. Інший час участі адвоката у розгляді справи належними доказами не підтверджений та є лише його розрахунком.
Керуючись ст.ст. 12, 83, 158-161 ЗК України, абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, ст. ст. 10, 11, 62, 84, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Чернинської сільської ради Таращанського району, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради задовольнити частково.
Визнати рішення Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області № 466-32-У від 09.10.2009 року в частині наділу в приватну власність ОСОБА_2 в розмірі 0,10 га в АДРЕСА_2 недійсним.
Стягнути з Чернинської сільської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 45,5 гривень витрати за послуги адвоката в розмірі 1735,80 гривень.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ:____________________
Справа № 2 - 67/ 2010 р.
01 березня 2010 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Потеряйко С.А.
при секретарі: Іванченко Т.Б.
за участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_2 до Чернинської сільської ради Таращанського району, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради,-
Зважаючи на складність рішення суду, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивні частини.
Керуючись ст.ст. 12, 83, 158-161 ЗК України, абз. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, ст. ст. 10, 11, 62, 84, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Чернинської сільської ради Таращанського району, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради задовольнити частково.
Визнати рішення Чернинської сільської ради Таращанського району Київської області № 466-32-У від 09.10.2009 року в частині наділу в приватну власність ОСОБА_2 в розмірі 0,10 га в АДРЕСА_2 недійсним.
Стягнути з Чернинської сільської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 45,5 гривень витрати за послуги адвоката в розмірі 1735,80 гривень.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ:____________________