вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
10.03.2023 Справа № 917/1351/22
м. Полтава
за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компіня "Інвестохіллс Веста", вул.О.Терьохіна, 8А, офіс 111, м. Київ,04080
про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олійник Н. І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява про:
- скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25 жовтня 2019 року індексний номер 49347877 державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавської області Голубєвої Лариси Володимирівни про державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 218,1 кв.м, житловою площею 116,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код ЄДРПОУ 41264766);
- витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (іден. код в ЄДРПОУ 41264766) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 218,1 кв.м, житловою площею 116,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 29.11.2022 на 09-30 годин.
29.11.2022 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову в порядку ст. 46 ГПК України (вх.№9255)
Ухвалою суду від 29.11.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 21.12.2022 на 11-00 годин.
Ухвалою суду від 21.12.2022 відкладено розгляд справи на 26.01.2023 на 12-00 годин.
22.12.2022 від позивача до суду надійшов супровідний лист (вх.№10214) з копіями документів, які містяться в матеріалах справи № 532/2030/20 у Господарському суді Полтавської області та ним засвідчені.
Ухвалою від 26.01.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2023 на 12-00 годин.
Відповідач відзив на позов не надав. У клопотанні (вх.№960 від 25.01.2023) представник відповідача просить провести розгляд справи без його участі.
Згідно ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 10.03.2023 ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
26 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Банк Форум» в особі Кременчуцької філії АКБ «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метекс-Плюс» було укладено кредитний договір № 0018/07/19-КL, відповідно до якого Банк надав позичальнику «Метекс-Плюс» кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 500 000,00 грн під відсотки за користування кредитом в розмірі 17% річних (а.с.15-17).
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором та додатковими угодами до нього, 26 грудня 2007 року між Банком, ТОВ «Метекс-Плюс» і майновим поручителем ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір (а.с.18-19).
Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить на праві власності позивачці.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Веста» (новий кредитор за договором №000/19/17 відступлення прав вимоги від 05.04.2019 за кредитним договором №0018/07/19-КL від 26.12.2007 (а.с.49-52), а також новий іпотекодержатель за договором про відступлення прав за договорами іпотеки від 05.04.2019 (а.с.57-58) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відповідно до протоколу №06/08-2019 загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Веста» від 06.08.2019 (а.с.62-63). Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (відповідач) є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Веста».
04.06.2019 за вих. № 4/06/1/19 (а.с.64) ТОВ «Фінансова компанія «Веста» направило на адресу позивачки лист-вимогу про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», в якому вимагало протягом 30-денного строку погасити заборгованість за кредитним договором №0018/07/19-КL від 26.12.2007, а у випадку невиконання вимоги - повідомило про звернення стягнення на передане в іпотеку майно (шляхом продажу майна від свого імені предмету іпотеки на підставі договору купівлі- продажу або шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки).
25 жовтня 2019 року державним реєстратором комунального підприємства "Реєстр нерухомого майна та бізнесу" Бричківської сільської ради Голубєвою Ларисою Володимирівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49347877 від 25 жовтня 2019 року (а.с.20), згідно якого проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Позивачка вважає, що вищезазначене рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за відповідачем прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, порушує її права, що змусило звернутись з даним позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши додані до справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
До даних правовідносин підлягає застосуванню Закону України «Про іпотеку» в редакцій, чинній на момент укладення договору іпотеки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).
Так, статтею 33 зазначеного вище Закону передбачено три підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки: за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, у тому числі, й статтями 35-37 Закону України «Про іпотеку».
За змістом статті 36 Закону № 898-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
У даному випадку під час укладення Іпотечного договору від 26.12.2007 сторони у п. 5.4 погодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
В пункті 6.3 Іпотечного договору сторони визначили, що задоволення вимог Іпотекодержателя може здійснюватися шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет Іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до п. 6.4 Іпотечного договору у випадку прийняття рішення Іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, застереження в цьому договорі є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.
Частиною третьою статті 37 Закону № 898-IV (у редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Таким чином, сторонами під час укладення Іпотечного договору погоджено, що на момент набуття права власності на предмет іпотеки Іпотекодержателем має бути визначена оцінка предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за Іпотекодержателем проведено 25 жовтня 2019 року згідно заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої 22.10.2019 року (а.с.23,48).
До заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень заявником додано: Договір № 0002/19/17 про відступлення прав вимоги від 05.04.2019, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, додаткова угода № 1 від 01.11.2008 до Кредитного договору № 0018/07/19-KL від 26.12.2007 року, кредитний договір № 0018/07/19-KL від 26.12.2007, Договір про відступлення прав за Договорами іпотеки від 05.04.2019, Іпотечний договір від 26.12.2007, Виписку з Єдиного державну реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протокол № 06/08-2019 загальних зборів, лист-вимогу про усунення порушень в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», опис вкладень, інформацію про відправника, інформацію про трекінг відправлень, протокол № 3 загальних зборів від 18.10.2019, довіреність (а.с.48-68).
Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першої статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
За змістом статті 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку (у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених правових нормах визначено перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Проте, з огляду на зміст положень, закріплених у статтях 10, 18 Закону № 1952-IV та статті 37 Закону № 898-IV, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Оскільки ціна предмета іпотеки, право власності на який реєструється за іпотекодержателем в позасудовому порядку, є істотною обставиною, що має правові наслідки для сторін забезпеченого іпотекою зобов'язання, тому пункт 61 Порядку державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, повинен застосовуватись із урахуванням положень статті 37 Закону № 898-IV, а саме: іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Отже оцінка предмета іпотеки, право власності на який реєструється за іпотекодержателем в позасудовому порядку, повинна бути проведена перед реєстрацією такого права.
Матеріали справи свідчать про те, що оцінка майна - предмета іпотеки на момент переходу права власності до відповідача не проводилась.
Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна.
Питання про те, чи може відсутність оцінки предмета іпотеки виступати єдиною підставою для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, неодноразово було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалах від 16 червня 2021 року у справі № 761/11601/19 (провадження № 14-102цс21) та від 03 серпня 2022 року у справі № 369/16588/18 (провадження № 14-59цс22), повертаючи справу на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду та Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначила, що вважає необґрунтованими підстави для передачі цієї справи на її розгляд та не вбачає, що справа містить виключну правову проблему, оскільки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18) та від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц (провадження № 14-22цс19) висловлено правові висновки щодо необхідності подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем та вказані висновки не потребують уточнення, а суди касаційної інстанції однаково застосовують ці висновки, що свідчить про усталеність судової практики.
Велика Палата Верховного Суду однозначно висловила правові висновки щодо необхідності подання державному реєстратору документа про експертну оцінку предмета іпотеки для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.
Подібні за змістом висновки містяться у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 11 червня 2020 року у справі № 914/953/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 921/353/19, та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 653/2857/17 (провадження № 61-1113св19), від 29 січня 2020 року у справі № 607/8488/18 (провадження № 61-7603св19), від 14 липня 2021 року у справі № 761/11601/19 (провадження № 61-3609св21), від 18 травня 2022 року у справі № 487/5843/17 (провадження № 61-5308св21).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовну вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень необхідно задовольнити.
Суд звертає увагу, що скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов'язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.
При цьому, обраний позивачем спосіб захисту в частині пред'явлення віндикаційного позову до відповідача суд визнає цілком законним та ефективним, оскільки на момент розгляду даної справи право власності на спірне майно зареєстроване за відповідачем.
Така позиція суду відповідає правовому висновку Верховного суду, зробленому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21), де суд зазначив, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Отже, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду та з метою належного захисту порушеного права позивача позовна вимога про витребування майна від відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 25 жовтня 2019 року індексний номер 49347877 державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавської області Голубєвої Лариси Володимирівни про державну реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 218,1 кв.м, житловою площею 116,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Полтавська обл, Кобеляцький р-н, м. Кобеляки, вул. Лісгоспна, 10а, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код ЄДРПОУ 41264766, вул. О.Терьохіна, 8А, оф. 111, м. Київ, 04080).
3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код ЄДРПОУ 41264766, вул. О.Терьохіна, 8А, оф. 111, м. Київ, 04080) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 218,1 кв.м, житловою площею 116,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (код ЄДРПОУ 41264766, вул. О.Терьохіна, 8А, оф. 111, м. Київ, 04080) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 6 549,45 грн - витрати по сплаті судового збору.
Видати накази після набранням рішенням законної сили.
Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Солодюк О.В.