83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.08.10 р. Справа № 36/167пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г.Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м.Донецьк про визнання недійсним договору №04/05/114 від 01.06.09р.
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: Свириденко В.В. - по дов.;
Від відповідача: Котеньов С.А. - по дов.;
Позивач, Донецьке комунальне підприємство „Фармація” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м.Донецьк, про визнання недійсним договору №04/05/114 від 01.06.09р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що під час укладення договору відповідач ввів в оману позивача щодо обставин, які мають істотне значення.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає що підстави для визнання спірного договору недійсним відсутні, у зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
01.06.09р. сторони уклали договір №04/05/114, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити товар.
У позовній заяві позивач посилається на те, що під час укладення спірного договору сторони не дійшли згоди, щодо ціни товару та відповідно ціни договору. Проект спірного договору був в редакції відповідача який запевнив, що після його укладання буде укладено додаткову угоду, якою сторони чітко визначать ціну товару та порядок розрахунків до нього. Однак фактично відповідач почав поставляти товар, але ціну товару (ціну договору) та порядок розрахунків відповідач в додаткових угодах не зазначає, у зв»язку з чим позивач стверджує, що відповідач навмисно ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, зокрема щодо ціни товару та порядку розрахунків за нього.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог ( ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч.1 ст.230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Під обманом законодавець мав на увазі як активну поведінку сторони правочину, яка проявляється в запереченні обставин, так і пасивну поведінку, яка полягає в тому, що особа замовчує існування істотних обставин.
Визначальною ознакою обману є умисні дії правочину.
Поряд з цим, необхідною умовою для визнання правочину недійсним є також те, щоб при врахуванні (шляхом заперечення чи замовчування) обставини могли перешкодити вчиненню правочину, якби інша особа дізналася про їх існування.
Обман має місце і в тому випадку, коли сторона правочину навмисно вводить в оману іншу сторону правочину відносно таких якостей правочину як природа правочину, прав та обов'язків сторін, властивостей та якості речі, що значно знижують її цінність або можливість використати за цільовим призначенням.
Ухвалами від 27.07.10р., 09.08.10р. господарський суд зобов'язав позивача надати докази, які підтверджують те, що відповідач під час укладення договору навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, і що ці обставини могли б перешкодити укладенню спірного договору, якби позивач дізнався про їх існування.
Однак позивач не представив суду жодних доказів в підтвердження того, що відповідач ввів позивача в оману стосовно обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціна (вартість) одиниці товару визначається додатковою угодою та/або видатковою накладною, які є невід»ємими частинами даного договору.
У видаткових накладних №8/МРН00545 від 10.06.09р., №8/МРН00546 від 10.06.09р., №8/МРН00448 від 12.06.09р., №8/МРН00449 від 12.06.09р., №8/МРН01361 від 02.07.09р., №8/МРН02136 від 22.07.09р., №8/МРН02137 від 22.07.09р., №8/МРН02278 від 24.07.09р., №8/МРН03093 від 13.08.09р., №8/МРН03403 від 25.08.09р., №8/МРН03404 від 25.08.09р., №8/МРН03400 від 25.08.09р., які підписані обома сторонами без зауважень та заперечень, сторони узгодили асортимент та ціну товару, у зв'язку з чим доводи позивача стосовно того, що ціна товару сторонами не визначена, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.
Крім того, розділом 4 договору сторонами чітко визначений порядок розрахунків по договору у разі попередньої оплати, по факту відвантаження та оплату по мірі реалізації товару, у зв'язку з чим доводи позивача в частині того, що в порушення ст.189 ГК України, ст.695 ЦК України сторонами не визначені такі істотні умови договору як ціна товару та порядок розрахунків за нього, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду спору.
Спірний договір позивач підписав добровільно, без протоколу розбіжностей згідно ст. 180 Господарського кодексу України.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження викладених позивачем обставин.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Відмовити у задоволенні позову Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» в м.Донецьк, про визнання недійсним договору №04/05/114 від 01.06.09р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суддя
Повне рішення складено 25.08.10р.