29 березня 2023 р. Справа № 400/5851/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачів:1. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи: з 18.10.1991 р. по 22.04.1992 р. у Малому підприємстві «Юназ»; з 23.04.1992 р. по 01.10.1997 р. у Малому підприємстві «Авгур» товаристві з обмеженою відповідальністю», у відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: з 18.10.1991 р. по 22.04.1992 р. у Малому підприємстві «Юназ»; з 23.04.1992 р. по 01.10.1997 р. у Малому підприємстві «Авгур» товаристві з обмеженою відповідальністю», провести перерахунок, сплатити різницю та виплачувати з 30.10.2022 року пенсію за віком з урахуванням зарахованих періодів.
Ухвалою від 26.12.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).
Ухвалою від 16.02.2023 року суд залучив в якості відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ Харківській області).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням від 22.11.2022 р. №143250013926 йому призначено пенсію за віком, однак відповідачем не включено до страхового стажу позивача періоди роботи з 18.10.1991 р. по 22.04.1992 р. у Малому підприємстві «Юназ»; з 23.04.1992 р. по 01.10.1997 р. у Малому підприємстві «Авгур» товаристві з обмеженою відповідальністю», що вплинуло на розмір його пенсії. Позивач вважає дії Відповідача щодо не включення вказаного стажу протиправними, такими, що порушують його законні права та інтереси.
Відповідач 1 надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що до страхового стажу не зараховано спірні періоди трудової діяльності, оскільки записи зроблено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі- Інструкція № 162). Таким чином, дії відповідача є правомірними.
Відповідач 2 не надав відзив до суду, ухвала про залучення його в якості співвідповідача отримана через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» 17.02.2023 о 17:21 год.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
31.10.2022 року позивач звернувся із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком до ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Згідно п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок 22-1), після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, для здійснення виплати пенсії.
Заява позивача від 31.10.2022 року відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась ГУ ПФУ в Харківській області, яким 04.11.2022 року винесено рішення № 143250013926 про відмову в призначенні позивачу пенсії.
Підстава відмови: наявність страхового стажу 27 років 5 місяців 2 дні при необхідних 29 років.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано такі періоди роботи:
- період навчання з 01.09.1978 р. по 15.07.1980 р. згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , оскільки відсутня підстава запису;
- період роботи з 18.10.1991 р. по 22.04.1992 р., оскільки виправлено дату звільнення;
- період роботи з 23.04.1992 р. по 01.10.1997 р., оскільки дату наказу про прийняття на роботу виправлено.
11.11.2022 позивач повторно звернувся на прийом до Відповідача для отримання роз'яснень з приводу вказаного рішення.
Головним управлінням в Миколаївській області винесено рішення від 22.11.2022 р. №143250013926, яким призначено Позивачу пенсію за віком.
Разом з тим, до страхового стажу відповідачем 1 не включено періоди роботи:
- з 18.10.1991 р. по 22.04.1992 р., оскільки виправлено дату звільнення;
- з 23.04.1992 р. по 01.10.1997 р., оскільки дату наказу про прийняття на роботу виправлено.
Не погоджуючись з діями відповідача 1 щодо не зарахування вказаних періодів до страхового стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Згідно з п. 1 ч. 22 Закону № 1058 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду поміж іншого для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.
Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі № 235/1112/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відмовляючи позивачу у врахуванні спірного періоду до стажу позивача, ГУ ПФУ в Миколаївській області виходило з того, що запис в трудовій книжці та наказ про прийняття на роботу містить виправлення, що не відповідає Інструкції.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі № 754/14898/15-а.
Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 року № 301 (далі - Постанова № 301) закріплено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Суд зазначає, що позивач не має нести тягар відповідальності, чи зазнавати негативних наслідків, через порушення порядку/інструкції заповнення трудової книжки, та не засвідчені належним чином виправлення, не можуть бути самостійною підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи згідно із записами у трудовій книжці, які в решті, виконані у відповідності до вимог Інструкції.
Верховний Суд у своїх постановах від 28.02.2018 року у справі № 428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, записи у трудовій книжці позивача, їх співставлення між собою, не містять протиріч, та у своїй сукупності, підтверджують факт роботи позивача у спірні періоди.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Крім того, співробітник Позивача надав письмові пояснення, якими підтвердив, що Позивач дійсно працював на вказаному підприємстві у вказаний період, оскільки переведення працівників з МП «Юназ» до МП «Авгур» ТОВ відбувалось одночасно.
Отже, відповідач протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу періоди роботи з 18.10.1991 р. по 22.04.1992 р. у Малому підприємстві «Юназ»; з 23.04.1992 р. по 01.10.1997 р. у Малому підприємстві «Авгур» товаристві з обмеженою відповідальністю».
Тому, суд дійшов висновку, що дії щодо не зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивача є протиправними і належним способом відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсії підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: з 18.10.1991 р. по 22.04.1992 р. у Малому підприємстві «Юназ»; з 23.04.1992 р. по 01.10.1997 р. у Малому підприємстві «Авгур» товаристві з обмеженою відповідальністю» та провести перерахунок і виплату пенсії за віком з 30.10.2022 року, з урахуванням зарахованих періодів та раніше проведених виплат.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України та належить повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1, оскільки саме відповідачем вчинено спірні дії.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код в ЄДРПОУ 14099344) - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи: з 18.10.1991 р. по 22.04.1992 р. у Малому підприємстві «Юназ»; з 23.04.1992 р. по 01.10.1997 р. у Малому підприємстві «Авгур» товаристві з обмеженою відповідальністю».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) періоди роботи: з 18.10.1991 р. по 22.04.1992 р. у Малому підприємстві «Юназ»; з 23.04.1992 р. по 01.10.1997 р. у Малому підприємстві «Авгур» товаристві з обмеженою відповідальністю», провести перерахунок та виплату з 30.10.2022 року пенсію за віком, з урахуванням зарахованих періодів та раніше проведених виплат.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.03.2023 року.
Суддя О.В. Малих