29 березня 2023 р. Справа № 400/5639/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Малих О.В. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
третя особа:Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, вул. Генерала Батюка, 8, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122,
про:визнання протиправним та скасування рішення №2139/03.4-пр від 30.08.2022 р. та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №2139/03.04-пр від 30.08.2022 року про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення за її призначенням, тобто, з 20.05.2021 року та передати електронну пенсійну справу для здійснення виплати пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Ухвалою від 19.12.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ГУ ПФУ в Миколаївській області протиправно відмовило йому у призначенні пенсії на пільгових умовах, адже він має більше 25 років підземного стажу, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що прийняв правомірно спірне рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, оскільки позивач не досяг пенсійного віку (50 років) та про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу на підземних роботах (25 років).
Від третьої особи надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що спірне рішення є правомірним, адже позивач не досяг необхідного віку і у нього відсутній необхідний страховий стаж.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
20.05.2021 року позивач звернувся із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Згідно п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок 22-1), після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, для здійснення виплати пенсії.
Заява позивача відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась ГУ ПФУ у Миколаївській області, яким прийняло рішення № 05665005682 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 року по справі № 400/5426/21, що набрало законної сили 29.11.2021 року (далі - рішення суду від 27.10.2021 року по справі № 400/5426/21) визнано протиправним та скасовано рішення від 26.05.2021 № 056650005682 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління повторно розглянути заяву від 20.05.2021 року про призначення пенсії та зарахувати періоди роботи з 07.10.2013 року по 25.06.2014 року, 05.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 04.12.2014 року по 30.09.2015 року, з 30.10.2015 року по 05.04.2016 року, з 01.01.2019 року по 04.11.2019 року до пільгового стажу за Списком № 1.
На виконання рішення суду від 27.10.2021 року по справі № 400/5426/21 відповідачем до пільгового стажу позивача було зараховано наступні періоди роботи: з 07.10.2013 року по 25.06.2014 року, 05.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 04.12.2014 року по 30.09.2015 року, з 30.10.2015 року по 05.04.2016 року, з 01.01.2019 року по 04.11.2019 року і на день звернення із заявою про призначення пенсії вік Позивача становив 44 роки, пільговий стаж склав 07 років 02 місяці 12 днів.
Також, 02.12.2021 року за результатами повторного розгляду заяви від 20.05.2021 року відповідачем прийнято рішення № 1734/03.04-пр. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 / абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці та недосягненням пенсійного віку.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 року по справі № 400/1620/22 (далі - рішення суду від 22.07.2022 року по справі № 400/1620/22) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління від 02.12.2021 року № 1734/03.04-пр про відмову в призначенні пенсії та зобов'язано Головне управління зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 19.12.1994 року по 19.04.1995 року, з 16.05.1995 року по 26.11.1996 року, з 19.02.1997 року по 22.05.2001 року, з 01.01.2004 року по 21.05.2011 року, з 14.09.2011 року по 25.09.2013 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.05.2021 року.
На виконання рішення суду від 22.07.2022 року по справі № 400/1620/22 до пільгового стажу було зараховано періоди роботи позивача з 19.12.1994 року по 19.04.1995 року, з 16.05.1995 року по 26.11.1996 року, з 19.02.1997 року по 22.05.2001 року, з 01.01.2004 року по 21.05.2011 року, з 14.09.2011 року по 25.09.2013 року.
Також, відповідач 30.08.2022 року за результатами розгляду заяви про призначення пенсії від 20.05.2021 року, з урахуванням рішення суду від 22.07.2022 року по справі № 400/1620/22, прийнято рішення № 2139/03.04-пр. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, оскільки позивач не досяг пенсійного віку (50 років) та про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідної кількості стажу на підземних роботах (25 років).
Підстава відмови: на день звернення із заявою про призначення пенсії вік Позивача становив 44 роки, загальний страховий стаж роботи - 49 років 02 місяці 20 днів, стаж роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за Списком № 1 - 22 роки 09 місяців 02 дні.
Так, керуючись нормами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 до пільгового стажу за Списком № 1 Головним управлінням було зараховано: 17 років 02 місяці 01 день - стаж роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за Списком № 1 ; 04 роки 00 місяців 20 днів - стаж роботи за Списком робіт і професій, затверджений Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (25 років); 1 рік 06 місяців 11 днів служби в Збройних силах України.
При цьому, відповідач зазначив, що Рішенням суду від 27.10.2021 року по справі № 400/5426/21 та рішенням суду від 22.07.2022 року по справі № 400/1620/22 на Головне управління не було покладено зобов'язання зарахувати до стажу на підземних роботах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 періоди роботи Позивача з 19.12.1994 року по 19.04.1995 року, з 16.05.1995 року по 26.11.1996 року, з 19.02.1997 року по 22.05.2001 року, з 01.01.2004 року по 21.05.2011 року, з 14.09.2011 року по 25.09.2013 року, з 07.10.2013 року по 25.06.2014 року, 05.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 04.12.2014 року по 30.09.2015 року, з 30.10.2015 року по 05.04.2016 року, з 01.01.2019 року по 04.11.2019 року.
Не погоджуючись з відмовою відмовою у призначенні пенсії на підьгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Крім того, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, яке застосовується при призначенні пенсій Пенсійним фондом, працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею 14, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного вибою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік - 3 місяці.
На час трудової діяльності позивача і на теперішній час Роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є чинним.
Станом на момент звернення до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою від 20.05.2021 про призначення пенсії, вік позивача становив 44 роки.
Стаж роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці позивача, врахований ГУ ПФУ у Миколаївської області, склав 22 роки 09 місяців 20 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Згідно з п. 1 ч. 22 Закону № 1058 відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду поміж іншого для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.
Підставою для прийняття спірного рішення стала відсутність необхідного стажу, що в свою чергу виникло через не зарахування до стажу на підземних роботах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 періоди роботи позивача з 19.12.1994 року по 19.04.1995 року, з 16.05.1995 року по 26.11.1996 року, з 19.02.1997 року по 22.05.2001 року, з 01.01.2004 року по 21.05.2011 року, з 14.09.2011 року по 25.09.2013 року, з 07.10.2013 року по 25.06.2014 року, 05.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 04.12.2014 року по 30.09.2015 року, з 30.10.2015 року по 05.04.2016 року, з 01.01.2019 року по 04.11.2019 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.
Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі № 235/1112/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відмовляючи позивачу у врахуванні зазначеного стажу, ГУ ПФУ в Миколаївській області зазначило, що його не зобов'язано рішеннями суду врахувати зазначений стаж.
Суд зазначає, що на відповідача Законом №1788 та Порядком №637 покладено обов'язок встановлення страхового стажу з основного документу - трудової книжки, позивачем в свою чергу були надані до заяви про призначення йому пенсії трудові книжки В матеріалах справи наявна трудові книжки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_2 та довідки від 25.04.1995 р., виданої на шахті ім. О.Ф. Засядька, в яких містяться записи про періоди роботи позивача на підземних роботах з 19.12.1994 року по 19.04.1995 року, з 16.05.1995 року по 26.11.1996 року, з 19.02.1997 року по 22.05.2001 року, з 01.01.2004 року по 21.05.2011 року, з 14.09.2011 року по 25.09.2013 року, з 07.10.2013 року по 25.06.2014 року, 05.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 04.12.2014 року по 30.09.2015 року, з 30.10.2015 року по 05.04.2016 року, з 01.01.2019 року по 04.11.2019 року.
Тому, відповідач протиправно не зарахував позивачу зазначені періоди на підземних роботах, що стало підставою для прийняття спірного рішення.
Враховуючи викладене, рішення про відмову в призначенні пенсії підлягає скасуванню.
При цьому, у позовній заяві відсутні вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати спріний період до його пільгового стажу (роботи на підземних роботах).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача зарахувати до стажу на підземних роботах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 періоди роботи позивача з 19.12.1994 року по 19.04.1995 року, з 16.05.1995 року по 26.11.1996 року, з 19.02.1997 року по 22.05.2001 року, з 01.01.2004 року по 21.05.2011 року, з 14.09.2011 року по 25.09.2013 року, з 07.10.2013 року по 25.06.2014 року, 05.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 04.12.2014 року по 30.09.2015 року, з 30.10.2015 року по 05.04.2016 року, з 01.01.2019 року по 04.11.2019 року.
Щодо вимог зобов'язати призначити позивачу пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення за її призначенням, суд зазначає наступне:
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 р. 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 року № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.
Визнаючи протиправним та скасовуючи спірне рішення, яким відмовлено у призначенні пенсії, суд, з метою захисту порушеного права позивача, зобов'язав відповідача зарахувати періоди роботи на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії позивачу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Одночасно з цим, оскільки до компетенції суду не належить здійснення перерахунку пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань, суд з метою ефективного та повного захисту прав позивача, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 26.05.2022 року з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати електронну пенсійну справу для здійснення виплати пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд зазначає, що зазначені вимоги є передчасними, оскільки відповідач спірним рішенням відмовив у призначенні пенсії і на час розгляду справи відсутні докази відмови відповідача у передачі електронної справи.
Відтак, спору щодо передачі електронної справи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на час звернення позивача, у цій справі до суду не існувало.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159), за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Генерала Батюка, 8, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 2139/03.04-пр від 30.08.2022 року про відмову в призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до стажу на підземних роботах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 19.12.1994 року по 19.04.1995 року, з 16.05.1995 року по 26.11.1996 року, з 19.02.1997 року по 22.05.2001 року, з 01.01.2004 року по 21.05.2011 року, з 14.09.2011 року по 25.09.2013 року, з 07.10.2013 року по 25.06.2014 року, 05.07.2014 року по 31.10.2014 року, з 04.12.2014 року по 30.09.2015 року, з 30.10.2015 року по 05.04.2016 року, з 01.01.2019 року по 04.11.2019 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про призначення пенсії 20.05.2021 року, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
5. В решті позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.03.2023 року.
Суддя О.В. Малих