31 березня 2023 року Справа № 280/4157/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 49, код ЄДРПОУ 09565962) про визнання незаконним та скасування наказу
18 липня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 53 від 04.03.2022 в частині призову на військову службу громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовну заяву мотивовано тим, що 03.03.2022 позивачу представниками Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було вручено повістку відповідно до якої позивач 04.03.2022 мав з'явитися до Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для призову з числа резервістів. 04 березня 2022 року позивач прибув до Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, був поставлений на військовий облік та направлений на огляд військово-лікарською комісією. Фактично ж жодної військово-лікарської комісії відносно позивача на проводилося. Наказом начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 53 від 04.03.2022 позивача призвано на військову службу під час мобілізації. Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.03.2022 № 9 (по стройовій частині) позивача зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення на посаду кулеметника 2 відділення 3 взводу стрілецької роти Військової частини НОМЕР_2 , ВОС-101627А. Позивач вважає незаконним наказ начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 53 від 04.03.2022 у зв'язку із чим звернувся з позовом до суду та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 20.07.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
10 серпня 2022 року представником позивача на виконання ухвали суду надано заяву про усунення недоліків до якої додано примірник адміністративного позовну ОСОБА_1 із зазначенням у якості відповідача Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач).
Ухвалою суду від 15.08.2022 відкрито спрощене позовне провадження за позовом ОСОБА_1 до Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання незаконним та скасування наказу, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Протокольною ухвалою від 05.09.2022 судове засідання відкладено на 03.10.2022.
На адресу суду засобами поштового зв'язку 07.09.2022 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог та зазначає, що захист Вітчизни є конституційним обов'язком громадян України. У зв'язку з військовою Російської Федерації проти України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 оголошено та розпочато проведення загальної мобілізації. Позивач 04.03.2022 пройшов військово-лікарську медичну комісію у відповідності до вимог законодавства, був визнаний придатним до військової служби та попередньо призначений до служби в Збройних Силах України. Відповідач зазначає, що черговість призову на військову службу за мобілізацією діючим законодавство не передбачена. Також, позивач був ознайомлений з рішенням ВЛК відповідача, водночас незгоди з рішенням про придатність до служби не висловлював, висновок ВЛК не оскаржував. З огляду на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Окрім того, відповідач просив суд розглянути дану справу за правилами спрощеного провадження без виклику відповідача за наявними матеріалами.
03 жовтня 2022 року у зв'язку із відсутністю позивача та з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні і не порушення принципу публічності судом відкладено судове засідання у справі на 13.10.2022.
Ухвалою суду від 31.10.2022 провадження у справі зупинено до 16.01.2023.
Ухвалою суду від 16.01.2023 судове засідання у справі № 280/4157/22, призначене на 10:30 год. 16.01.2023, відкладено на 30.01.2023 о 14:30 год.
В судове засідання 30.01.2023 сторони не з'явилися. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 витребувано від Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належним чином посвідчені копії особової картки, документів щодо процедури проходження та результатів ВЛК відносно ОСОБА_1 , судове засідання відкладено до 16.02.2023.
В судове засідання 16.02.2023 сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2023 повторно витребувано від Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки належним чином посвідчені копії особової картки, документів щодо процедури проходження та результатів ВЛК відносно ОСОБА_1 , судове засідання відкладено до 06.03.2023.
В судове засідання 06.03.2023 сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача - адвоката Величка О.В. 06.03.2023 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без його участі.
У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представниками Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 03.03.2022 було вручено повістку, відповідно до змісту якої позивач був зобов'язаний з'явитися о 08 год. 00 хв. 04.03.2022 до Тячівського РТЦК та СП за адресою: АДРЕСА_2 .
04 березня 2022 року позивач прибув до Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і був поставлений на військовий облік. Того ж дня ОСОБА_1 було направлено на військово-лікарську комісію при Тячівському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки для встановлення стану його здоров'я та можливості проходження військової служби.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 04.03.2022 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську медичну комісію у відповідності до вимог чинного законодавства, був визнаний придатним для військової служби.
Позивачу 04.03.2022 було виписано Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного взамін якого 21.04.2022 видано військовий квиток серії НОМЕР_3 .
Згідно наказу начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04.03.2022 № 53 «Про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу» солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наказано вважати призваним на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період до військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.03.2022 № 9 (по стройовій частині) солдата запасу ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення на посаду кулеметника 2 відділення 3 взводу стрілецької роти Військової частини НОМЕР_2 , ВОС-101627А
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
В даній справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваного наказу начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 53 від 04.03.2022 в частині призову на військову службу громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оцінивши його через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.
Окрім цього, для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності оскаржуваного наказу, буде проводитись, виходячи із обґрунтування яке міститься у позовній заяві. При наданні оцінки на предмет правомірності оскаржуваного наказу, як акту індивідуальної дії, суд виходить з того, що такий акт в розумінні КАС України є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому має відповідати критеріям законності таких рішень, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, Закон України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII, Закон України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII, Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" - продовжено строк його дії на 30 діб, з 26.03.2022, а Указом Президента України від 18.04.2022 №159/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" - продовжено строк його дії ще на 30 діб, з 25.04.2022.
Законом України від 17.05.2022 №341/2022 затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, та Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №212-ІХ), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошена загальна мобілізація, що означає призов військовозобов'язаних, резервістів та Законом України від 22.05.2022 № 2264-ІХ Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" - продовжується з 25.05.2022 строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Частиною 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" передбачено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Згідно з п. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни України зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Запас військовозобов'язаних поділяється на першу і другу категорії.
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.
Згідно з ст. 28 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», розряди запасу та граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі.
Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.
Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд - до 60 років.
Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд: молодший офіцерський склад - до 45 років; старший офіцерський склад: майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років; полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років; вищий офіцерський склад - до 60 років; 2) другий розряд: молодший та старший офіцерський склад - до 60 років; вищий офіцерський склад - до 65 років.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.
Водночас матеріали справи не містять доказів того, що позивач перебував на обліку як військовозобов'язаний до 04.03.2022.
Також, як вбачається з матеріалів справи в обліковій картці та у військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 відсутні записи з приводу проходження позивачем до 04.03.2022 (день призову на військову службу) військової служби, складання присяги військовослужбовця, та/або здобуття військово-облікової спеціальності.
Суд зауважує, що в матеріалах справи також відсутні відомості, що позивач є колишнім військовослужбовцем та/або ветераном АТО та ООС; особою, яка проходила строкову службу до 2014 року або служив за контрактом; офіцером запасу та/або військовозобов'язаним, який закінчив військову кафедру вузу. Доказів зворотного відповідачами не надано, а матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що відповідно до витягу із наказу начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 53 від 04.03.2022 «Про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу», на виконання наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.02.2022 № 2 «Про призов резервістів на військову службу за призовом з числа резервістів в особливий період», Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», військовозобов'язаного солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.02.2022 № 2, відповідно до мобілізаційного розпорядження з 04.03.2022 вважати призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період до частини НОМЕР_2 .
Тобто, зі змісту зазначеного наказу видно, що позивача мобілізовано, як особу, що вже проходила військову службу та має відповідну спеціальність та навички.
Втім, означене не відповідає та суперечить матеріалам справи, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач станом на 04.03.2022 не проходів військову службу та не здобув військово-облікової спеціальності, а тому не мав бути прийнятий на військову службу, як особа, яка вже має військовий досвід або військову спеціальність.
На підтвердження вказаного, суд також звертає увагу на наступне.
Згідно з п.42 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», первинне військове звання рядового складу присвоюється громадянам, які вступили на військову службу за контрактом осіб рядового складу і не мають військових звань, до складання ними Військової присяги. Первинне військове звання рядового складу присвоюється військовослужбовцям наказом командира військової частини, який призначає таких військовослужбовців на відповідні посади.
Після складання Військової присяги таким військовослужбовцям присвоюється військове звання солдата (матроса).
Як встановлено судом, зі змісту військового квитка позивач військової присяги не складав.
При цьому, вже у оскаржуваному наказі позивач рахується, як солдат.
Означене, суперечить приписам законодавства, а саме п. 42 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», в якому чітко зазначається, що лише після складання Військової присяги військовослужбовцям присвоюється військове звання солдата.
Таким чином, суд доходить висновку, що по-перше, всупереч вимогам чинного законодавства, при мобілізації позивача, останнього визначено відповідачем, як особу, яка вже має досвід військової служби та має військову спеціальність. По-друге, враховуючи той факт, що позивач не проходів військову службу та не здобув військово-облікової спеціальності, останньому можливо було присвоювати військове звання «солдат» тільки після складення останнім Військової присяги. Однак в порушення норм чинного законодавства, визначене позивачу звання «солдат» - 04.03.2022, що підтверджується витягом із наказу начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 53 від 04.03.2022 «Про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу».
Щодо доводів позивача про порушення вимог законодавства про обов'язкове проходження громадянами України медичного огляду під час призову на військову службу суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 13 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відповідно до пункту 10 статті 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:
- придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
- тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
- підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
- непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;
- непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
- підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
- підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.1 розділу ІІ Положення № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті; кандидатів на навчання у ВВНЗ, учнів військових ліцеїв; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних миротворчих операціях (далі - ММО) та у складі миротворчого персоналу; військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров'я.
Згідно з п. 2.1 глави 2 розділу І, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу ІІ, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Відповідно до п. 3.8 вказаної глави, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення № 402) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Пунктом 22.1 глави 22 розділу ІІ визначено, що дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Так, позивачем у позові зазначено, що неналежну організацію відповідачем проходження медичного огляду.
Разом з цим, відповідачем у відзиві зазначено, що позивача визнано придатним до служби.
Суд звертає увагу, що всупереч вимог Положення № 402 матеріали справи не містять посилання на постанову ВЛК, якою позивача визнано придатним до військової служби, крім того, вказану постанову відповідачем до суду не надано.
Суд, наголошує, що з огляду на викладене доказів проведення медичного огляду позивача, окрім довідки військово-лікарської комісії від 04.03.2022 № 8/42 до якої внесено не повні дані про тих хто пройшов медичний огляд, матеріали справи не містять, а інших документів щодо проведення медичного огляду військовослужбовця відповідачем не надано.
З огляду на викладене, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наказ начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 53 від 04.03.2022 «Про призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу» в частині призову на військову службу громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є протиправним та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для вчинення таких дій.
При цьому, керуючись принципом верховенства права, суд зазначає, що під час вчинення заходів із призову позивача до військової служби, суб'єктом владних повноважень допущено порушення щодо процедури призову, що передбачена нормами чинного законодавства, яке має бути виправлено судом.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 49, код ЄДРПОУ 09565962) про визнання незаконним та скасування наказу задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Тячівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 53 від 04.03.2022 в частині призову на військову службу громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.03.2023.
Суддя О.О. Артоуз