30 березня 2023 року Справа 160/72/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить:
- визнати незаконним призов ОСОБА_1 , на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до Збройних Сил України Хустським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
05.01.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
24.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними залишено без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.
27.03.2023 року ОСОБА_1 на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 року подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Дана заява обґрунтовано тим, що 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з триваючою широкомасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан. Російській війська наносять масовані ракетні удари по території України.
Під час дії ситуації, що загрожує національній безпеці України, 02.03.2023 року позивача було мобілізовано до лав Збройних сил України та відправлено для несення служби у Військову частину НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 , копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивача також зазначає, що з лютого 2022 року по теперішній час виконує військові обов'язки, періодично перебуває в зоні бойових дій та на військових полігонах.
Враховуючи вказане, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини вже звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява №35787/03, п.29, від 26.07.2007)».
З огляду на це, в контексті обставин справи, суди повинні звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.06.2022 року у справі №120/1966/21-а.
Приймаючи до уваги обставини спору, що виник між сторонами, враховуючи обґрунтування позивача, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що є підставою для його поновлення.
Таким чином, заява позивача про поновлення строку до адміністративного суду підлягає задоволенню, процесуальний строк, встановлений законом, підлягає поновленню.
Крім цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч.3,6,7,8 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Суд зазначає, що позивач в позовній заяві фактично оскаржує дії відповідача щодо призову позивача під час мобілізації на військову службу.
В свою чергу, з позовної заяви та відзиву на позовну заяву не вбачається про винесення наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, з метою повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача:
- інформацію про те, чи приймався наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
- у випадку прийняття такого наказу, надати до суду належним чином завірену копію такого наказу;
- у випадку неприйняття такого наказу, надати інформацію про підстави неприйняття такого наказу.
Керуючись статтями 160, 171, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Продовжити розгляд справи №160/72/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними.
Витребувати у Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки:
- інформацію про те, чи приймався наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
- у випадку прийняття такого наказу, надати до суду належним чином завірену копію такого наказу;
- у випадку неприйняття такого наказу, надати інформацію про підстави неприйняття такого наказу.
Визначену інформацію Хустському районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки необхідно подати до суду протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Хустський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у разі не можливості подати інформацію, яку витребовує суд, або не можливості подати таку інформацію у встановлені строки, зобов'язане повідомити про це суд із зазначенням причин ненадання такої інформації протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
У випадку неповідомлення Хустським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про неможливість подати інформацію, витребувану судом, а також за неподання такої інформації без поважних причин, суд може застосувати до Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський