смт Новомиколаївка
Іменем України
31 березня 2023 року ЄУ № 322/342/23 (Провадження № 1-кс/322/71/23)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_3 (далі по тексту слідчий), погоджене прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , в рамках досудового розслідування, внесеного до ЄРДР 29.03.20223 за №12023082300000038, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України про арешт майна,
встановив:
слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, зі змісту якого випливає, що в рамках згаданого досудового розслідування було встановлено, що 29 березня 2023 року, приблизно о 01 годині 10 хвилин, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 перебуваючи біля ґанку будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту, діючи з прямим умислом спрямованим на протиправне заподіяння смерті іншій людині, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, дістав наявний при собі предмет, ззовні схожий ніж та наніс один удар в область тулубу військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітин з ушкодженням серця.
На переконання слідчого, ОСОБА_5 , виконав всі необхідні дії для досягнення свого злочинного умислу до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_6 у подальшому була надана перша медична допомога співслужбовцями.
29.03.2023 в приміщенні відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за адресою: Запорізька область, смт Новомиколаївка, вул. Запорізька, 81, за участю свідка ОСОБА_7 проведено огляд предмету в ході якого, було вилучено:
1) куртку сіро-синьо-помаранчевого кольору із написом «Укрзалізниця» з нашаруванням РБК, яку упаковано до картонної коробки;
2) камуфляжні штани які мають нашарування РБК в області правого коліна, які упаковано до картонної коробки.
У порядку передбаченим чинним Кримінально-процесуальним кодексом України вищеперераховані речі визнані речовими доказами у провадженні.
Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України, виявлені та вилученні предмети, об'єкти та речі мають значення для кримінального провадження вважаються речовими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою дієвості цього кримінального провадження.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження у тому числі є арешт майна.
З урахуванням вказаного є підстави вважати, що згідно з ч.1 ст.98 КПК України, вилучені під час огляду місця події предмети, об'єкти та речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Пунктом 1 частини 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ч.4 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Підставою застосування арешту вказаного майна є забезпечення його збереження у тому ж вигляді, у якому воно перебуває, з метою попередження його можливого зникнення, відчуження або пошкодження, оскільки незастосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженню.
Метою арешту майна, тимчасово вилученого майна, відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України є збереження речових доказів.
Підставою арешту майна відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, є те що, вищевказане майно відповідає критеріям передбаченим ст.98 КПК України.
Вважаючи, що речі містять на собі сліди біологічного походження, які підлягають ідентифікації шляхом проведення судово-біологічних експертиз, що наддасть органу досудового розслідування в подальшому використати вказані відомості як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим виникла необхідність накласти на них арешт з метою збереження речових доказів.
Враховуючи вказані обставини слідчий просив накласти арешт на перелічені речі (одяг ОСОБА_7 ).
В судове засідання слідчий і прокурор не прибули, що не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Положеннями ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речові докази).
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені 29.03.2023 за №12023082300000038, з правовою кваліфікацією ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Зазначений у клопотанні одяг визнаний речовими доказами постановою слідчого від 30.03.2023.
Також доводами клопотання доведено, що в разі не накладення арешту на згадані речі існує реальна загроза знищення, псування і перетворення або ж безпосередньо цих речей, або інформації чи слідив, які на них містяться і мають доказове значення.
Враховуючи вказане слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим тому воно підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого, задовольнити.
Накласти арешт на на вилучені речі під час огляду предмету за участю свідка ОСОБА_7 , проведеного 29.03.2023 в приміщенні відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за адресою: Запорізька область, смт. Новомиколаївка, вул. Запорізька, 81, а саме:
1) куртку сіро-синьо-помаранчевого кольору із написом «Укрзалізниця» з нашаруванням РБК, яку упаковано до картонної коробки;
2) камуфляжні штани, які мають нашарування РБК в області правого коліна, які упаковано до картонної коробки.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1