Справа № 308/4203/23
30 березня 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Резуненко Олександр Анатолійович до відділу освіти молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-
Позивач - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Резуненко Олександр Анатолійович, звернувся до Ужгородського міькрайоного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача відділу освіти молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2023 року, вказану позовну заяву було залишено без руху із зазначенням недоліків які слід усунути, для чого було надано час, а саме три дні з дня отримання ухвали.
В ухвалі про залишення позовної заяви без рузху, було вказано на те, що
- матеріали позовної заяви містять копію паспортного документу громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_1 , де вказано, що його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 станом на 13.03.2015 року. Разом із тим, із долученого до позовної заяви контракту із керівником заклад загальної середньої освіти Свалявської районної ради від 30.06.2020 р., вказана домашня адреса керівника закладу освіти ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 . З урахуванням наведених даних позивачу слід надати відомостей про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 на час звернення до суду. Відповідачем у даній справі є відділ освіти молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області 89334, Закарпатська обл., Хустський р-н, село Керецьки, вул. Головна, будинок № 52
- позивачу було вказано на необхідність уточнити позовну вимогу, зазначивши дату із якої він просить поновити його на посаді директора Керецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Керецьківської сільської ради.
Окрім того, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, вказано на те, що за твердженням позивача, згідно витягу з вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, Позивач в сукупному отримав 89 587 грн. 36 коп. заробітної (за листопад: 33 703 грн 28 коп., за грудень - 55 884 грн. 08 коп.). При цьому у позові вказано на те, що розмір середньомісячного заробітку складає 44 793 грн. 68 коп. На підтвердження наведеного позивачем середньомісячного заробітку, до позовної заяви додано довідку, зі змісту якої вбачається, що в ній вказано місяці з січня по грудень 2022 року, та помісячні нарахування заробітної плати (доходу) та відрахувань. Проте вказана довідка не мстить відомостей про особу якій така була видана, або ким була сформована, яка структура/організація здійснювала нарахування заробітної плати. Таким чином наявна в матеріалах позовної заяви довідка, не може бути належним підтвердженням розміру отриманої позивачем заробітної плати/доходу, а відтак і підставою для нарахування розміру середньомісячного заробітку, що підлягає стягненню із відповідача.
Разом із тим позивачу вказано на те, що відповідно до ст. 233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Як зазначено в ухвалі від 22.03.2023 р., наказ про звільнення позивача датовано 26.01.2023 року. До суду із позовом ОСОБА_1 , звернувся 20.03.2023 року. За твердженням позивача, лист із повідомленням про звільнення та акт було скеровано засобами поштового зв'язку 18.02.2023 року та 22.02.23 року відправлено на сортувальний центр, лист отримали сусіди Позивача та передали йому (лист та витяг відстеження трек-номеру поштового відправлення - додається). Про отримання листа Позивач не розписувався. При цьому жодного належного підтвердження про дату отримання листа ОСОБА_1 , матеріали позовної заяви не містять. Так, в додатку до позовної заяви додано лише копію конверту, а також роздруківку щодо відомостей про відслідкування поштового відправлення, з якого вбачається, що відправлення надійшло з сортувального центру 22.02.2023, про його отримання адресатом відомості відсутні. Окрім того, із наявних доданих до позовної заяви документів не надається за можливе встановити, які саме документи було направлено позивачу.
Також в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказано на те, що позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 7 000 грн.(700 000 грн * 1%), зазначено реквізити для сплати судового збору.
Вказану ухвалу направлено на електронну адресу представника позивача, згідно довідки про доставку електронного листа, такий доставлено до електронної скриньки: 24.03.2023.
Окрім того, представник позивача ОСОБА_2 , є користувачем підсистеми «Електронний суд».
Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч. 1 ст. 127, п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України; п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, п. 2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).
Натомість, офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу I Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄCITC, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄCITC, a6o адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом ix надсилання до Електронного кабінету таких осіб a6o в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.
Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Moi справи». Час та дату доставки документів до Електронного кабінету можна переглянути в «картці pyxy документу», при відкритті цього документа в Електронному суді в розділі «Moi справи»
Відлік процесуальних строків починається не з часу надходження інформативних повідомлень у розділ «Повідомлення» та на адресу електронної пошти, а з дати надходження самих процесуальних документів до Електронного кабінету у розділ «Moi справи».
Порядок використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» визначено Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд», затвердженою наказом державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22.09.2021 № 74-ОД. Актуальна діюча редакція цієї Інструкції знаходиться в мережі Інтернет на веб-сайті Адміністратора ЄСІТС за посиланням https://wiki.court.gov.ua.
Слід зазначити, що відповідно до ч.5 ст.130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Для усунення зазначених в ухвалі недоліків заяви, було установлено строк, а саме: протягом трьох днів з моменту отримання копії ухвали від 22.03.2023 року про залишення заяви без руху.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В силу вимог ч.1 ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Судом вчинено всіх можливих та передбачених процесуальним законом дій для повідомлення позивача про необхідність усунути недоліки позовної заяви, проте станом на 21.09.2022 року позивач неусунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Разом із тим, станом на 30.03.2023 року, недоліки на які вказано в ухвалі по залишення позовної заяви без руху позивачем не усунуті, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи те, позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При вирішенні питання про повернення позивачеві його заяви, судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Також, вважаю за необхідне повідомити позивача, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 185, 258-260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Резуненко Олександр Анатолійович до відділу освіти молоді та спорту, культури і туризму Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,- вважати неподаною і повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош