Справа №:755/4245/23
Провадження №: 2-з/755/57/23
про забезпечення позову
"31" березня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «АВТОПРЕСТИЖ ЦЕНТР», ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Одночасно позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що існує загроза відчуження відповідачем ОСОБА_2 спірного транспортного засобу з метою уникнення подальшої відповідальності за незаконно укладений спірний договір купівлі-продажу транспортного засобу.
Вивчивши заяву, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
14 червня 2021 року Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 308/8567/20 винесено постанову у якій зазначено, що у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
За заявленими вимогами позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля № 5706/22/017334 від 24.12.2022 укладений на підставі договору комісії № 5706/22/1/017334 від 14.12.2022, та витребувати з чужого незаконного володіння автомобіль марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
Таким чином, предмет позову з яким позивач звернулася до суду, взаємопов'язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.
З метою захисту прав та інтересів позивача, уникнення будь яких дій з боку відповідача ОСОБА_2 , спрямованих на відчуження спірного автомобіля на користь третіх осіб, враховуючи, що обраний позивачем вид забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу ОСОБА_2 , беручи до уваги предмет позову, суд вважає за доцільне задовольнити подану заяву про забезпечення позову та накласти арешт на автомобіль «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
Керуючись статтями 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на належний ОСОБА_2 автомобіль марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .
Відомості про боржника: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відомості про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її скарження.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала набирає чинності з 31 березня 2023 року.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 31.03.2023.
Суддя Виниченко Л.М.