Справа № 761/8794/23
Провадження № 1-кс/761/5948/2023
14 березня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 181 001 000 106 88 від 05.10.2018, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вороньків Бориспільського району Київської області, громадянин України, поляк, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_6 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 31.12.2018 ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку надіслано за місцем його реєстрації повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У подальшому - 09.02.2019 підозрюваного повідомлено про зміну підозри за ч. 3 ст. 307 КК України, відповідно до якої ОСОБА_4 05.10.2018, діючи за попередньою змовою з іншими особами, здійснив придбання, зберігання та збут наркотичного засобу у особливо великих розмірах.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може продовжити переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки був оголошений у розшук у цьому кримінальному провадженні, а також здійснити незаконний вплив на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Захисник та підозрюваний, не заперечуючи обґрунтованості підозри, просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки підозрюваний від органу досудового розслідування не переховувався, упродовж останніх трьох років був офіційно працевлаштований, адресу мешкання не змінював, має чотирьох неповнолітніх дітей на утриманні, тому наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати розслідуванню кримінального провадження ОСОБА_4 не має, просили застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, яке статтею ст.194 КПК України покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні інкримінованого злочину; свідчать про існування ризиків непроцесуальної поведінки такої особи; підтверджують відсутність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини»передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами підтверджується причетність гр. ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування має оцінюватись з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Слідчий суддя вважає, що наявність у підозрюваного 4-х неповнолітніх дітей на утриманні, самостійне з'явлення до органу досудового розслідування та слідчого судді хоча і мінімізує певним чином ризик переховування від слідства та суду, однак повністю його не виключають.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Водночас, оцінюючи ризик незаконного тиску на свідків, експертів та інших, причетних до вчинення інкримінованого злочину осіб, слідчий суддя, враховуючи тривалість досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та обсяг здійснених процесуальних дій, вважає зазначений ризик малоймовірним.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що дійсно існує ризик позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
Відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, наявність у нього утриманців, репутацію підозрюваного, його майновий стан тощо.
Слідчий суддя, враховуючи наявність постійного місця мешкання у м. Київській області, чотирьох неповнолітніх дітей на утриманні, приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на нього обов'язок не залишати житло за адресою - АДРЕСА_2 , у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора, суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця проживання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 06 квітня 2023 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1