Справа № 361/7676/19
Провадження № 1-кп/361/180/23
21.03.23 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120191101300002762 від 27.09.2019 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської обл., громадянина України, українця, маючого вищу освіту, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не депутат, не інвалід, ну утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
26 вересня 2019 року, близько о 20 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Аudi А4», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », рухаючись по вул. Гагаріна в напрямку регульованого світлофорами перехрестя вул. Гагаріна та Героїв Небесної Сотні у м. Бровари Київської області, не був уважний, чим порушив п. 2.3 «Б» ПДР України, яким передбачено, що «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну» проїжджаючи вказане перехрестя, виконуючи маневр повороту ліворуч, з подальшим рухом по вул. Героїв Небесної Сотні у напрямку вул. Грушевського, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив п. 10.1 ПДР України, яким передбачено, що «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», виконавши маневр повороту, продовжуючи рух та під'їжджаючи до регульованого пішохідного переходу, не надав перевагу в русі пішоходу, чим порушив п. 16.2 ПДР України, яким передбачено, що «на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає», у результаті чого, допустив наїзд передньою частиною свого автомобіля на ОСОБА_6 , яка переходила проїзджу частину на зелений сигнал світлофора, рухаючись зліва на право відносно руху автомобіля.
Порушення ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху, а саме вимог п.п. 2.3 «Б», 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо - транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_6 середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_5 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме як: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
До суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 , про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 , підтримав клопотання захисника щодо звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому підсудний ОСОБА_5 зазначив, що він має постійне місце проживання, повторних кримінальних правопорушень не вчиняв, під час досудового розслідування та судового провадження від явки до органу досудового розслідування та суду не ухилявся, у розшуку не перебував. Наслідки закриття кримінального провадження із зазначених його захисником підстав йому відомі та роз'яснені.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання сторони захисту не заперечувала, наголошуючи на наявності підстав для закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому зазначила, що ОСОБА_5 повторних кримінальних правопорушень не вчиняв, під час досудового розслідування та судового провадження від явки до органу досудового розслідування та суду не ухилявся, у розшуку не перебував.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно приписів ч.ч. 2,3 ст. 4, ч. 1 ст. 5 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Кримінальним кодексом України за вчинення інкримінованого ОСОБА_5 протиправного діяння, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, на момент його скоєння, передбачено альтернативне кримінальне покарання, а саме: штраф від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
У судовому засіданні, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що протиправне діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України, у вчиненні якого органом досудового розслідування, обвинувачується ОСОБА_5 , вчинене останнім 26 вересня 2019 року.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, останні поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Відповідно до ст.ст. 284-289 КПК України, кримінальне провадження закривається судом зокрема у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо підчас здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судимий, після 26 вересня 2019 року повторних кримінальних правопорушень не вчиняв, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, від явки до органу досудового розслідування та суду не ухилявся, характеризується позитивно.
У зв'язку з чим, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення нетяжкого, не умисного злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, так як з дня вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, сплинули передбачені законом строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме відповідно три роки.
Запобіжний засіб у відношенні ОСОБА_5 на час судового провадження не обирався.
Заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 та з співвідповідача ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.А.» матеріальну та моральну шкоду, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України підлягає залишенню без розгляду. Вказаний цивільний позов потерпіла ОСОБА_6 має право пред'явити в порядку цивільного судочинства.
Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів не підлягають стягненню з ОСОБА_5 і підлягають віднесенню на рахунок держави, тому що у відповідності до ст. 124 КПК України, витрати на проведення вказаних експертиз, підлягають стягненню з засудженого на користь експертних установ, лише при ухвалені судом обвинувального вироку.
Вказаний правовий висновок викладений в Постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21).
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 49 КК України, ст.ст. 122, 124, 128, 284-289, 369-372, 376, 395 КПК України, суд, -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 - задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження у відношенні нього закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з відповідача ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди, а також про стягнення з співвідповідача ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» матеріальної шкоди, - залишити без розгляду, роз'яснивши ОСОБА_6 право на його пред'явлення до суду в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати, що полягають із витрачених експертними установами при проведенні експертиз в загальній сумі 3768,24 гривен - віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- автомобіль марки «Аudi А4», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », - залишити за належністю власнику транспортного засобу;
- DVD-R диск із відеозаписом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На ухвалу суду протягом 7 діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1