30 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1067/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.04.2022; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.04.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , отримуючи пенсію за вислугу років з 2014 року. 22.04.2022 позивач звернулася із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом від 13.01.2023 №0300-1706-8/2222 позивачу надано відповідь, якою повідомлено що відповідно до заяви, її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та при обчислені розміру пенсії за віком враховано заробітну плату обчислену відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 6186,32 грн. Для перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки немає підстав.
Позивач, з такими діями відповідача не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують її конституційне право на пенсійне забезпечення в розмірі, відповідному її заробітній платі та стажу, оскільки в даному випадку мало місце призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону, так як за призначенням пенсії по нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона звернулась вперше. Відповідно мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону. За таких обставин відповідач невірно застосував для обчислення розміру пенсії показник середньої заробітної плати по Україні.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.19).
В поданому до суду відзиві на позов від 23.02.2023 №0300-0902-7/8119 який надійшов електронним зв'язком (а.с.23-57), відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що положення статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються саме при призначенні пенсії. В даному випадку мало місце переведення з одного виду пенсії на інший, яке врегульовано частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.04.2022 позивачем подано заяву до пенсійного органу, щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з доданими до неї документами.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по віку продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по віку на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Положення статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються саме при призначенні пенсії. В даному випадку має місце переведення з одного виду пенсії на інший.
У зв'язку з цим, при застосуванні показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки Головне управління діяло правомірно та на виконання приписів абзацу 1 частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як ці відомості вже містилися в матеріалах пенсійної справи позивача.
Аналогічний відзив на адресу суду надійшов поштовим зв'язком 28.02.2023 за вх. №9683/23 (а.с.58-121).
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом що подачі заяв по суті справи.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, та не заперечується відповідачем по справі те що ОСОБА_1 з 30.12.2014 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією протоколу пенсійного органу від 05.01.2015 (а.с.60).
22.04.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.111).
Листом від 13.01.2023 №0300-1706-8/2222 позивачу надано відповідь, якою повідомлено що відповідно до заяви, її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та при обчислені розміру пенсії за віком враховано заробітну плату обчислену відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки - 6186,32 грн. Для перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки немає підстав (а.с.15).
Позивач, вважаючи дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправними, звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом №1058-IV визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 2 Закону №1788-ХІІ передбачено такий вид трудової пенсії як за вислугу років.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд зазначає, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернулася вперше 22.04.2022.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років позивач не користувалася жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою від 22.04.2022 про призначення їй пенсії за віком, позивач використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, та перейшла з одного виду пенсії на інший.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію по вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугою років.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №876/5312/17 від 31 жовтня 2018 року.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами по справі, позивачу з 30.12.2014 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.
Позивач 22.04.2022 звернулась до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
На підставі даної заяви ОСОБА_1 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-ІV.
Таким чином, у даному випадку позивач має право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Отже відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
На думку суду, відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 12 червня 2020 року у справі №400/293/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищенаведеного та також того, що позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за віком 22.04.2022, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій при призначенні пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, а тому з метою належного способу захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне позов задовольнити шляхом визнання таких дій відповідача протиправними, та для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень слід зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок та виплату (з врахуванням раніше виплачених сум) пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня призначення такої пенсії, а саме з 22.04.2022.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 858,88 грн., сплачений згідно з квитанції ID 7753-9800-8440-4624 від 27.01.2023 (а.с.8).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ13358826) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 22.04.2022 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 858,88 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський