30.03.2023 Провадження по справі № 2/940/105/23
Справа № 940/1309/22
Іменем України
30 березня 2023 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді : Косович Т.П.
при секретарі : Козуб І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
АТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 32143,86 гривень заборгованості за кредитним договором № 2037377777 від 02.09.2021 року та судові витрати по справі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.09.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2037377777, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 27000 грн. на споживчі цілі та 1296 грн. на придбання послуг зі страхування на строк до 02.09.2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних в період з 02.09.2021 року до 01.10.2021 року та 39% річних в період з 02.10.2021 року по виконання зобов'язання.
На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами не здійснює, внаслідок чого станом на 22.09.2022 року має заборгованість загальною сумою 32143,86 гривень, яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
При цьому відповідач ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з доданими до неї копіями документів не отримав, дані документи, надіслані йому рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання, повернулися до суду не врученими за відсутністю адресата.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.07.2022 року у справі № 908/3468/13, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду.
Судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі № 727/5718/21).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 02.09.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2037377777, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 27000 грн. на споживчі цілі та 1296 грн. на придбання послуг зі страхування на строк до 02.09.2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних в період з 02.09.2021 року до 01.10.2021 року та 39% річних в період з 02.10.2021 року по виконання зобов'язання (а.с. 4-15).
На виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами не здійснює, внаслідок чого станом на 22.09.2022 року має заборгованість за договором № 2037377777 від 02.09.2021 року загальною сумою 32143,86 гривень, з яких 25736,64 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 6407,22 грн - заборгованість за відсотками (розрахунок заборгованості - а.с. 20).
13.10.2022 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про погашення заборгованості в сумі 32143,86 гривень, проте дана вимога була відповідачем проігнорована та борг не сплачений (а.с. 18).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання, тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити повністю, оскільки відповідачем порушено умови кредитного договору № 2037377777 від 02.09.2021 року та не виконано взятих на себе зобов'язань.
Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2481 гривня як передбачено ч. 2 ст. 4 З «Про судовий збір» станом на 01.01.2022 року, що підтверджується платіжним дорученням № 2901547536 від 25.11.2022 року (а.с. 3), а тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача.
Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦКУкраїни, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, юридична адреса: 01033, Україна, м. Київ, вул. Жилянська, 43, заборгованість за кредитним договором № 2037377777 від 02.09.2021 року в сумі 32143 (тридцять дві тисячі сто сорок три) гривні 86 копійок та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Т.П.Косович