Справа № 364/132/23
Провадження № 1-кп/364/30/23
29.03.2023 року Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111030001806 від 02.08.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надросівка Володарського району Київської області, громадянина України, з неповною загально-середньою освітою, одруженого, який на утриманні має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оператора машинного доїння у Приватному підприємстві «Аграрне», на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий у порядку ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 06 години 02 серпня 2022 року, тобто під час дії воєнного стану, перебуваючи на території полезахисної лісосмуги, яка розташована за межами с. Рубченки Білоцерківського району Київської області, між полями № 5/1 та № 5/2 в адміністративних межах Рубченківського старостинського округу Володарської селищної територіальної громади, в порушення ст. ст. 12, 38, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 69 Лісового кодексу України, п.п. 2, 44, 5 «Правил відпуску деревини на пні в лісах України», затверджених постановою КМУ від 29.07.1999 № 1378, Постанови КМУ від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером тощо), виданим уповноваженим органом, здійснив незаконну вирубку дерев за допомогою бензопили шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту на пні 20 дерев породи «клен», розмірами: 1 дерево діаметром пня 34x33 сантиметрів (сухостій), 2 дерево діаметром пня 23x19 сантиметрів (сухостій), 3 дерево діаметром пня 33x30 сантиметрів, 4 дерево діаметром пня 21x19 сантиметрів, 5 дерево діаметром пня 18x17 сантиметрів (сухостій), 6 дерево діаметром пня 21x22 сантиметрів, 7 дерево діаметром пня 15x19 сантиметрів (сухостій), 8 дерева діаметром пня 10x9 сантиметрів, 9 дерево діаметром пня 11x12 сантиметрів, 10 дерево діаметром пня 19x16 сантиметрів, 11 дерево діаметром пня 19x21 сантиметрів, 12 дерево діаметром пня 11x13 сантиметрів, 13 дерево діаметром пня 12x15 сантиметрів (сухостій), 14 дерево діаметром пня 17x16 сантиметрів (сухостій), 15 дерево діаметром пня 20x18 сантиметрів, 16 дерево діаметром пня 20x18 сантиметрів, 17 дерево діаметром пня 24x19 сантиметрів, 18 дерево діаметром пня 32x30 сантиметрів, 19 дерево діаметром пня 21x16 сантиметрів, 20 дерево діаметром пня 11x10 сантиметрів.
Внаслідок незаконної порубки дерев на території вищевказаної полезахисної лісосмуги ОСОБА_4 заподіяно державі Україна в особі Володарської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області істотну шкоду, що становить 34 834 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять чотири) гривні копійок) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинуваться у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та щиро розкаявся. При призначенні покарання просив суворо не карати.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти позиції сторони захисту, просив призначити покарання у вигляді 2 років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Допитавши обвинуваченого та дослідивши докази, що характеризують його особу, зокрема досудову доповідь, та підтверджують наявність у даному кримінальному провадженні процесуальні витрати та речові докази, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, який є раніше не судимим в порядку ст. 89 КК України, його майновий стан та ту обставину, що на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, наявність двох обставин, які пом'якшують покарання та однієї обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, добровільне відшкодування завданої шкоди останнім та ставлення до вчиненого, а саме осуд своїх дій та готовність понести покарання.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 246 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого та обставини зазначені вище, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 246 КК України у вигляді обмеження волі та можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним призначеного покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов'язків згідно ст.76 КК України.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Крім того, суд виходить з того, що п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України визначено, що у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання, застосовується спеціальна конфіскація.
Згідно ч. 9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
З матеріалів провадження вбачається, що кримінальне правопорушення було вчинено за допомогою бензопили «OULIGEN», що належить обвинуваченому.
Тому суд вважає, що оскільки кримінальне правопорушення було вчинено за допомогою вказаної пили, то зазначений речовий доказ підлягає спеціальній конфіскації на підставі ч.1,2 ст.96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України, ч.9 ст. 100 КПК України, як знаряддя злочину.
Долю інших речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100,124,349, 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у сумі 1887 (одна тисяча вісімсот сім) гривень 70 копійок.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні:
- деревину породи «клен», об'ємом два куби, яка знаходиться на зберіганні у ВП № 4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ( вул. Миру, 25-а, смт Володарка Київської області) повернути за належністю Володарській селищній територіальній громаді Білоцерківського району Київської області.
На підставі ч.1,2 ст.96-1, п.4 ч.1 ст.96-2 КК України після набрання вироком законної сили застосувати спеціальну конфіскацію щодо бензопили помаранчевого кольору, кустарного виробництва марки «OULIGEN», вилучену у обвинуваченого.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1