Справа № 357/1340/23
Провадження № 2/357/961/23
28 березня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Пустовій Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6 га, що розташована на території с. Мала Михайлівка Білоцерківського району Київської області. Спадкоємцями по заповіту являються діти померлої: позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які звернулися до нотаріуса, щоб оформити спадщину. Однак, позивачу не було відомо про існування заповіту, а лише в кінці серпня 2022 року його сестра ОСОБА_2 повідомила позивача, що їх матір ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склала заповіт. Після чого позивач направив нотаріусу заяву про прийняття спадщини, однак 26.08.2022 року позивачу надійшла відповідь, в якій було зазначено про наявність помилки в написанні дати смерті ОСОБА_4 . А тому, позивачем після усунення помилок було повторно направлено заяву про прийняття спадщини, однак 16.09.2022 року нотаріус направила листа, в якому зазначалось, що заява позивача прийнята та долучена до матеріалів справи, однак ОСОБА_1 був пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач зазначає, що з об'єктивних причин не міг раніше подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері, оскільки не був обізнаний про наявність заповіту, просив зважити на похилий вік, проживання на значній відстані від померлої матері, а тому вважає, що строк подачі заяви на прийняття спадщини був пропущений з поважних причин та просить суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини строком в три місяці.
Ухвалою суду від 08.02.2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. (а.с. 18)
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 08.02.2023 року витребував від Третьої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області належним чином завірену копію спадкової справи, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 20).
02.03.2023 року на адресу суду надійшли довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання відповідачів. (а.с. 39,40)
09.03.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача ОСОБА_5 надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі сторони позивача (а.с.42)
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 09.03.2023 року закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 47-48)
20.03.2023 року на адресу суду від Третьої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області надійшла копія спадкової справи № 3/2022, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 50-82)
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 22.03.2023 року представник позивача ОСОБА_5 направила на електронну адресу суду клопотання про проведення судового засідання без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. (а.с. 85)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, 09.03.2023 року подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечила щодо задоволення позовних вимог (а.с. 44).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, 09.03.2023 року подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечила щодо задоволення позовних вимог (а.с. 45).
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.12.2021 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (а.с.52).
Встановленим є те, що ОСОБА_4 , склала заповіт, відповідно до якого розпорядилась, що всі права та обов'язки, що належатимуть їй на час смерті і не припиняються внаслідок смерті, в тому числі щодо права власності на будь-яке майно, де б воно не було із чого воно не складалось, заповіла рівними долями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Заповіт посвідчений секретарем Великополовецької сільської ради депутатів Марченко Г.М., 14.01.2009 року (а.с.53).
Встановлено, що позивач направив до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері 19.08.2022 року (а.с. 77), однак, 26.08.2022 року у відповідь на вказану заяву Третя білоцерківська державна нотаріальна контора повідомила, що вказана заява не може бути прийнята, зареєстрована, оскільки заява надійшла 26.08.2022 року, а 06.10.2022 року календарно не настало (а.с. 78 зворот), тобто позивачем було допущено помилку у написанні дати смерті своєї матері.
13.09.2022 року ОСОБА_1 направив виправлену заяву про прийняття спадщини, після смерті своєї матері (а.с. 79), 16.09.2022 року у відповідь на вказану заяву Третя білоцерківська державна нотаріальна контора надала листа, в якому зазначено, що заява прийнята та долучена до спадкової справи №3/2022, однак ОСОБА_1 пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с. 80 зворот)
Встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , Третьою білоцерківською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 3/2022. (а.с.50-82)
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач має намір прийняти спадщину після своєї матері, однак, існують перешкоди для оформлення спадкових прав, оскільки в силу юридичної необізнаності, відсутністю інформації щодо наявності заповіту, зважаючи на похилий вік, проживання позивача на значній відстані від померлої (позивач проживає в м. Кропивницький Кіровоградської області, а померла проживала в с.Мала Михайлівка Білоцерківського району, Київської області) та технічної помилки в направленні до нотаріальної контори першої заяви, позивач не зміг вчасно звернутися до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 .
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов'язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Призначення спадкоємців - є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права (правова позиція в постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 та в постанові ВС по справі № 405/7058/19 від 26.07.2021 року).
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Також, суд приймає до уваги, що Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, строк якого Указами Президента України неодноразово було продовжено, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Зазначена подія є поважною причиною пропуску спадкоємцями строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Зокрема, відповідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Суд, оцінюючи та аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення. Суд вважає, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, вказані позивачем причини були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини.
На час відкриття спадщини, позивач не проживав разом зі своєю матір'ю, а проживає в місті Кропивницький Кіровоградської області; позивач вперше звернувся із заявою про прийняття спадщини 19.08.2022 року, тобто з пропуском строку - 13 днів, однак допустив помилку у написанні дати смерті своєї матері, що послугувало підставою для неприйняття нотаріусом вказаної заяви; заповіт є чинним, спору між спадкоємцями не виявлено; доказів чи заперечень в спростування наведеного - суду не надано.
В даному випадку, з урахуванням справедливого балансу інтересів сторін по справі, суд вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини (3 місяці) з метою фактичної реалізації ним своїх спадкових прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216,1218, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 133, 263,141, 259, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк, в три місяці, після набрання рішенням у даній справі законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду виготовлено 30.03.2023 року.
Суддя О. Я. Ярмола