Справа № 344/7760/21
Провадження № 1-кп/344/301/23
30 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Джурків Коломийського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , з неповною вищою освітою, одруженого, не працюючого, пенсіонера, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_6 заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), у великих розмірах, за наступних обставин.
Так, наприкінці березня 2019 року ОСОБА_6 дізнався від потерпілого ОСОБА_5 , про те, що останній планує придбати у власних цілях транспортний засіб. В цей час у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою. В подальшому, 31 березня 2019 року ОСОБА_6 , будучи у дружніх стосунках з родичами ОСОБА_5 , перебуваючи із останнім у власному будинку, що по АДРЕСА_1 , та розуміючи, що в потерпілого на протязі тривалого часу виникло стійке відчуття довіри до нього, з метою подальшої реалізації свого протиправного умислу, запропонував ОСОБА_5 придбати в нього транспортний засіб марки «Nisan Maxima» д.н.з. НОМЕР_2 , за грошові кошти в сумі 9000 доларів США. В цей же час, з метою введення потерпілого в оману, ОСОБА_6 приховав інформацію про те, що власником транспортного засобу останній не являється. Як наслідок, ОСОБА_5 , будучи переконаним у правомірності дій ОСОБА_6 , як довіреної особи, погодився на запропоновані йому умови, після чого останні домовились про подальшу передачу грошових коштів 10 квітня 2019 року в м. Івано-Франківськ. Надалі, 10 квітня 219 року близько 14год. 10хв., діючи відповідно до попередньо встановленої домовленості, перебуваючи в приміщенні кафе «Діді Гулі» за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 4-а, ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний умисел, переслідуючи мету власного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи довірою ОСОБА_5 , обіцяючи продати автомобіль, який йому не належить, отримав від потерпілого грошові кошти в сумі 9000 доларів США, що становить 240264,88 гривень. Після чого ОСОБА_6 , не маючи наміру передавати автомобіль, запевнив потерпілого, що предмет покупки передасть протягом доби. В подальшому ОСОБА_6 обумовлену домовленість не виконав, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, беззастережно та суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_5 знайомий тривалий час, стосунки між ними були нормальні. В березні 2019 року він запропонував ОСОБА_5 придбати транспортний засіб марки «Nisan Maxima» за грошові кошти в сумі 9000 доларів США. 10 квітня 2019 року, точного часу не пам'ятає, він, перебуваючи в кафе «Діді Гулі» по вул. Грюнвальдська, обіцяючи продати автомобіль, який насправді йому не належить, отримав від потерпілого грошові кошти в сумі 9000 доларів США. В подальшому обумовлену домовленість він не виконав, а грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. До вчиненого він ставиться критично, щиро каявся, добровільно відшкодував частину завданих збитків в сумі 3000 доларів США, решта відшкодує при першій можливості. Просив суд його суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном зловживаючи довірою (шахрайство), що завдало шкоди потерпілому, вчинене у великих розмірах.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані про особу винного, який критично ставиться до вчиненого; його вік; стан здоров'я та його майновий стан; за місцем проживання характеризується посередньо; одружений; він не працює; пенсіонер; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває; раніше не судимий.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає повне та беззастережне визнання вини, щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданих збитків.
Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
Крім цього, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення, та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.
Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із встановленням іспитового строку 2 роки, потерпілого, яка викладена в письмовій заяві, обвинуваченого, який просив суворо його не карати, та захисника, який просив застосувати ст. 75 КК України встановивши іспитовий строк 1 рік, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_6 слід призначити основне покарання у виді позбавлення в межах санкції ч. 3 ст. 190 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
В той же час урахуванням викладених вище обставин, особи обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, він є особою пенсійного віку та згідно наданих медичних документів - хворіє, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов'язки.
Також відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Суд вважає, що є всі правові та достатні підстави цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 слід задовольнити частково.
Зокрема, суд враховує, що реальний розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків становить саме 9000 доларів США (240264 гривні 88 копійок), якими ОСОБА_6 заволодів у ОСОБА_5 , зловживаючи довірою останнього.
09 вересня 2022 року обвинувачений добровільно відшкодував потерпілому частину завданих збитків в сумі 3000 доларів США, що становить 109705 гривень 80 копійок. Залишок невідшкодованих збитків станом на 30 березня 2023 року становить 6000 доларів США і за курсом НБУ складає 219411 гривень 60 копійок, які і слід стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 .
При цьому суд враховує, що даний розмір не відшкодованих збитків не оспорюється та визнається самим обвинуваченим.
В той же час заявлена потерпілим до стягнення сума процентів (79051 гривня 25 копійок) та моральна шкода (15000 гривень) є не обґрунтованою і до стягнення не підлягає. В цій частині суд в позові відмовляє.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого судом не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , - 219411 (двісті дев'ятнадцять тисяч чотириста одинадцять) гривень 60 копійок на відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 2059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) гривень 44коп. процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертизи.
Речові докази:
мобільний телефон марки «Samsung» (постанова слідчого від 08 квітня 2021 року), - повернути ОСОБА_5 за належністю;
диски з відеозаписом та інформацією (постанови слідчого від 28 квітня 2019 року та від 07 травня 2021 року), - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий-суддя Роман ХОРОСТІЛЬ