30.03.2023 Єдиний унікальний номер 205/1779/23
Провадження № 2/205/1277/23
30 березня 2023 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
22 лютого 2023 року позивач ОСОБА_1 подала до суду вищевказану позовну заяву.
22 лютого 2023 року відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України надісланий запит до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради для визначення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача, відповідь на який суд так і не отримав.
Разом з тим, суддею через систему «Електронний суд» отримано відповідь № 6579 від 29 березня 2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації відповідача відповідно до якої відповідач зареєстрований на території Новокодацького району м. Дніпра.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
Однак позивачем у позовній заяві зазначена невірна назва суду: замість «Ленінський районний суд м. Дніпропетровська», вказано «Ленінський міський суд м. Дніпро».
Також згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Отже, позивачем не зазначено вказані відомості сторін, а якщо ця інформація їй не відома про це потрібно зазначити.
Окрім того, позивачем усупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено відомостей щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також у порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Більш того, частинами 4, 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу, оригіналу який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року за № 55.
Так, пункт 5.27 цього стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Вказані вимоги закону позивачем не виконані, подані суду в копіях письмові докази, що є додатком до позовної заяви не засвідчені підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:Т.П. Терещенко
.