вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
09.02.2023 Справа № 917/732/22
За позовною заявою Комунального підприємства "Маріупольводоканал", вул. Соборна, 7, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, а/с 623
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017", вул. Зіньківська, 19 - Б, м. Полтава, Полтавська область, 36009
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Маріупольська міська рада Донецької області, просп. Соборний, 74, м. Запоріжжя, 69063
про зобов'язання вчинити дії.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Горішна Ю.В.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 09.02.2023.
Суть справи. Комунальне підприємство "Маріупольводоканал" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.08.2022.
Ухвалою суду від 15.08.2022, суд задовольнив клопотання Маріупольської міської ради Донецької області та залучив до участі її у справі як третю особу. Підготовче судове засідання призначено на 20.09.2022 на 10 год. 30 хв.
09.09.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 6334).
19.09.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 6623).
19.09.2022 від Маріупольської міської ради через систему "Електронний суд" надійшли пояснення щодо позову (вх. № 6640) та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 20.09.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 18.10.2022 на 10:30 год.
Судове засідання 18.10.2022 відбулось в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 18.10.2022 представник третьої особи заявив клопотання про витребування у відповідача звіту по погашених/отоварених палевних талонів, які були передані КП "Маріупольводоканал" у рамках Договору поставки № 85 (зі змінами) від 23.12.2021.
Ухвалою суду від 18.10.2022 задоволено клопотання третьої особи, а саме запропоновано (з урахуванням виправлення описки) відповідачу в строк, а саме до 14.11.2022 надати звіт по погашених/отоварених палевних талонів, які були передані КП "Маріупольводоканал" у рамках Договору поставки № 85 (зі змінами) від 23.12.2021; закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 17.11.2022 на 11:00 год.
04.11.2022 позивачем подано заяву про витребування у відповідача звіту по погашених/отоварених палевних талонів, які були передані КП "Маріупольводоканал" у рамках Договору поставки № 85 (зі змінами) від 23.12.2021 (вх. № 8281).
Від третьої особи надійшли додаткові пояснення, в якому міська рада просить витребувати у відповідача звіт по погашених/отоварених палевних талонів, які були передані КП "Маріупольводоканал" у рамках Договору поставки № 85 (зі змінами) від 23.12.2021 (вх. № 8370 від 08.11.2022).
Ухвалою суду від 10.11.2022 задоволено клопотання третьої особи, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда Ритейл 2017" звіт по погашених/отоварених палевних талонів, які були передані КП "Маріупольводоканал" у рамках Договору поставки № 85 (зі змінами) від 23.12.2021, судом визначено надати відповідні документи у строк до 16.11.2022.
15.11.2022 від представника Маріупольської міської ради Донецької області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 8755), в задоволенні якої відмовлено, про що постановлено відповідну ухвалу.
Станом на 17.11.2022 від відповідача витребувані судом документи не надходили.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.11.2022 відкладено засідання на 13.12.2022, 10:30; визначено відповідачу виконати вимоги ухвали суду від 10.11.202 та надати звіт по погашених/отоварених палевних талонів, які були передані КП "Маріупольводоканал" у рамках Договору поставки № 85 (зі змінами) від 23.12.2021.
13.12.2022 від відповідача надійшли додаткові документи для приєднання до матеріалів справи, а саме звіт отоварених талонів (вх. № 9800).
Судове засідання призначене на 13.12.2022 не відбулось, в зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою суду від 04.01.2023 призначено дату судового засідання про розгляд справи по суті на 09.02.2023, 11:30.
Від представника Комунального підприємства "Маріупольводоканал" надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 1450 від 03.02.2023, № 1504 від 06.02.2023).
В задоволенні вказаних заяв відмовлено, про що постановлено відповідну ухвалу.
08.02.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 1619), які долучені судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 09.02.2023 представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.
Представнику позивача було відмовлено в заявах про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з мотивів, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.
У судовому засіданні 09.02.2023 відповідно до статті 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Судом були з'ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Представникам надано заключне слово, які підтримали кожний свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Комунальним підприємством «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» (Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДЕЖДА РИТЕЙЛ 2017» ( Відповідач/Постачальник) 03.09.2021 було укладено договір поставки № 895 (далі - Договір, а.с. 4-9 том 1).
При цьому, Сторони узгодили наступне.
Постачальник зобов'язується поставити нафтопродукти (далі - «Товар») по найменуванню, у кількості та в терміни відповідно до умов цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Товар в установленому цим Договором порядку та розмірі (п. 1.1. Договору).
Найменування, асортимент, кількість, комплектність і ціна Товару узгоджені Сторонами в Специфікаціях до даного Договору, що є його невід'ємною частиною (далі «Специфікація») (п. 1.2 Договору).
Код за ДК 021 -2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (п. 1.3 Договору).
Порядок випуску нафтопродуктів Передача та фактичне приймання нафтопродуктів здійснюється при пред'явленні Покупцем уповноваженою ним особою електронної картки або паливного талону (далі за текстом Товару - ЕК та ГІТ) на АЗС, що входять у систему безготівкових розрахунків за ЕК Постачальника та ПТ Постачальника, список яких надає Постачальник. Відпуск (передача) нафтопродуктів Покупцю проводиться лише за умови їх фактичної наявності на АЗС ЕК та ПТ надається Постачальником Покупцю безкоштовно (п. 2.1 Договору).
Видача товару по талонам або по пластиковим карткам, на цілодобових автозаправних станціях (АЗС) Постачальник та/або його партнерів, згідно Дислокації із зазначенням їх місцезнаходження за предметом закупівлі, в м. Маріуполь, Донецька обл., перелік яких надає Постачальник, та одна з власних АЗС по автомобільним дорогам повинна розташовуватися не далі:
- 5 км від місцезнаходження стоянки транспорту Покупця (Донецька область, м. Маріуполь, пр. Перемоги, 35);
- 2 км від місцезнаходження стоянки транспорту Покупця (Донецька область, м. Маріуполь, пров. Студентський, 1), що призначена для ліквідації аварійних ситуацій в місті Маріуполь (надати довідку у довільній формі з підтвердженням адреси АЗС);
та згідно заявці покупця по всій території, підконтрольній Україні (наявність розгалуженої мережі заправок), на яких буде здійснюватися видача товару, а саме: Дизельне паливо (зимове/літнє) (п. 2.2 Договору).
Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість Товару, поставка якого здійснюється відповідно до доданих до неї Специфікацій, але в будь-якому випадку не може перевищувати 16 194 000,00 грн (шістнадцять мільйонів сто дев'яносто чотири тисячі гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 20 %: 2 699 000,00 грн (два мільйони шістсот дев'яносто дев'ять тисяч гривень 00 копійок) (п. 4.3 Договору).
Оплата Покупцем Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах цього Договору (п. 4.4 Договору).
Зобов'язання Постачальника щодо поставки (передачі) Товару Покупцеві вважається виконаним з моменту передачі всієї партії Товару Покупцю в пункті призначення, зазначеному в п. 2.2. Договору. Дата поставки і момент переходу права власності на Товар від Постачальника до Покупця визначається моментом передачі Товару Покупцю і підписання уповноваженими, представниками сторін видаткової накладної, якщо інше не передбачене умовами договору. Постачальник забезпечує поставку першої партії товару у кількості не менше 25% від загальної кількості Товару одразу після укладання сторонами договору. Наступна кількість партії та строки поставки Товару буде зазначатися в заявках Покупця. Вартість товару, отриманого Покупцем зміні не підлягає (п. 5.1 Договору).
В Розділі 7 Договору Сторони визначили, що Постачальник має право блокувати ЕК та ПГ (тимчасово припинити відпуск нафтопродуктів) у таких випадках: надання письмового повідомлення Покупцем про пошкодження або втрату ЕК або ПТ; неправильного вводу персонального коду доступу більше 3 (трьох) разів поспіль; невикористання ЕК або ПТ протягом 6 місяців; дії форс-мажорних обставин; відповідної письмової вимоги Покупця; припинення дії Договору; не здійснювати відпуск нафтопродуктів з АЗС на період їх реконструкції, планових та позапланових ремонтів, збоїв в роботі технічних та комп'ютерних систем, терміналів, електропостачання, що впливають на роботу АЗС.
Постачальник зобов'язаний відпускати нафтопродукти на АЗС Користувачу ЕК на його вимогу згідно заявленій марці нафтопродуктів та їх кількості з урахуванням добового ліміту, що обліковується на ЕК, за винятком випадків, коли робота АЗС припинена внаслідок технічної аварії або дії форс-мажорних обставин.
23.12.2021 між Сторонами підписано Додаткову угоду, якою змінили ціну Договору у бік зменшення (а.с. 10 том 1).
Крім того, 02.09.2021 між сторонами підписано Договір забезпечення № 893, відповідно до якого забезпеченням виконання Договору про закупівлю є грошові кошти в сумі 161 940,00 грн (Сто шістдесят одна тисяча дев'ятсот сорок гривень 00 копійок), без ПДВ (далі - забезпечення), що становить 1% вартості (ціни) Договору про закупівлю.
Учасник (відповідач у цій справі) зобов'язується особисто перерахувати грошові кошти, зазначені в пункті 2.1 цього Договору, в повному обсязі на рахунок Замовника, зазначений в розділі 8 Договору забезпечення, не пізніше дати укладення Договору про закупівлю (п. 2.1., 2.2 Договору № 893) (а.с. 12-14 том 1).
Позивач зазначає, що у зв'язку із тимчасовою окупацією м. Маріуполя Донецької області представниками так званих ДНР, отримання дизельного палива у даному населеному пункті на даний час не представляється можливим.
12.05.2022 Покупець (Позивач у справі), листом-заявкою від 11.05.2022 № 23 (а.с. 15 том 1), звернувся до Постачальника (Відповідач у справі), засобами електронної пошти, яка була вказана у реквізитах Договору, з метою отримання відповідної кількості Дизельного палива або ЕК/ПТ на АЗС Постачальника, що розташовані на території підконтрольній Україні, як це передбачено вищезазначеним п. 2.2. Договору.
Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків станом за січень 2021 - квітень 2022 за Договором № 895, станом на 30.04.2022 у Покупця відсутня заборгованість, тобто умови Договору Покупцем виконуються в повному обсязі.
Але, Відповідачем не надано Позивачу ЕК та/або ПТ для отримання Дизельного палива на АЗС Постачальника, що розташовані на території підконтрольній Україні, як це передбачено вищезазначеним п. 2.2. Договору, тобто вбачається грубі порушення умов Договору та, як наслідок цього, прав Позивача.
Відповідач в свою чергу вказує, що на виконання умов Договору № 895 ТОВ «Надежда Ритейл 2017»:
- 30 вересня 2021 року на підставі видаткової накладної №81083 поставило КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» товар (дизельне пальне) у кількості 20 000 літрів на суму 539800 грн. Указаний обсяг пального оплачений КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» 8 жовтня 2021 року згідно платіжного доручення №9638;
- 20 жовтня 2021 року на підставі видаткової накладної №87680 поставило КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» товар (дизельне пальне) у кількості 20 000 літрів на суму 539800 грн. Указаний обсяг пального оплачений КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» 26 жовтня 2021 року згідно платіжного доручення №10041.
23 грудня 2021 року КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» та ТОВ «Надежда Ритейл 2017» уклали Додаткову угоду №1 до Договору поставки №895 від 03.09.2021, відповідно до якої змінили ціну договору у бік зменшення.
На виконання Договору поставки №895 від 03.09.2021р. з урахуванням змін, внесеними Додатковою угодою від 23 грудня 2021 року, ТОВ «Надежда Ритейл 2017» за замовленням КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» на підставі видаткової накладної №99556 від 24 грудня 2021 року поставило останньому 553 110 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі сто десять) літрів дизельного пального на суму 14 834 410,20 грн, передавши талони (КВУ - картки внутрішнього обліку) на дизельне пальне. Указаний обсяг пального оплачений КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» 24 грудня 2021 року згідно платіжного доручення №23.
Отже, на думку відповідача, зобов'язання ТОВ «Надежда Ритейл 2017» за договором поставки № 895 від 03.09.2021 з урахуванням змін внесених Додатковою угодою виконані в обсязі 593110 літрів.
Відповідач вказує, що надати оригінали первинних документів ТОВ «Надежда Ритейл 2017» не має можливості, оскільки останні зберігалися безпосередньо в офісі відповідача у місті Маріуполь і не можуть бути надані на даний час суду через тимчасову окупацію міста Маріуполь.
Також, відповідач вказує, що 07.09.22 звернувся до КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» листом №59 від 07.09.2022 з проханням зменшити обсяги закупівлі, у зв'язку з подальшою неможливістю виконання договору, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та запропоновано проект додаткової угоди (а.с. 116-120 том 1).
Позивач у відповіді на відзив зазначає наступне.
Згідно умов Договору, позивач придбав у відповідача Товар, сплатив грошові кошти (цей факт підтверджується та не спростовується Відповідачем, який зазначає, що Товар сплачений за відповідними накладними на загальну суму 15 914 010, 20 грн. (п'ятнадцять мільйонів дев'ятсот чотирнадцять тисяч десять гривень 20 копійок), отримав паливні талони для подальшого отримання палива на АЗС постачальника, а отримати свій Товар не може. Право власності на Товар належить Позивачу, а відпуск дизельного палива, яке наразі знаходиться у відповідача не здійснюється останнім, чим порушуються права власності Позивача.
Отримання видаткових накладних на Товар в офісному приміщенні Відповідача не є отриманням Товару в натурі Позивачем ня АЗС постачальника та не може розцінюватися, як виконання умов Договору Відповідачем в частині поставки Товару Позивачу.
Необхідність звернення до суду обумовлена порушенням Відповідачем певних пунктів Договору в частині ненадання Позивачу електронної картки та/або паливних талонів для отримання відповідної кількості дизельного палива на АЗС, які знаходяться на підконтрольній Україні території, оскільки у зв'язку із тимчасовою окупацією м. Маріуполя, отримання дизельного палива у даному населеному пункті на даний час не представляється можливим та під час активних бойових дій у місті талони на пальне були втрачені.
Третя особа яка залучена судом на стороні позивача та не заявляє самостійних вимог, у своїх поясненнях підтримала позовні вимоги позивача, виклавши аналогічну позицію.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Спірні правовідносини між сторонами виникли в зв'язку з укладенням та виконанням договору поставки.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 ЦК України).
На виконання умов Договору № 895 ТОВ «Надежда Ритейл 2017»:
- 30 вересня 2021 року на підставі видаткової накладної №81083 поставило КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» товар (дизельне пальне) у кількості 20 000 літрів на суму 539800 грн. Указаний обсяг пального оплачений КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» 8 жовтня 2021 року згідно платіжного доручення №9638;
- 20 жовтня 2021 року на підставі видаткової накладної №87680 поставило КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» товар (дизельне пальне) у кількості 20 000 літрів на суму 539800 грн. Указаний обсяг пального оплачений КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» 26 жовтня 2021 року згідно платіжного доручення №10041.
23 грудня 2021 року КП «МАРІУПОЛЬВОДОКАНАЛ» та ТОВ «Надежда Ритейл 2017» уклали додаткову угоду №1 до Договору поставки №895 від 03.09.2021, відповідно до якої змінили ціну договору у бік зменшення.
В матеріалах справи наявні копії відповідних документів (видаткові накладні, платіжні доручення, а.с. 61-66 том 1), щодо їх оригіналів відповідач вказує, про неможливість їх надання через тимчасову окупацію міста Маріуполь.
Умовами Договору № 895 передбачено, що зобов'язання Постачальника щодо поставки (передачі) Товару Покупцеві вважається виконаним з моменту передачі всієї партії Товару Покупцю в пункті призначення, зазначеному в п. 2.2. Договору. Дата поставки і момент переходу права власності на Товар від Постачальника до Покупця визначається моментом передачі Товару Покупцю і підписання уповноваженими, представниками сторін видаткової накладної, якщо інше не передбачене умовами договору. Постачальник забезпечує поставку першої партії товару у кількості не менше 25% від загальної кількості Товару одразу після укладання сторонами договору. Наступна кількість партії та строки поставки Товару буде зазначатися в заявках Покупця. Вартість товару, отриманого Покупцем зміні не підлягає (п. 5.1 Договору).
Згідно пунктів 4.7, 4.1 Договору оплата Товару (якщо за умовами додатків до договору не передбачено інше) проводиться після отримання Покупцем партії Товару в повному обсязі протягом 45 (сорока п'яти) робочих днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акту прийому-передачі Товару та за умови отримання Покупцем документів, зазначених в п. 5.4 цього Договору.
В матеріалах справи наявна Довідка про надходження на рахунок відповідача від позивача коштів на суму 15 914 010,20 грн (а.с. 67 том 1).
Позивач у своєму позові заявляє вимоги про зобов'язання відповідача надати електронні картки та/або паливні талони для отримання дизельного палива в кількості 600 000 тисяч літрів.
Зважаючи на дату надходження грошових коштів та змісту специфікації (а.с. 9 зворотна сторона) у редакції Додаткової угоди № 1 від 23 грудня 2021 року, змісту видаткових накладних, вбачається, що ТОВ «Надежда Ритейл 2017» виконало зобов'язання з передачі талонів на дизельне пальне відповідно до видаткових накладних №81083 від 30 вересня 2021 року, № 87680 від 20 жовтня 2021 року, № 99556 від 24 грудня 2021 року на загальну кількість 593 110 літрів дизельного пального.
Відносно залишку 6 890 літрів дизельного пального, яке не передавалось (не відвантажувались талони) позивачу, ТОВ "Надежда Ритейл 2017" 07.09.2022 листом №59 від 07.09.2022 звернулась до позивача з проханням зменшити обсяги закупівлі, у зв'язку з подальшою неможливістю виконання Договору, відповідно до п. 1 ч. 5 статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" та запропоновано підписати проект Додаткової угоди.
Відповідно до частини першої статті 386 Цивільного Кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Захист права власності це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.
Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові та зобов'язально-правові засоби захисту права власності.
У розумінні приписів статті 391 Цивільного кодексу України право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Спосіб захисту цивільного права чи інтересу це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований в усталеній практиці Верховного Суду (постанов а ВП ВС від 06.04.2021р. №910/10011/19 і ін.).
Судом встановлено, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий договір. Неналежне як вважає позивач виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору стало матеріальною підставою даного позову.
При цьому, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з Прав Людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку що позивачем не доведено обставин на які він посилається у своєму позові щодо порушення відповідачем умов Договору № 895, його позиція не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно статті 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.03.2023 з урахуванням перебування судді на лікарняному та у тривалій відпустці.
Суддя Погрібна С.В.