Справа № 149/824/23
Провадження №3/149/425/23
Номер рядка звіту 325
29.03.2023 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Павлюк О. О., розглянувши матеріали, що надійшли від Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 4, 06.03.2023 головним державним виконавцем Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вторук Д. В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1252/11 від 14.10.2011, виданого Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/6 частини від заробітку на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення донькою повноліття, встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 допустив заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 16293,78 грн., що перевищує суму сукупного розміру за шість місяців, чим порушив ст. 71 Закону України "про виконавче провадження" та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Частиною 1 ст. 183-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При вирішенні питання про достатність доказів, наявних у справі, для ухвалення рішення, суддя зауважує, що згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31).
В рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
В контексті зазначеного суддя звертає увагу, що Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складено відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку), в межах якого суд здійснює розгляд справи.
При цьому суд не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом висувається. Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.). 19 квітня 2018 р. Верховний Суд у справі № 204/6235/15-к сформував висновок про те, що суд не вправі притягати до відповідальності осіб, яким не пред'являлося обвинувачення, і очевидно, що такий стандарт поширюється також на розгляд справ про адміністративні правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 4, 06.03.2023 головним державним виконавцем Хмільницького відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вторук Д. В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1252/11 від 14.10.2011 виданого Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/6 частини від заробітку на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення донькою повноліття, встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 допустив заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 16293,78 грн., що перевищує суму сукупного розміру за шість місяців.
До адміністративного матеріалу додано розрахунок заборгованості станом на 01.03.2023 по виконавчому провадженню № 54519496, в якому зазначено, розмір аліментів: по 1/6 частині усіх видів заробітку, а також те що вказаний розрахунок надано на підставі виконавчого листа Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області № 2-1252 від 14.10.2011.
Також, адміністративний матеріал містить копію виконавчого листа № № 2-1252 від 14.10.2011, відповідно до якого розмір стягуваних аліментів в ОСОБА_1 становить 1/2 частини від усіх видів заробітк, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На підставі вказного виконавчого листа головним державним виконавцем Калачик Д. В. було відкрито виконавче провадження № 54519496.
Крім того, зазначений виконавчий лист містить відмітки державних виконавців про те, що "виконавчий документ завершено згідно заяви стягувача", а також розрахунок суми боргу станом на 01.08.2017 р.
Враховуючи викладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, дійшов висновку що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, поза розумним сумнівом не підтверджена в ході судового розгляду, оскільки з наданих суду матеріалів неможливо безумовно встановити, чи дійсно ним 06.03.2023 було допущено несплату аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 183-1, 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суду протягом 10-ти днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Павлюк